joomla
ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ НА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ
Юридичний вісник. Повітряне і космічне право

УДК 342.9:336.761 (045)

М. М. Гуренко-Вайцман,

Доктор юридичних Наук, професор

А. А. Мусін,

Здобувач

У статті порушується питання щодо компетенції і порядку діяльності органів управління, що забез­печують управлінську функцію ринку цінних паперів. Аналізується стан нормативно-правового регулю­вання управління на ринку цінних паперів.

Ключові слова: ринок цінних паперів, державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, нор-



Мативно-правового регулювання.

Сучасне законодавство України - це значний масив нормативних актів, що містять як питання регулювання діяльності органів управління рин­ку цінних паперів у цілому, так і окремих скла­дових елементів. Слід зауважити, що кількість нормативно-правових актів, що регулюють діяльність органів управління ринку цінних па­перів нараховує понад сто нормативних доку­ментів і має комплексний характер, тобто об’єд­нує норми як адміністративного права (регламен­тують адміністративно-правове регулювання рин­ку цінних паперів, діяльність органів управління ринку цінних паперів, адміністративної відпо­відальності за порушення законодавства про цінні папери), так і норми фінансового права (правове регулювання емісії цінних паперів), норми кри­мінального права (визначають кримінально-право­ву охорону відносин в сфері обігу цінних паперів та діяльності органів управління ринку цінних па­перів), норми цивільного права (регулюють відно­сини майнового та немайнового характеру).

В Україні регулювання відносин у сфері діяль­ності органів управління ринку цінних паперів ма­ють відноситься до пріоритетних напрямків внут­рішньої політики держави, оскільки створення пра­вих стимулів щодо розвитку вказаної сфери є одним з основних резервів підвищення добробуту суспільства, його економічного потенціалу відпо­відно до напрямів розвитку держави, закріплених Конституцією.

Зауважимо, що на сьогодні питання норматив­но-правового регулювання організації та діяль­ності органів управління ринку цінних паперів, на жаль, не отримало належного наукового вив­чення. Окремі аспекти вказаного питання дослі­джували такі вчені, як: Л. В. Панова (проблеми правового регулювання ринку цінних паперів),

О. В. Дідич (адміністративно-правовий статус

Торгівців цінними паперами). Отже, метою цього дослідження є розгляд питань щодо норматив­но-правового регулювання організації та діяль­ності органів управління ринку цінних паперів.

На сьогодні відносини, що виникають у зв’яз­ку з діяльністю органів управління ринку цінних паперів регулюються величезною кількістю нор­мативно-правових актів, до яких належать: Конституція України, Закони та Кодекси Ук­раїни. Значне місце в регулюванні зазначених від­носин відводиться Указам та Розпорядженням Президента України, Постановам Кабінету Мі­ністрів України. Особливу роль у процесі реалі­зації норм, що містяться в нормативно-правових актах вищої юридичної сили займають відомчі нормативні акти (накази, інструкції тощо).

Аналіз нормативно-правових актів дає мож­ливість навести додаткову класифікацію актів, що регулюють діяльність органів управління рин­ку цінних паперів.

За територіальною сферою дії, виокремлю­ють нормативні акти національного законодав­ства («Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про цінні папери та фондо­вий ринок», «Про Національну депозитарну сис­тему та особливості електронного обігу цінних па­перів в Україні »). Також, у зв’язку з активною інтеграцією України в Європейський Союз все більшого значення набувають міжнародні нор­мативно-правові акти в цій сфері (Угода «Про кодекс поведінки швейцарських банків відносно застосування правових положень, що стосують­ся цінних паперів» 1992 р., Директива «Про уз­годження законів, підзаконних та адміністратив­них положень, що стосуються інститутів спіль­ного (колективного) інвестування в цінні папе­ри, що підлягають обігу» від 20 грудня 1985 року тощо);


