joomla
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПОВІТРЯНОГО ПРАВА УКРАЇНИ
Юридичний вісник. Повітряне і космічне право

УДК34:347.82 (477) (045)

Ю. А. Задорожний, Кандидат юридичних наук, доцент кафедри теорії та історії держави і права Юридичного інституту «Інститут повітряного і космічного права»

Національного авіаційного університету

Юридичний інститут «Інститут повітряного і космічного права» НАУ

У статті досліджується вплив принципів права на формування галузі повітряного права Ук­раїни, що, на думку автора, дозволить глибше зрозуміти діалектику розвитку права та визначить орієнтири для розробки нових законодавчих актів.

Ключові слова: принципи права, галузь повітряного права України, діалектика розвитку права, правові елементи.



Вдосконалення нормативної бази повітря­ного права України, а також її прагнення увійти повноправним членом до Європейського Союзу зумовлюють потребу приведення національно­го законодавства у відповідність до міжнарод­них стандартів. Актуальність обраної теми без­посередньо випливає із сучасного стану та на­прямків формування галузі повітряного права України, що зумовлює доцільність вивчення проблеми використання принципів права, як важливого чинника в розробці норм та інсти­тутів відповідної галузі права.

Дослідження процесу становлення вітчиз­няного повітряного права на основі загальноте­оретичних принципів має істотне значення, оскільки опосередковує можливість теоретич­ного дослідження виникнення, становлення та генези повітряного права України, напрямків його розвитку. Сьогодні, власне, відбувається трансформація повітряного права України, опо­середкована відтворенням європейських право­вих досягнень.

За період незалежності України науковий доробок вітчизняних учених у контексті дослідження принципів права збагатився но­вими ідеями та теоріями, які сформувалися як під впливом сучасного розвитку права, так і в результаті переосмислення тих теоретичних здобутків, які викристалізовувалися упродовж багатьох століть. Принципи формують право­ве мислення та правову культуру в суспільстві, а відтак спрямовують розвиток правових відносин у певних векторах. Якісні характери­стики останніх залежать від рівня розвитку са­мого суспільства та його здатності не лише ге­нерувати, а й сприймати нові правові ідеї та положення.

Важливим базовим підґрунтям, що забезпе­чує успішне функціонування будь-якої галузі права, є її принципи. Зауважимо, що різні за­гальнотеоретичні аспекти поняття та розуміння принципів у формуванні нормативної бази сис­теми права України досліджували в своїх на­укових працях такі теоретики вітчизняної пра­вової науки: С. С. Алексєєв, А. М. Колодій, В. В. Копєйчиков, М. В. Кравчук, Н. М. Оні- щенко, Ю. А. Тихомиров та ін. Разом з тим, вчені-правники зосередили свою увагу на змістовному наповненні та розумінні сучасних принципів права, а проблема впливу принципів на формування норм та інститутів конкретних галузей права України залишилася поза їхньою увагою.

Відтак мета даної статті полягає в дослі­дженні впливу принципів права на формування галузі повітряного права України, що дозволить глибше зрозуміти діалектику розвитку права, шляхи його удосконалення, дасть можливість усвідомити значимість стійкості у збереженні правових елементів, укорінених у системі права України.

На основі принципів здійснювалося розме­жування сфер впливу між різними галузями права та визначається їхня юрисдикція. За до­помогою загальних принципів права стало мож­ливим, на думку Г. Бермана, здійснити пе­ревірку правової норми і довести її справед­ливість шляхом демонстрації її органічної єдності з поняттями системи в цілому [1, с. 133]. Потреба правового вирішення конкретних життєвих ситуацій в галузі цивільної авіації ви­магає від законодавця розробки та прийняття чітких і зрозумілих нормативно-правових при­писів, системоутворюючою базою для яких по­винні слугувати загальні та спеціальні принци­пи права.

До загальноюридичних принципів нале­жать принципи: законності, гласності, демокра­тичності, гуманізму, науковості. Спеціальні принципи правового регулювання властиві відносинам у галузі повітряного права, оскільки суттєво відрізняють її від інших галузей права. Загалом принципи становлять єдину послідо­вно правову систему, де не виконання одного принципу тягне порушення іншого.

Сформулювати вичерпний перелік загальноюридичних принципів важко, через відсут­ність їхньої чіткої розмежованості та стабіль­ності змісту, проте таке виокремлення є не­обхідним та об’єктивним з огляду на важливість пошуку оптимальної моделі правового регулю­вання відносин у сфері цивільної авіації.

