joomla
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ОВС ДО ДІЯЛЬНОСТІ ВЕКСТРЕМАЛЬНИХУМОВАХ
Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ

Сергій МАКСИМЕНКО УДК 351.74 (477)

Доктор психологічних наук, про­фесор, дійсний член АПН Украї­ни, директор Інституту психології ім. Г. С. Костюка Академії педаго­гічних наук України, заслужений діяч науки і техніки України;

Юрій ЙОСИПІВ

Викладач кафедри тактико-спеці - альної підготовки Львівського державного університету внутрішніхсправ

Стаття присвячена результатам дослідження психологічноїго­товності працівників ОВС до діяльності в екстремальних умовах.

Встановлено, що зростання професіоналізму службової діяль­ності працівників ОВС залежить від когнітивних і регуляторних компонентів психологічноїготовності. Складено узагальнений пси­хологічний портрет працівників ОВС із високим і низьким рівнями психологічної готовності до діяльності в екстремальних умовах. Розроблений діагностичний алгоритм оперативного прогнозу пси­хологічної готовності працівників ОВСдодіяльностів екстремаль­них умовах.

Статья посвящена результатам исследования психологической готовности работников ОВД к деятельности в экстремальных ус­ловиях.

Установлено, что рост профессионализма служебной деятель­ности работников ОВД зависит от когнитивных и регуляторных компонентов психологической готовности к деятельности в экст­ремальных условиях. Составлен обобщенный психологический пор­трет работников ОВД с высоким и низким уровнями психологичес­кой готовности к деятельности в экстремальных ситуациях. Раз­работан диагностический алгоритм оперативного прогноза психо - логической готовности работников ОВД к деятельности в экстре - мальныхусловиях.

The article is devoted to the research results of the psychological readiness of the employees of the organs of Internal Affairs for the activities in extreme situations. It is ascertained that the growth of the professionalism in official activity of the staff of the organs of Internal Affairs can be ensured due to the improvement of forming of cognitive and regulatory components of psychological readiness for the activity in extreme conditions.

With the help of survey data there was made an integrated psychological portrait of the employees of the organs of Internal Affairs with a high and low level of psychological readiness for the activity in extreme conditions. A diagnostic algorithm of real-time prognosis of psychological readiness of the employees of the organs of Internal Affairs for the activity in extreme conditions was devised.

Ключові слова: службова діяльність, психологічнаготовність, екс­тремальні умови, психологічні компоненти професійної готовності.

Ключевые слова: служебная деятельность, психологическая го­товность, экстремальные условия, психологические компоненты профессиональной готовности.

Keywords: an official activity, psychological readiness, extreme conditions, psychological components of professional readiness.

Сучасний стан розвитку української державності, соціально-еко - номічні та політичні перетворення, курс на демократизацію су­спільства не може бути плідним без кваліфікованих, відданих своїй справі, націлених на майбутнє фахівців. Однак успіху неможливо досягти, якщо працівники органів внутрішніх справ будуть людь­ми некомпетентними, які не вміють приймати неординарні рішен­ня, не здатні брати на себе за них відповідальність у складній мінливій оперативній обстановці.

При вирішенні професійних завдань працівники ОВС нерідко зіштовхуються з необхідністю діяти: в умовах дефіциту часу й інфор­мації; нестандартних умовах, які вимагають творчого підходу; умо­вах підвищеної відповідальності за наслідки своїх слів і вчинків, а також конфліктності спілкування і психологічного протиборства.

За роки незалежності при виконанні службових обов'язків в Ук­раїні загинуло 966 та було поранено 6815 працівників ОВС. За вісім місяців поточного року загинуло 16 і було поранено 146 міліціонерів. Особливо великих втрат органи внутрішніх справ зазнали в 90-х ро­ках минулого століття, під час так званих "кримінальних війн". Се­редній вік загиблих - 25-27 років. Серед служб найвідчутніші втрати несуть оперативні служби, ДАІ, ДСО і дільничні інспектори.

Узагальнення даних різних досліджень дозволяє констатувати, що не менше 50 % службових ситуацій є потенційно екстремаль­ними в діяльності кримінальної міліції, слідства, міліції громадсь­кої безпеки, служби охорони і понад 75 % - спецпідрозділів "Бер­кут", "Кобра", "Сокіл", служб по боротьбі з організованою зло­чинністю та незаконним обігом наркотиків.