За змістом, виокремлюють нормативно-пра­вові акти матеріального характеру (Положення «Про Державну комісію з цінних паперів та фон­дового ринку») та процесуального характеру (На­каз Державної комісії з цінних паперів № 212 від 24.09.96 р. «Про порядок реєстрації випуску цінних паперів у зв’язку з їх переоцінкою» тощо); нормативно-правові акти загальної дії, тобто тощо;

За колом осіб, нормативно-правові акти в цій сфері поділяються на: нормативно-правові акти загальної дії, тобто розповсюджуються на всіх учасників відносин (Конституція України, Зако­ни України «Про Кабінет Міністрів України», Кодекс України Про адміністративні правопору­шення, Бюджетний Кодекс України, Криміналь­ний Кодекс України), нормативно-правові акти, що регулюють діяльність емітентів (Закон Ук­раїни «Про цінні папери та фондовий ринок»), нормативно-правові акти, що регулюють діяль­ність професійних учасників ринку цінних па­перів (Закон України «Про державне регулю­вання ринку цінних паперів в Україні», Поло­ження «Про сертифікацію осіб, що здійснюють професійну діяльність з цінними паперами в Ук­раїні»), нормативно-правові акти, що регулюють діяльність органів управління цінними папера­ми (Закон України («Про державне регулюван­ня ринку цінних паперів в Україні», Положення «Про Державну комісію з цінних паперів та фон­дового ринку») тощо.

Під час дослідження питання щодо норматив­но-правового регулювання організації та діяль­ності органів управління ринку цінних паперів хотілось би зупинити увагу на аналізі деяких нормативно-правових актів.

Конституція України закріплює, що виключно законами України встановлюються засади створен­ня і функціонування фінансового, грошового, кре­дитного та інвестиційного ринків, порядок випус­ку та обігу державних цінних паперів, їх види й типи (ст. 92 ч.2 п.1) [1].

Закони України. Основним нормативно-пра­вовим актом у сфері організації діяльності ор­ганів управління ринку цінних паперів є Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні». Цей Закон визначає поняття державного регулювання ринку цінних паперів, під яким розуміється здійснення держа­вою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних, запобігання зловживанням і пору­шенням у цій сфері.

Указаний Закон визначає, що державне регу­лювання ринку цінних паперів здійснює Дер­жавна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють конт­роль за діяльністю учасників ринку цінних па­перів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством [2].

Державна комісія з цінних паперів та фондо­вого ринку є державним органом, підпорядкова­ним Президенту України і підзвітним Верховній Раді України. До системи цього органу входять Дер­жавна комісія з цінних паперів та фондового рин­ку, її центральний апарат і територіальні органи.

Державна комісія з цінних паперів та фондо­вого ринку здійснює повноваження через цент­ральний апарат і свої територіальні органи. Ко­місія може делегувати надані їй повноваження центральному апарату і територіальним органам шляхом прийняття відповідного рішення, затве­рдженого в установленому порядку. Голова та члени Комісії, керівні працівники та спеціалісти центрального апаратові і відповідних територіаль­них органів є державними службовцями. Держав­на комісія з цінних паперів та фондового ринку утворюється у складі Голови Комісії та шести членів Комісії. Голова Комісії, її члени признача­ються та звільняються Президентом України за погодженням з Верховною Радою України. Термін повноважень Голови Комісії та членів Комісії - сім років. Одна й та ж особа не може бути членом Комісії більше двох термінів підряд.

Державна комісія з цінних паперів та фондо­вого ринку розробляє і затверджує питання, що належать до її компетенції, акти законодавства, обов’язкові для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, учасниками ринку цінних паперів, їх об’єднаннями, контролює їх виконання.

Також дуже важливим є те, що законодавець привертає увагу на визначення мети державного регулювання ринку цінних паперів, а саме:

- реалізації єдиної державної політики у сфері випуску й обігу цінних паперів та їх похідних;

- створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками ринку цінних паперів фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства;

- забезпечення рівних можливостей для дос­тупу емітентів, інвесторів і посередників на ри­нок цінних паперів;

- гарантування прав власності на цінні папери;

- захисту прав учасників фондового ринку;

- контролю за прозорістю та відкритістю рин­ку цінних паперів тощо [2].