Змістовне наповнення нормативно-право­вих актів має здійснюватися на основі загально­визнаних принципів права, що відповідають рівню правової культури та правосвідомості членів соціуму.

Так, основними принципами права, на пе­реконання А. М. Колодія, є: верховенство права та верховенство закону; забезпечення внут­рішньої збалансованості правової системи та її інтеграція і диференціація на відповідні еле­менти; узгодженість елементів у системі і струк­турі права; юридична рівність перед законом і судом; свобода дій у рамках закону, передбачен­ня законом можливості творчої самодіяльності суб’єктів права; відповідність між скоєним пра­вопорушенням і юридичною відповідальністю; неприпустимість повторного покарання за одне і те саме правопорушення [2, с. 28-40].

У загальнотеоретичній правовій науці принцип верховенства права є фундаменталь­ним. Змістовне його навантаження виража­ється не лише інституціональною об’єктивіза­цією права, а й як форма рівного і справедливо­го виміру свободи, що відображається у прин­ципах правосвідомості, які забезпечують само-врегулювання суспільних відносин. Змістовно близьким до сучасного розуміння принципу верховенства права є твердження давньоримсь­кого юриста Ульпіана про право, як мистецтво добра та справедливості, призначене для забез­печення правосуддя, що відрізняє дозволене від недозволеного, справедливе від несправедливо­го [3, с. 83].

Важливим принципом повітряного права є верховенство закону. Як слушно зауважує Ю. О. Тихомиров, це - стабільний принцип континентальної правової сім’ї [4, с. 119]. Він означає, що «закон має вищу юридичну силу стосовно всіх інших нормативно-правових актів», де останні «мають відповідати законові як першоджерелу, не можуть йому суперечити» [5, с. 30]. Ще в римському праві утвердилася по­вага до закону, як до найважливішого регулято­ра суспільних відносин, що підтверджується та­кою сентенцією: «суворий закон, але це закон».

Беззаперечна значущість та важливість за­кону пояснюється виключною його роллю в процесі формування та розвитку романо-гер - манської правової сім’ї. Справді, як в Україні, так і в інших державах даної правової сім’ї за Конституцією визнається найвищий юридич­ний авторитет. Відомо, що не звичай, не судо­вий прецедент і не будь-яке інше джерело пра­ва, крім самого закону, є тим стрижнем, навколо якого виокремлюється і функціонує континен­тальна система права.

Закон, на переконання Р. Давида, на сьо­годні є найважливішим джерелом права в країнах романо-германської правової сім’ї [6, с. 104]. Зауважимо, що таке твердження є пра­вильним за умови визначення провідного дже­рела права даної правової сім’ї швидше на су­часному етапі її розвитку, ніж у період її станов­лення та подальшого формування.

Законність, на думку В. К. Колпакова, це специфічний державно-правовий режим, за до­помогою якого забезпечується загальнообов’яз­ковість юридичних норм [7, с. 166]. Мета закон­ності полягає «у створенні умов, що сприяють відповідності поведінки суб’єктів зразкам, виз­наченим у правових приписах» [8, с. 275]. Відповідно до цього принципу, регламентація правовідносин у галузі повітряного права здійснюється виключно на основі та в межах чинного законодавства України, оскільки дер­жава забезпечує реалізацію даного принципу шляхом юридичних гарантій.

Практична сторона принципу законності полягає в дотриманні норм Конституції, законів та підзаконних правових актів України суб’єктами відносин у сфері цивільної авіації. Цей принцип є універсальним, оскільки в пра­вовій державі існує єдине підґрунтя для регу­лювання відносин у різних галузях права, і цим підґрунтям є закон. Аналіз дослідження прин­ципу законності дає можливість зробити такі висновки:

1) принцип законності є фактором суворого додержання та реалізації правових норм усіма суб’єктами правовідносин, у тому числі і учас­никами відносин у сфері цивільної авіації;

2) регламентація відносин у сфері повітря­ного простору відбувається в чіткій відпо­відності як з чинним законодавством України, так і міжнародними нормами права;

3) даний принцип забезпечує правову стабільність та системність нормативного регу­лювання вищезгаданих відносин;

4) принцип забезпечує якість нормативно - правових актів, які регулюють цей вид сус­пільних відносин, запобігає їх суперечності та автономності.