Сучасними науковими дослідженнями доведено, що будь-яка діяльність різних служб органів внутрішніх справ висуває одна­ково високі вимоги як до особистих якостей, так і до професійної майстерності працівників ОВС, тобто потребує ретельнішої підго­товленості особового складу ОВС, діяльність якого протікає в пси­хологічно складних і напружених умовах.

Окремі аспекти теорії діяльності, діяльності в екстремальних умовах та особливості мотивації такої діяльності розглядалися в наукових працях Л. М. Аболіна, Ю. А. Александровського,

A. Н. Арличева, Н. Д. Гордєєвої, Л. Г. Дикої, В. П. Зінченка, Л. А. Китаєва-Смика, Ю. А. Лапутіної, Б. Ф. Ломова, В. А. Маши­на, Т. А. Нємчина, В. Д. Шадрикова та ін. У дослідженнях цих авторів діяльність в екстремальних умовах розглядається як фе­номен, залежний від соціальної перцепції, мотивації, ціннісних орієнтацій, особистого досвіду, емоційних і фізіологічних проявів.

Що стосується діяльності працівників міліції, то сучасний нау­ковий досвід із питань, пов'язаних з особливостями в складних конфліктних екстремальних ситуаціях, базується, головним чином, на роботах В. В. Авдєєва, Н. В. Андреєва, В. Г. Андросюка,

B. Ф. Антипенка, О. М. Бандурки, В. П. Бахіна, В. Л. Васильєва,

О. М. Васильєва, Б. Ф. Водолазського, Л. І. Казміренко, Я. Ю. Кон - дратьєва, В. О. Коновалової, М. В. Костицького, В. Г. Лукашевича,

В. С. Медведєва, О. М. Морозова, А. І. Папкіна, М. І. Порубова,

В. М. Синьова, О. М. Столяренка, С. А. Тарарухіна, Г. О. Тумано - ва, С. І. Яковенка і багатьох інших.

Аналіз наукової літератури показує, що досліджувана проблема є ще недостатньо розробленою в психологічній науці, а відсутність системних, науково обґрунтованих практичних рекомендацій змістовного й організаційно-педагогічного характеру викликає істотні ускладнення в становленні ефективної системи оцінки й підтримки психологічної готовності працівників ОВС до діяльності в екстремальних ситуаціях і умовах.

Метою статті є оприлюднення результатів дослідження психо­логічної готовності працівників ОВС до діяльності в екстремаль­них умовах.

Оцінка розподілу працівників ОВС за рівнем психологічної готовності до діяльності в екстремальних умовах здійснювалася з використанням методу експертних оцінок, де експертами були 110 працівників із досвідом роботи в ОВС не менше ніж 5 років. Ре­зультати дослідження показали, що 36,4 % працівників мають се­редній рівень, а 44,5 %- високий і вище за середній рівень психо­логічної готовності до діяльності в екстремальних ситуаціях. Але досить велика частина (19 %) працівників ОВС має мінімальний (нижче середнього) і низький рівень психологічної готовності до діяльності в екстремальних ситуаціях. Ці працівники в складних ситуаціях часто не здатні швидко мобілізуватися на виконання екстремальних завдань, піддаються паніці, страху, вимагають кон­тролю в стресовій ситуації й погано управляють власними емоці­ями і поведінкою.

Оцінка взаємозв'язку психологічної готовності до діяльності в екстремальних умовах працівники ОВС з успішністю їх оператив- но-службової діяльності в цих умовах показала, що між психоло­гічною готовністю й успішністю оперативно-службової діяльності в екстремальних умовах існує досить тісний зв'язок. Так, усі висо - коуспішні працівники ОВС мали високий (40,5 %) або середній (59,5 %) рівні психологічної готовності до діяльності в екстремаль­них умовах. У групі ж працівників ОВС із низьким рівнем успіш­ності діяльності тільки 9 % були віднесені до високого рівня пси­хологічної готовності до діяльності в екстремальних умовах, а основна частина мала середній (44,5 %) або низький (44,5 %) рівні психологічної готовності.