Зауважимо, що в Законі містяться форми державного регулювання ринку цінних паперів:

- прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку цінних паперів;

- регулювання випуску та обігу цінних па­перів, прав та обов’язків учасників ринку цінних паперів;

- видача ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів та забезпе­чення контролю за такою діяльністю;

- створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють про­фесійну діяльність на ринку цінних паперів;

- контроль за системами ціноутворення на ринку цінних паперів;

- проведення інших заходів щодо державного регулювання і контролю за випуском та обігом цінних паперів тощо.

Основними завданнями Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку є:

- формування та забезпечення реалізації єди­ної державної політики щодо розвитку та функ­ціонування ринку цінних паперів та їх похідних в Україні, сприяння адаптації національного ринку цінних паперів до міжнародних стандар­тів;

- координація діяльності державних органів з питань функціонування в Україні ринку цінних паперів та їх похідних;

- здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, а також у сфері спільного інвестування;

- захист прав інвесторів шляхом застосуван­ня заходів щодо запобігання і припинення пору­шень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодав­ства у межах своїх повноважень;

- сприяння розвитку ринку цінних паперів;

- узагальнення практики застосування зако­нодавства України з питань випуску та обігу цінних паперів в Україні, розроблення пропо­зицій щодо його вдосконалення [2].

Державна комісія з цінних паперів та фондо­вого ринку відповідно до покладених на неї зав­дань:

- встановлює вимоги щодо випуску (емісії) й обігу цінних паперів та їх похідних, інформації про випуск та розміщення цінних паперів, у тому числі іноземних емітентів (з урахуванням вимог валютного законодавства України), які здійсню­ють випуск і розміщення цінних паперів на тери­торії України, а також установлює порядок реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів;

- установлює, за погодженням з Національ­ним банком України, додаткові вимоги щодо ви­пуску цінних паперів комерційними банками;

- установлює стандарти випуску (емісії) цінних паперів, та інформації про випуск цін­них паперів, що пропонуються для відкритого продажу, у тому числі іноземних емітентів, які здійснюють випуск цінних паперів на тери­торії України, і порядок реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів;

- видає дозволи на обіг цінних паперів ук­раїнських емітентів за межами України;

- установлює вимоги щодо допуску цінних паперів іноземних емітентів та обігу їх на тери­торії України;

- реєструє правила функціонування організа­ційно оформлених ринків цінних паперів та їх похідних;

- установлює вимоги та умови відкритого продажу (розміщення) цінних паперів на тери­торії України тощо [2].

Слід звернути увагу на таке істотне зауважен­ня, що Закон України «Про державне регулю­вання ринку цінних паперів в Україні» вказує лише на один уповноважений орган у сфері конт­ролю на ринку цінних паперів - Державну ко­місію з цінних паперів та фондового ринку. Од­нак, зазначений Закон містить таке положення, що в разі виявлення порушень законодавства про за­хист економічної конкуренції, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку надсилає ма­теріали до Антимонопольного комітету України.

Також зауважимо, що загальний контроль ринку цінних паперів у межах своєї компетенції здійснюють також й інші органи, що в Законі України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» чомусь не зазначені. До цих органів належать: Кабінет Міністрів Ук­раїни, Національний банк України, Фонд дер­жавного майна України, Міністерство фінансів України, Державна податкова адміністрація Ук­раїни та інші органи. Представники усіх зазначе­них органів входять до складу Координаційної ради при Президентові України з питань функ­ціонування ринку цінних паперів, створеної Указом Президента України «Про Координа­ційну раду з питань функціонування ринку цінних паперів в Україні».