Принцип узгодженості елементів у системі і структурі повітряного права є одним з найха­рактерніших для системи права країн романо - германської правової сім’ї. Юристи країн За­хідної Європи, починаючи з ХІ-ХІІ ст., опраць­овували право в університетах за допомогою нових наукових методів і досягли при цьому ви­сокого рівня узагальнення та абстракції право­вих норм і принципів, що забезпечило мож­ливість формування права та розміщення його елементів за чіткою системою та структурою.

Принцип юридичної рівності перед зако­ном відіграє важливу роль у повітряному праві. Свобода дій у рамках закону та передбачення ним творчої самобутності суб’єктів права забез­печувалось у Римській державі переважно на основі принципів приватного права, що гаран­тувало її громадянам як можливість вільного розпорядження майном, так і свободу комер­ційної діяльності під захистом закону. Відпо­відний принцип у країнах Західної Європи утверджується одночасно з розвитком буржуаз­них відносин і виражається через правове поло­ження: дозволено все, що прямо не заборонене законом.

На важливість принципів для системи пра­ва вказує Г Гаррідо, який стверджує: «...принци­пы по-прежнему сохраняются в кодексах и дей­ствуют и в юриспруденции и в доктрине» [9, с. і ЗО]. На нашу думку, в перспективі роль принципів, запозичених або створених на ос­нові європейського права, зростатиме у зв’язку з формуванням спільного повітряного загаль­ноєвропейського правового простору.

Якщо загальні принципи права проявля­ються у кількох галузях права, то спеціальні є властивими для конкретної галузі права. Так, інтеграційною основою повітряного права Ук­раїни, як цілісної системи, є системоутворюючі принципи, що формують правовий статус повітряного простору як суверенної території української держави. Для галузі повітряного права притаманні такі спеціальні принципи: принцип суверенітету держави на повітряний простір над її територією; принцип дозвільного порядку вльоту, вильоту та польотів над суве­ренною територією України; принцип взаєм­ності при наданні державами комерційних прав на використання національного повітряного простору; принцип екологічного захисту повіт­ряного простору України, принцип пріоритету охорони життя і здоров’я людини, принцип охо­рони та раціонального використання атмосфер­ного повітря, принцип «забруднювач платить», принцип платності використання повітряного простору для авіаперевезень та інші.

З огляду на вищезазначене, можна зробити такі висновки:

- принципи права, наповнені органічною раціональністю та справедливістю безвідносно їхньої приналежності до тієї чи іншої галузі права послужили базою для розробки нових за­конодавчих актів, стали ключовим елементом розвитку правовідносин у сфері повітряних правовідносин;

- сутнісна роль та значення принципів як відправних ідей існування повітряного права, що розкривають найважливіші закономірності і підвалини системи права у зв’язку з формуван­ням та розвитком загальноєвропейського права, зростатимуть, оскільки вони є спільними для всіх західноєвропейських держав.

Література

1. Берман Г. Дж. Право і революція. Фор­мування західної традиції права. - К.: IRIS, 2001. - 652 c.

2. Колодій А. М. Принципи права України: Монографія. - К.: Юрінком Інтер, 1998. - 208 с.

3. Дигесты Юстиниана / Пер. с лат.; Отв. ред. Л. Л. Кофанов. - М.: Статут, 2002. - 584 с.

4. Тихомиров Ю. А. Курс сравнительного правоведения. - М.: Издательство НОРМА, 1996. - 432 с.

5. Законодавча діяльність: Словник тер­мінів і понять / За ред. акад. НАН України

В. М. Литвина. - К.: Парламентське видав­ництво, 2004. - 344 с.

6. Давид Рене. Основные правовые систе­мы современности / Пер. с фр. и вступ. ст. В. А. Туманова. - М.: Прогресс, 1988. - 496 с.

7. Колпаков В. К. Адміністративне право України: Підручник. - К.: Юрінком Інтер,

2001. image006- 752 с.

8. Теорія держави і права: Підручник /

С. Л. Лисенков, А. М. Колодій, О. Д. Тихомиров,

В. С. Ковальський; За ред. С. Л. Лисенкова. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - 448 с.

Ю. А. Задорожный

Теоретические основы формирования воздушного права Украины.

В статье исследуется влияние принципов права на формирование отрасли воздушного права Украины, что, по мнению автора, позволит глубже понять диалектику развития права и определит ориентиры для разработки новых законодательных актов.

In the article is explored the influence of principles of right on forming of the field of air law of Ukraine, that, in opinion of author, will allow deeper to understand dialectics of development of right and will define some frames for development of new legislative acts.