joomla
ВИКОРИСТАННЯ ДІАГНОСТИЧНОГО ДОСЛІДНИЦЬКОГО КОМПЛЕКСУ В СИСТЕМІ ПРОФВІДБОРУ В ОРГАНАХ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ

УДК 34.08

Олександр Малхазов

Доктор психологічних наук, професор кафедри авіаційної психології НАУ; Валерій Котляр

Кандидат фізико-математичних наук, доцен;

Олександр Антонов

Провідний науковий співробітник ла­бораторії проблем управління пер­соналом Академії управління МВС

У статті розглянуто можливості використання багатоканально­го комп'ютерного комплексу для проведення професійного відбору кадрів ДИК-1.0 в системі ОВС України.

В статье рассмотрены возможности использования многоканально­го компьютерного диагностического комплекса для проведения професси­онального отбора кадров ДИК-01.0 в системе ОВД Украины.

In the articles considered of possibility of drawing on a multichannel diagnostic research complex for conducting of professional selection of shots of DIC-1.0 in the system of Ministry of internal affairs of Ukraine.

Ключові слова: дослідницький комплекс, система профвідбору, про - фесіограми, психограми, способи діагностики.

Ключевые слова: исследовательский комплекс, система профотбо­ра, профессиограммы, психограммы, способы диагностики.

Keywords: investigative complex, the system of professional selection, professiogram, phsyhogram, the ways of diagnostic.

Нинішня система профвідбору в ОВС України при вирішенні кад­рових проблем взагалі і профвідбору індивідів у системі “людина- техніка-середовище” (ЛТС), “людина-людина-середовище” (ЛЛС) зокрема спонукає дослідників до перегляду методологічних, пара - дигмальних, методичних та організаційних підходів. Аналіз робіт, присвячених цій проблемі, дозволив встановити, що при досліджен­ні процесів у системі “суб’єкт-об’єкт” зміщуються акценти з век­тора “людина-техніка”, “людина-людина” у багатомірний простір “ЛТС”, “ЛЛС” [1-8]. Це означає, що спочатку вивчається фізичне середовище, у якому діє працівник ОВС, потім психофізіологічне, соціальне й соціально-психологічне. Саме з цих позицій і пропо­нується проводити розробку методології використання спеціальних психофізіологічних технологій, методів і методик для проведення професійного відбору кандидатів на службу в ОВС та подальшого використання кадрів. Ключовими у розв’язанні зазначеної пробле­ми є кілька напрямів:

> розробка професіограм, психограм працівників ОВС;

^ створення відповідної правової бази;

> визначення психологічного й психофізіологічного змісту про­фесійних завдань, що покладені на працівників ОВС;

^ розробка та впровадження сучасних приладів, методів і ме­тодик для проведення спеціальних психофізіологічних дос­ліджень.

Способи діагностики в системі профвідбору, які є у світовій практиці, не відповідають сучасним вимогам надійності. Питома вага людського чинника в причинах техногенних катастроф, по­милок при виконанні службових обов’язків та інших подій значно зростає. Дефіцит часу для прийняття креативних рішень зростає в геометричній прогресії, а методи профвідбору ґрунтуються на за­старілих методологічних підходах і способах реєстрації психофі­зіологічних параметрів. Відсутність надійної діагностичної апара­тури унеможливлює якісний профвідбір у системі “ЛТС”, “ЛЛС” і здійснення психологічного забезпечення діяльності. Традиційні методи психологічної та психофізіологічної діагностики, що до­сі використовуються відповідними службами, не відповідають су­часним вимогам достатності й повноти науково-методичного й матеріально-технічного забезпечення. Заходи щодо вдосконален­ня якості профвідбору мають фрагментарно-відомчий характер, а профвідбір, як правило, проводять не психологи, а лікарі (здебіль­шого психіатри) з використанням методик, валідних для клінічної практики.

Отже, визріла нагальна потреба в чіткому розмежуванні функці­ональних обов’язків медичної й психологічної служб. Традиційно склалося так, що психологічна служба входить до складу медич­ної, і вони разом здійснюють профвідбір. За такого підходу медичні працівники не розуміють психологів, а останні - медичних праців­ників. Це відбувається тому, що у працівників медичної та психоло­гічної служби різні методологічні підходи, завдання, матеріально - технічна база, стимуляційний матеріал, підходи до інтерпретації отриманих даних тощо. Відзначимо, що головним завданням ме­дичної служби на першому етапі профвідбору є чітке розмежуван­ня контингенту на “здорових” і “хворих”. Надалі медична служба займається поточним профоглядом, профілактикою захворювань, санаторно-курортним лікуванням тощо.

Психологічна служба, ґрунтуючись на вже наявних або створе­них відповідними науковими установами професіограмах, психо - грамах, тестах тощо, вживає комплекс заходів щодо психологіч­ного забезпечення відповідної якості діяльності в системі “ЛТС”, “ЛЛС”. Складовими психологічного забезпечення в системі “ЛТС”, “ЛЛС” є:

> розробка методології проведення профорієнтаційної роботи й профвідбору;

> психологічний супровід службової діяльності;

> методи й методики діагностування особистості, екіпажу, опе­ративної зміни тощо;

> виявлення груп ризику, професійної деформації особистості на ранніх стадіях;

> корекційна й профілактична робота з персоналом.

Отже, психологічна служба працює винятково зі “здоровим” контингентом і не займається лікуванням, а впровадження в про­цедуру професійного відбору сучасних спеціальних психофізіологіч­них технологій значно підвищує ефективність її роботи.