Як уже було зазначено раніше, Державна ко­місія з цінних паперів та фондового ринку підпо­рядкована Президенту України і підзвітна Вер­ховній Раді України. Отже, до суб’єктів держав­ного контролю на ринку цінних паперів можна віднести Верховну Раду України та Президента України.

Наступним, не менш важливим Законом, що регулює порядок діяльності органів управління ринком цінних паперів є Закон України «Про цін­ні папери та фондовий ринок». Однак зазначе­ний Закон більше стосується обігу цінних па­перів, ніж діяльності органів управління, проте органи управління ринком цінних паперів конт­ролюють виконання закріплених вимог. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» наводить визначення цінних паперів, їх види, визначає поняття фондового ринку та його учас­ників, визначає порядок проведення емісії цінних паперів у разі відкритого (публічного) та закритого (приватного) їх розміщення тощо [3].

Наступним джерелом нормативно-правового регулювання організації та діяльності органів управління ринку цінних паперів є Укази Пре­зидента України. Основними Указами з цих пи­тань є Указ Президента № 861 від 25.09.2002 ро­ку «Про додаткові заходи щодо вдосконалення діяльності Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку», Указ Президента № 142 від 14.02.1997 року «Про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку», яким затверджено Положення «Про Державну комісію з цінних па­перів та фондового ринку», Указ Президента № 160 від 02.03.1996 року «Про облік прав власності на іменні цінні папери та депозитарну діяльність», що затверджує Положення «Про діяльність з обліку прав власності на іменні цінні папери та депозитарну діяльність».

Так, Положення «Про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку», що затве­рджено Указом Президента № 142 від 14.02.1997 року «Про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку» визначено основні завдання, функції, права Державної комісії з цінних па­перів та фондового ринку, порядок її створення та призначення Голови, його правовий статус, Також, визначається порядок організаційного, експертно-аналітичного, правового, інформацій­ного, матеріально-технічного та інших видів за­безпечення.

Положення «Про діяльність з обліку прав власності на іменні цінні папери та депозитарну діяльність», що затверджено Указ Президента № 160 від 02.03.1996 року «Про облік прав влас­ності на іменні цінні папери та депозитарну ді­яльність» визначає поняття обігу іменних цін­них паперів, визначений порядок створення та ведення реєстру власників іменних цінних па­перів. Також, визначений порядок здійснення депозитарної діяльності під якою розуміється на­дання послуг щодо зберігання цінних паперів (сертифікатів цінних паперів) та/або обліку прав власності на цінні папери.

Постанови Кабінету Міністрів України. Од­ним з найважливіших документів в цій групі є Постанова КМУ № 283 від 19.04.1993 року «Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку», яка затверджує Номенклатуру бланків цінних паперів і документів суворого обліку, що виго­товляються за ліцензією Мінфіну.

Суттєвим підзаконним нормативно-право­вим актом є Інструкція «Про охорону Службою інкасації, охорони грошових знаків і цінних па­перів, що перевозяться, Державної служби охо­рони при МВС України грошових знаків і цінних паперів, що перевозяться уповноважени­ми на те особами підприємств, установ та ор­ганізацій усіх форм власності», що затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 643 від 23.09.1997 року. Зазначена інструкція визначає порядок охорони грошових знаків і цінних паперів, що перевозяться уповноважени­ми на те особами підприємств, установ та ор­ганізацій усіх форм власності, на підставі укла­дених договорів між Державною службою охо­рони при МВС України та власниками. Вимоги Інструкції поширюються на підприємства, уста­нови та організації усіх форм власності, розташо­вані на території України [7].

Ще одним з нормативно-правових актів, які досліджуються, є Положення про порядок нав­чання та атестації фахівців на право ведення реєстру власників іменних цінних паперів, що затверджено Наказом Державної комісії з цін­них паперів та фондового ринку № 119 від 24.09.1996 року. Указане положення визначає порядок навчання та атестації фахівців на право здійснення ними професійної діяльності з пи­тань ведення реєстру власників іменних цінних паперів. Атестація фахівців проводиться з метою забезпечення сумлінного і професійного вико­нання ними своїх обов’язків перед учасниками ринку цінних паперів [8].