У ході дослідження був вивчений розподіл працівників за рівня­ми виразності п'яти раніше обґрунтованих основних психологіч­них компонентів професійної готовності (мотиваційний, вольовий, регуляторний, когнітивний і типологічний). Порівняльний аналіз основних компонентів психологічної готовності в загальній вибірці працівників ОВС дозволив відзначити, що всі компоненти психо­логічної готовності сформовані синфазно і відносно рівномірно (від 4,03 до 4,17); найвираженіші вольовий (4,17) і типологічний (4,15) компоненти, менше виражені регуляторний (4,03), когнітив­ний (4,08), мотиваційний (4,10) компоненти.

Результати порівняння виразності основних компонентів психо­логічної готовності до діяльності в екстремальних ситуаціях у їхній загальній структурі в працівників із різним рівнем успішності опера- тивно-службової діяльності свідчать, що загальна структура п'яти компонентів психологічної готовності до діяльності в екстремальних ситуаціях характеризується рівномірною і синфазною виразністю основних компонентів у групах працівників із високою, середньою та низькою успішністю оперативно-службової діяльності. У праців­ників із високим рівнем оперативно-службової діяльності в загальній структурі основних психологічних компонентів превалюють вольо­вий, когнітивний і типологічний компоненти. Найменше виражені в цій групі працівників мотиваційний і регуляторний компоненти. У працівників із середнім і низьким рівнями успішності діяльності най - сформованіші вольовий і типологічний компоненти, водночас рівень виразності трьох інших компонентів значно нижчий.

Ці дані вказують на необхідність цілеспрямованого формування всіх компонентів психологічної готовності як важливого фактора успішності професійної діяльності працівників ОВС в екстремаль­них ситуаціях. У цьому напрямі особливу увагу варто звернути на регуляторний і мотиваційний компоненти психологічної готовності.

З допомогою методів багатомірного математико-статистично - го моделювання був оцінений внесок основних компонентів пси­хологічної готовності працівників ОВС до діяльності в екстремаль­них ситуаціях, включаючи аналіз у загальній вибірці й у праців­ників ОВС із високим, середнім і низьким рівнями успішності оперативно-службової діяльності в екстремальних ситуаціях.

Завдання визначення відносної значущості основних компонентів вирішувалося з допомогою багатомірного лінійного регресійного аналізу методом побудови регресійної моделі успішності на струк­турі найінформативніших факторів-підсистем (п'яти основних ком­понентів) психологічної готовності.

Були розраховані регресійні моделі залежності успішності опера - тивно-службової діяльності в екстремальних ситуаціях від рівня ви­разності основних компонентів психологічної готовності за загаль­ною вибіркою працівників ОВС, а також у працівників із високим, середнім і низьким рівнями успішністі діяльності в цих ситуаціях.

Установлено, що в загальній вибірці працівників ОВС найзна - чущішим були мотиваційні та вольові компоненти психологічної готовності, сумарне значення їхніх діагностичних коефіцієнтів регресії становить 0,425. Отже, від рівня розвитку вольових рис характеру, сили, урівноваженості та рухливості нервових процесів більше ніж наполовину залежить кінцевий результат службової діяльності в екстремальних ситуаціях.

Результати багатомірної оцінки показали, що найбільший вне­сок у забезпечення успішності оперативно-службової діяльності працівників ОВС в екстремальних ситуаціях належить вольово­му, когнітивному і типологічному компонентам, сумарний внесок яких становить 63 %. Отже, від того, наскільки працівники ОВС проявляють рішучість, сміливість, вольові якості, пізнавальну ак­тивність у підготовці до майбутньої діяльності в екстремальних ситуаціях, а також мають належну нервово-психічну стійкість, самовладання і високі адаптаційні здібності, значною мірою зале­жить успішність діяльності в екстремальних умовах.

Однак це вказує і на високу задіяність резервів психічних функцій, оскільки включення вольового й типологічного компонентів є відбит­тям високого напруження психічної діяльності в період здійснення екстремальної діяльності й веде до швидкого виснаження емоційно - вольової сфери особистості та зривам вищої нервової діяльності.

Отримані дані свідчать і про резерви зростання професіоналіз­му службової діяльності працівників ОВС, які можуть бути підви­щеними за рахунок удосконалювання сформованості когнітивних і регуляторних компонентів психологічної готовності, внесок яких (за даними базової регресійної моделі) відносно невисокий (по 12 % кожен відповідно).

