joomla
КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ПЕРІОДИЗАЦІЇ ІСТОРІЇ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
Юридичний вісник. Повітряне і космічне право

УДК 341.01(045)

В. Ф. Антипенко,

Доктор юридичних наук, професор

Рецензія на колективну монографію: Дмитрієв А. І., Дмитрієва Ю. А., Задорожній О. В. Історія міжнародного права: Монографія. - К.: Видавничий дім «Промені», 2008. - 384 с.



Серед історико-правових дисциплін саме історія міжнародного права посідає все ще до­сить скромне місце. Це явище має інтернаціо­нальний характер. Приміром, сучасна українська наука історії міжнародного права, як і багатьох інших пострадянських республік, була обтяжена певний час ідеологічними нашаруваннями щодо соціалістичної доктрини міжнародного права. Вважалося, що зі змінами суспільно-економічної формації змінюється й міжнародне право, яке є за­собом боротьби «проти імперіалістичної політи­ки агресії і поневолення народів». Тому цілком зрозуміло, що історія міжнародного права ви­світлювалася під кутом зору змін та розвитку соціально-економічних формацій. Подібний пог­ляд на періодизацію історії міжнародного права був притаманний багатьом підручникам ра­дянської доби кількох поколінь юристів-міжна - родників.

Щодо сучасних західних видань з історії між­народного права, у яких розвинута наукова дум­ка ХІХ ст., то вони схожі підходом до проблем його періодизації. В основу останньої покладена концепція німецьких професорів В. Прайзера та

В. Г. Греве, які пов’язували періоди історії між­народного права з домінуванням окремих країн у світі. Так виник «іспанський період» (1500­1648 рр.), «французький період» (1648-1815 рр.), «англійський період» (1815-1919 рр.). Про пев­ну абсурдність такої періодизації свідчить виок­ремлений останнім автором американсько-ра­дянський період (1945 - сучасність). Уже не існує Радянського Союзу, а періодизація залишається.

Саме на подолання наявних прогалин у сфері періодизації історії міжнародного права спрямо­ване фундаментальне дослідження відповідних проблем, проведене колективом авторів рецензо­ваної монографії. У її основу покладена нова­торська концепція професора Дмитрієва А. І., що попередньо обговорювалася на сторінках як вітчизняної літератури (щорічник Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН Ук­раїни, 2002), так і авторитетних закордонних ви­дань (Rechtstheorie, Berlin, 2003).

Ґрунтовність дослідження визначається не стільки обсягом монографії, скільки комплекс­ністю дослідження й глибиною розкриття проб­леми із залученням значної кількості наукових джерел, більшість з яких західноєвропейські.

Монографічному дослідженню передує вступ, у якому ґрунтовно розкриті концептуальні підходи до поділу періодизації історії міжнарод­ного права на дві глобальні епохи: епоху локально­го (регіонального) міжнародного права та епоху універсального міжнародного права, основу якого започаткував Вестфальський мир 1648 р. Кожна з вищенаведених епох має свої періоди.

Отже, у монографії запропоновано детермі­нований історичними реаліями чіткий поділ істо­рії міжнародного права, а саме:

1. Епоха локального (регіонального) міжна­родного права.

1.1. Міжнародне право стародавнього періоду (Дворіччя і Єгипет, Китай, Індія).

1.2. Європейське міжнародне право до 1648 р.

2. Епоха універсального міжнародного права.

2.1. Період вестфальської конфігурації універ­сального міжнародного права (1648-1815 рр.).

2.2. Період універсального міжнародного пра­ва за Головним актом Віденського конгресу 1815 р. (1815-1919 рр.).

2.3. Універсальне міжнародне право періоду Ліги Націй (1919-1946 рр.).

2.4. Універсальне міжнародне право Органі­зації Об’єднаних Націй (з 1945 р. дотепер).

Дослідження тих чи інших міжнародно-пра­вових актів у межах зазначеної періодизації кон­кретизує внутрішній зміст її періодів і періоди­зацію історії міжнародного права в цілому.

Монографічне дослідження містить також те - оретико-правову складову. Грунтовно розкрите, приміром, поняття вестфальської конфігурації між­народного права як міжнародно-правового регу­лювання міжнародних відносин в умовах універ­сального правопорядку, що встановлений шля­хом досягнення багатосторонньої угоди між дер­жавами та визнається й підтримується суб’єктами міжнародного права.

image007Особливістю рецензованої монографії є та­кож дослідження розвитку науки міжнародного права. Висвітлено наукові праці видатних предс­тавників західноєвропейської школи міжнарод­ного права. Показано процес становлення між­народно-правової науки в Російській імперії до 1917 р. Досліджено особливості викладання між­народного права в Харківському, Київському (імені Святого Володимира) та Одеському (Но­воросійському) університетах у ХІХ ст. Подано радянський період розвитку міжнародного пра­ва. Проаналізовано особливості науки міжнарод­ного права після 1945 р. в умовах сучасного універсального правопорядку.

Істотне значення для оцінки розгляданої монографії має й те, що вона рекомендована до друку Президією Української асоціації міжна­родного права, а також ученими радами, відпо­відно, Інституту міжнародних відносин Київсь­кого національного університету імені Тараса Шевченка та Українського державного універси­тету фінансів та міжнародної торгівлі. Це дає всі підстави для введення її до навчального стандар­ту курсу з історії міжнародного права.

Змістовний бік роботи вражає: крім сказано­го вище, містить ще багато цікавих ідей і концеп­туальних підходів. А тому, попри деякі недоліки, з огляду на теоретичну і практичну її значущість рецензованого дослідження, вона заслуговує на високу загальну оцінку.