Отже, підсумовуючи вище наведене, слід за­значити:

1. На сьогодні в Україні існує система норма­тивно-правових актів, що здійснюють правове забезпечення діяльності органів управління рин­ку цінних паперів та фондового ринку.

2. Проте, ця система характеризується пев - ною розгалуженістю, неузгодженістю, наявністю певних прогалин та недоопрацювань, що, у свою чергу, негативно впливає на діяльність зазначе­них органів. Одним з таких недоопрацювань є відсутність закріпленого на законодавчому рівні повного переліку органів управління ринку цінних паперів. На нашу думку, до цих органів належать: Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Національ­ний банк України, Фонд державного майна Ук­раїни, Міністерство фінансів України, Державна податкова адміністрація України, Антимоно - польний Комітет України.

3. Також, на нашу думку, було б доцільно про­вести відповідну роботу щодо скасування підза - конних актів, що вже морально застарілі та не відповідають сучасним реаліям.

4. Аналіз нормативно-правових актів дає можливість навести класифікацію актів, що ре­гулюють діяльність органів управління ринку цінних паперів.

З територіальною сферою за різними ознаками

Дії:

А) нормативні акти національного законодав­ства;

Б) міжнародні нормативно-правові акти;

За змістом:

А) матеріального характеру;

Б) процесуального характеру;

За колом осіб:

А) нормативно-правові акти загальної дії, тоб­то розповсюджуються на всіх учасників відносин;

Б) нормативно-правові акти, що регулюють діяльність емітентів;

В) нормативно-правові акти, що регулюють діяльність професійних учасників ринку цінних паперів;

Г) нормативно-правові акти, що регулюють діяльність органів управління цінними паперами.

Література

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №30. - 141 с.

2. Про державне регулювання ринку цінних па­перів в Україні: Закон України від 30.10.1996 р. //

Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 51. - 29 с.

3. Про цінні папери та фондовий ринок: Закон Ук­раїни від 23.02.2006 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 31 - 268 с.

4. Про Національну депозитарну систему та особ­ливості електронного обігу цінних паперів в Україні: Закон України від 10.12.1997 р. // Відомості Верхов­ної Ради України. - 1998. - № 15. - 67 с.

5. Кодекс України про адміністративні правопо­рушення від 7 грудня 1984 р. № 80731-Х - 80732-Х // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1984. - Додаток до № 51. - С. 11-22.

6. Про Кабінет Міністрів України: Закон України від 21.12.2006 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2007. - № 11. - 94 с.

7. Про охорону Службою інкасації, охорони гро­шових знаків і цінних паперів, що перевозяться, Дер­жавної служби охорони при МВС України грошових знаків і цінних паперів, що перевозяться уповноважени­ми на те особами підприємств, установ та організацій усіх форм власності: затверджена Наказом Мініс­терства внутрішніх справ України № 643 від 23.09.1997 року.

8. Положення про порядок навчання та атестації фахівців на право ведення реєстру власників імен­них цінних паперів: затверджено Наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 119 від 24.09.1996 року.



М. Н. Гуренко-Вайцман, А. А. Мусин

Особености организационно-правового регулирования на рынке ценных бумаг

В статье поднимается вопрос касательно компетенции и порядка деятельности органов управления. ко­торые обеспечивают управленческую функцию рынка ценных бумаг. Анализируется состояние нормативно­правового регулирования управления на рынке ценных бумаг.

M. N. Gurenko-Weizmann, A. A. Musin

Organizational features legal regulation in the securities market.

In the article a question is affected to relation of jurisdiction and order of activity of administrative organs, which provide the administrative function of the securities. Also analised the state of the normatively legal adjusting of man­agement in a sphere of the securities.