Багатомірна оцінка внеску компонентів психологічної готовності працівників ОВС із різною успішністю діяльності в екстремальних ситуаціях показала, що у працівників із високим рівнем успішності оперативно-службової діяльності в екстремальних ситуаціях най - значущішими (виходячи зі значень коефіцієнтів регресії) були вольовий і типологічний компоненти, сума їхніх діагностичних коефіцієнтів становила 0,463, а їхня сумарна вага (частка в успіш­ності оперативно-службової діяльності в екстремальних ситуаціях) дорівнює 47 %. Значущість інших компонентів психологічної готовності трохи нижча, однак ці розходження мало виражені.

Це дозволяє стверджувати, що працівники ОВС високої успіш­ності діяльності досягають за рахунок сформованості всіх компо­нентів психологічної готовності. Резерви професіоналізму в цих працівників полягають у підвищенні значущості регуляторного, когнітивного та мотиваційного компонентів.

У працівників із середнім рівнем успішності діяльності най - значущішими були вольовий і типологічний компоненти (0,469), внесок яких в успішність діяльності дорівнює 48 %. Украй малий внесок в успішність оперативно-службової діяльності в цій групі працівників робить регуляторний (14 %) компонент.

У працівників із низьким рівнем успішності діяльності найбіль­ше задіяні вольовий (28 %), типологічний (24 %) і мотиваційний (22 %) компоненти. Сумарна вага коефіцієнтів регресії цих трьох компонентів становила 0,724, а їхній внесок в успішність оператив - но-службової діяльності в екстремальних ситуаціях дорівнює 74 %.

Отже, працівники з низьким рівнем успішності оперативно - службової діяльності в екстремальних ситуаціях у своїй діяльності успіху досягають за рахунок високої задіяності вольового, типо­логічного і мотиваційного компонентів психологічної готовності.

У працівників ОВС цієї групи слабко сформовані й мало впли­вають на успішність діяльності такі компоненти психологічної го­товності, як когнітивний (14 %) і регуляторний (12 %). Результати оцінки виразності п'яти основних компонентів психологічної готов­ності до діяльності в екстремальних ситуаціях указують на резерви зростання професіоналізму оперативно-службової діяльності праці­вників ОВС, які перебувають на різних рівнях успішності професій­ної діяльності. Багатомірна оцінка внеску основних компонентів пси­хологічної готовності дозволила деталізувати значущість різних ком­понентів в успішній діяльності працівників.

Наступний етап дослідження був присвячений розробленню й обґрунтуванню психодіагно стичного алгоритму прогнозування психологічної готовності працівників ОВС до діяльності в екс­тремальних умовах. На основі аналізу даних наукової літератури і результатів психологічного вивчення професійної діяльності пра­цівників ОВС в екстремальних умовах був відібраний вихідний комплекс психодіагностичних тестів і проведена експериментальна перевірка його валідності.

Отримані дані були піддані математико-статистичній обробці. За допомогою t-критерію Стьюдента, непараметричних критеріїв і кореляційного аналізу були виявлені валідні показники психо­діагностичних тестів, а також індивідуально-психологічні особ­ливості особистості, що обумовлюють високий рівень психологі­чної готовності до діяльності в екстремальних умовах.

До числа цих індивідуально-психологічних якостей належали такі: емоційна стійкість (фактор "З" 16 ФОО); розслабленість напруженість (фактор "Q4" 16 ФОО); сміливість, тривожність, залежність і самоконтроль (фактори "Н", "ПРО", "Q2", "Q3" 16 ФОО); депресія, мужність, тривожність і активність (шкали "D", "Mf', "Pt" і "Ма" CM ДО); продуктивність розумової діяльності, гнучкість розумових процесів; здатність до аналізу інформації й концентрації уваги (тест КІТ), показники психоемоційного стану, реактивної тривожності, психомоторні реакції, властивості ВНД і рівень функціональних можливостей ЦНС.

За допомогою психологічних тестів 16 ФОО, СМДО, КП, POP, колірного тесту, САН, реактивної тривожності, діагностику ФС ЦНС, Прогноз-2 було виявлено 25 психологічних якостей, що обу­мовлюють психологічну готовність працівників ОВС до діяльності в екстремальних ситуаціях.

Ці дані свідчать про те, що в працівників із високим рівнем психо­логічної готовності до діяльності в екстремальних ситуаціях доміну­ючими особистісними рисами є рішучість, упевненість у собі, принци­повість у відносинах з іншими людьми, практичність, чуйність, схильність до суперництва, домінантність у міжособистісних відно­синах, схильність інтерпретувати значущі події як результат власної діяльності. Вони вважають, що можуть управляти подіями, тож відчу­вають власну відповідальність за те, що відбувається.