Зазначимо, що бракує планомірної професійної підготовки та пе­репідготовки фахівців із проведення профвідбору. Немає науково - дослідних центрів, що здійснюють не тільки розробку і впрова­дження в практику новітніх приладів і комплексів, але й підготовку і перепідготовку відповідних фахівців. Фактично відсутня плано­мірна система створення банків даних, на основі аналізу яких про­фесійно, на належному науковому рівні здійснювалася б рестандар - тизація наявних, розробка й стандартизація нових тестів і “тестових батарей”, написання й видання методичних посібників, навчальної й довідкової літератури тощо. Все це свідчить про необхідність роз­робки відповідної законодавчої бази, прийняття організаційних рі­шень, які дозволять якісно змінити й істотно вдосконалити систему профвідбору в Україні в цілому, і в системі ОВС зокрема.

На відміну від сьогоднішніх систем організації й проведення профвідбору Казенне підприємство “Центральне конструктор­ське бюро “Арсенал” (КП “ЦКБ “Арсенал”) разом з Національ­ним авіаційним університетом (НАУ) розробили багатоканальний комп’ютерний діагностичний дослідницький комплекс для прове­дення професійного відбору кадрів ДИК-01.0, аналогів якого у сві­товій практиці не існує.

Комплекс складається з системного блоку та двох дисплеїв (на одному відображається інформація для респондента, на іншому термінова інформація у вигляді математичних розрахунків і графі­ків для експерта, який контролює хід і якість виконання респонден­том тестового завдання.

На дисплеї респондента є фотодатчик, що реєструє час затримки розгортання інформації. До складу ДИК-01.0 входять також бло­ки: реєстрації латентних часів зорово-моторних реакцій і показник теппінг-теста, реєстрації точності відтворення заданих часових від­різків, показників реакції респондента на об’єкт, що рухається (у трьох режимах); фіксації критичної частоти миготінь (у двох режи­мах); реєстрації шкірно-гальванічної реакції синхронно з реєстра­цією голосових повідомлень (відповідей респондента на питання експерта).

Таким чином, багатоканальний комп ’ютерний діагностичний до­слідницький комплекс для проведення професійного відбору кадрів

ДИК-01.0 розроблений на основі принципово нової методологіч­ної й матеріально-технічної бази. Комплекс використовується для розв’ язання завдань психофізіологічного забезпечення успішної ді­яльності в системі “людина-техніка-соціально-психологічне серед­овище”, “людина-людина-соціально-психологічне середовище” і працює в режимі експрес-діагностики (20-30 хв); поточного контро­лю (2-3 год); поглибленої діагностики - до 8 год.

У комплексі, аналогів якого у світовій практиці не існує, реа­лізовано низку можливостей: реєстрація психофізіологічних, індивідуально-типологічних та особистісних характеристик люди­ни, ступеня прояву емоційного напруження при реагуванні на зна­чущий для неї стимуляційний матеріал; обробка й аналіз отриманих результатів за допомогою авторських програмних засобів і методів математичної статистики; одержання необхідної та достатньої ін­формації для формулювання висновку про професійну придат­ність, особливості функціонального стану й готовності респонден­та ефективно виконувати покладені на нього завдання; побудова й контроль психоконсультаційної та психокорекційної роботи тощо; збереження отриманої інформації в базі даних з метою уточнення стандартів наявних і розробки нових методик, якісного здійснення психологічного забезпечення діяльності.

За допомогою комплексу можна навчати операторів, а також про­водити БЗЗ (біологічний зворотний зв’язок) навчання, спрямовано­го на оволодіння вміннями керувати несприятливими емоційними станами й контролювати їх.

Параметри, які діагностуються за допомогою комплексу, дозво­ляють провести якісний спеціальний добір виконавців для роботи в особливих умовах.

Виявлені за допомогою комплексу закономірності діяльності функціональних систем уможливлюють розробку принципово но­вих підходів до навчання працівника ОВС діяти в умовах дефіциту часу, конструювання тренажерів, систем, керованих людиною в де­фіциті часу.

Завдяки конструктивним можливостям комплексу дослідники здійснюють науковий пошук у психофізіології, психології, психогі­гієні, медицині, спорті й інших галузях науки про людину.

У перспективі планується розробка й серійний випуск багатока­нальних групових автономних і стаціонарних комп ’ютерних комп­лексів.

Список використаних джерел

1. Кокун О. М. Оптимізація адаптаційних можливостей людини: психофізіологічний аспект забезпечення діяльності: Монографія. - К.: Міленіум, 2004.

2. Макаренко Н. В. Теоретические основы и методика професси­онального психофизиологического отбора военных специалистов / НИИ проблем военной медицины Украинской военно-медицинской академии. - К., 1996.

3. Малхазов О. Р. Психологія та психофізіологія управління рухо­вою діяльністю. - К.: Євролінія, 2002.

4. Малхазов О. Р., Кокун О. М. Професійний відбір та впроваджен­ня новітніх технічних засобів у роботі з персоналом // Соціальна пси­хологія. - 2005. - № 4 (12).

5. Malkhazov A., Cherednichenko Yu. The realization specialties of computer technological researches in aviation / Proceedings of the Second Word Congress “Aviation in the XX-st century”, “Safeti in aviation”. - K.: NAU. - 2005.

6. Крушельницька Я. В. Фізіологія і психологія праці: Підручник. - К.: КНЕУ, 2003.

7. Толочек В. А. Современная психология труда: Учеб. пособ. - СПб.: Питер, 2005.

8. Руководство по психологическому обеспечению отбора, подго­товки и профессиональной деятельности летного и диспетчерского состава гражданской авиации Российской Федерации. - М.: М-во трансп. Российской Федерации, Государственная служба граждан­ской авиации, 2001. - Ч. 1-5.

Стаття надійшла 25.09.2007.