Результати дослідження дозволили скласти узагальнений пси­хологічний портрет працівників ОВС із високим і низьким рівнями психологічної готовності до діяльності в екстремальних умовах.

Для працівників ОВС із високим рівнем психологічної готовності характерні такі психологічні особливості, як сильна, рухлива і врівно­важена нервова система, сумлінність і відповідальне ставлення до виконання власних обов'язків, здатність в екстремальних ситуаціях до високої мобілізації, сміливість, оптимальний рівень тривожності, швидкість і точність психомоторних реакцій, високі функціональні резерви ЦНС. Це люди з високим самоконтролем поведінки, неза­лежні, із самостійним мисленням, прямолінійні, енергійні, активні, вміють відстоювати свою думку, мужні, здатні реалізувати свій висо­кий інтелектуальний потенціал в екстремальній ситуації.

Психологічний портрет працівників ОВС із низьким рівнем психологічної готовності до діяльності в екстремальних ситуаці­ях характеризувався наявністю таких властивостей особистості, як нижчий рівень продуктивності інтелектуальної діяльності, схильність до конкретного мислення, емоційна нестабільність, тривожність, індивідуалістичність, перебільшена залежність від почуттів, низька організованість. Це люди з високою чутливістю і сильною реакцією на несподіваний подразник, їм властиві швид­ке психічне стомлення та психічне напруження, знижені психо­емоційний фон (самопочуття, активність, настрій), швидкість і точність реакції, функціональні резерви ЦНС. У них підвищена реактивна тривожність, у спілкуванні вони скоріше соромливі та напружені, ніж сміливі й розслаблені. Емоційно менш стійкі. Со­ціально менш активні, частіше посідають очікувальну позицію. Знижений рівень самоконтролю в екстремальних ситуаціях.

Отже, стандартизовані психологічні тести дозволили виявити інди­віду ально-психологічні особливості особистості працівників ОВС із різним рівнем психологічної готовності до діяльності в екстремальних умовах При цьому найінформативнішими були показники психофізіо­логічних тестів POP, діагностику ФС ЦНС, а також експрес-тестів САН, реактивної тривожності, колірного тесту. Проводячи експрес - обстеження працівників протягом нетривалого часу, можна розроби­ти діагностичний алгоритм прогнозу психологічної готовності праців­ників ОВС до діяльності в екстремальних ситуаціях.

Результати порівняльного аналізу показників психологічних тестів у працівників ОВС із високим і низьким рівнями психоло­гічної готовності уточнювалися за даними кореляційного аналізу. Його результати показали, що найтісніші (за абсолютним значен­ням коефіцієнта кореляції) і статистично достовірні зв'язки з по­казником психологічної готовності працівників ОВС загальною чисельністю 82 особи мали психологічні показники таких тестів: САН, шкала Спілбергера-Ханіна, модифікований психомоторний тест "Діагностика функціонального стану ЦНС" за методикою Т. Д. Лоскутовой, тест "Реакція на об'єкт, що рухається".

Аналіз кореляційних зв'язків показників психологічних тестів із психологічною готовністю працівників ОВС до діяльності в ек­стремальних ситуаціях засвідчив, що психологічна готовність пра­цівників ОВС до діяльності в екстремальних ситуаціях статистично вірогідно пов'язана з цілою низкою психологічних якостей, що характеризують їхні психологічні особливості особистості та по­точний психологічний стан. Основний внесок у сукупність вияв­лених зв'язків роблять психодіагно стичні показники, що характе­ризують функціональний стан ЦНС, функції уваги і нервово-пси - хічну врівноваженість фахівця. Але, незважаючи на статистичну обґрунтованість розглянутих кореляційних зв'язків (від Р<0,05 до Р<0,01), їхня щільність характеризується, як правило, помірно ви­раженими значеннями (від 0,26 до 0,423).

Це свідчить про багатозначність зв'язків між психологічною го­товністю працівників ОВС до діяльності в екстремальних ситуа­ціях і показниками їх поточного психологічного стану та визначає необхідність застосування методів багатомірного математичного аналізу для розроблення діагностичного алгоритму оперативного психологічного прогнозу психологічної готовності.

У результаті множинного регресійного аналізу матриці психо­логічних показників і зовнішнього критерію було отримано діаг­ностичне рівняння множинної регресії, до якого ввійшли 8 висо - коінформативних показників експрес-тестів (точних реакцій - тест POP; реактивна тривожність - тест Спілбергера-Ханіна; сумарне відхилення - колірний тест; середньоарифметичне відхилення - тест POP; активність - тест САН; рівень функціональних можли­востей ЦНС; функціональний стан ЦНС).

Прогноз оперативної психологічної готовності до діяльності в екстремальних ситуаціях може бути проведений стосовно кон­кретного працівника ОВС з допомогою наведеного вище психо - діагностичнош алгоритму. При цьому глибина прогнозу становить від 4 годин до 1-2 доби, оскільки як вихідні дані ми використали результати психологічного обстеження фахівців перед виконан­ням професійних завдань різної складності та напруженості. Точність правильного прогнозу на навчальній вибірці з викорис­танням розробленого на основі валідних психологічних тестів ал­горитму становила 0,82. Похибка прогнозу дорівнювала 0,18.

Отже, з допомогою регресійного аналізу на основі інформативних показників психологічних експрес-тестів був розроблений психодіаг - ностичний алгоритм оперативного прогнозу психологічної готовності до діяльності в екстремальних ситуаціях, сутність якого полягає у виз­наченні підсумговош значення регресійної функції. Його експеримен­тальна апробація була проведена на іншій вибірці працівників ОВС, під час якої проводилося зіставлення результатів психологічного об­стеження працівників ОВС, з результатами експертної оцінки ефек­тивності їхньої психологічної готовності до діяльності при відпрацьо­вуванні екстремальних навчально-тренувальних завдань.

Точність оперативного прогнозу психологічної готовності пра­цівників ОВС до діяльності в екстремальних умовах за даними психодіагностики на вибірці працівників і керівників підрозділів ОВС становить відповідно 77 % і 80 %. Така висока точність про­гнозу з використанням рівняння регресії вказує на перевагу саме стандартизованих психологічних тестів для оперативного прогнозу психологічної готовності працівників ОВС до діяльності в екс­тремальних умовах.

На основі інформативних показників психологічних експрес - тестів з допомогою багатомірного регресійного аналізу був роз­роблений діагностичний алгоритм оперативного прогнозу психо­логічної готовності працівників ОВС до діяльності в екстремаль­них умовах.

Таким чином, для оцінки довгострокової психологічної готов­ності працівників ОВС до діяльності в екстремальних умовах ре­комендується використовувати метод експертних оцінок, що вклю­чає визначення рівнів п'яти основних компонентів готовності, а для оперативного прогнозу ситуативної психологічної готовності застосовувати розроблений психодіагностичний алгоритм.

Списоквикористаних джерел

1. Дяченко В. І. Методика діагностики професійної усталеності співробітника ОВС // Вісн. Одес. ін-ту внутр. справ. - 1998. - № 4. -

С. 179-184.

2. Кубіцький С. О. Структура професійної готовності майбутніх офі­церів // Психологія на перетині тисячоліть. -1998. - Т. 2.-С. 230-238.

3. Авдеев В. В. Психологические основы повышения эффективнос­ти деятельности работников органов внутренних дел в экстремальных ситуациях. - М., 1988. -47 с.

4. Забезпечення особистої безпеки працівників ОВС при виконані службових обов'язків: наук.-прак. рек. /Г. О. Юхновець, В. Г. Андросюк, Л. І. Казміренко та ін.; під ред. Я. Ю. Кондратьева. - К.: Нац. акад. внутр. справ України, 1999. - 47 с.

5. Кондратьев Я. Ю. Загальна характеристика психологічного забез­печення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ: лек­ція. - К: Вид-воНАВСУ, 1999.-38 с.

6. Лефтерев В. О., Тімченко О. В. Психологічні детермінанти загибелі та поранень працівників органів внутрішніх справ: монографія. - До­нецьк: ДІВ С МВС України, 2002. - 324 с.

7. Тимченко А. В. Психологические аспекты состояния, поведения и деятельности людей в экстремальных условиях и методы их коррекции: учеб. пособие. - X.: ХВУ, 1997. - 184 с.

Стаття надійшла 05.11.2009.