joomla
ЗАПРОВАДЖЕННЯ В ОРГАНАХ ВНУТРІШНІХ СПРАВ НАДАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ НАСЕЛЕННЮ
Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ

Володимир Грохольський

Доктор юридичних наук, доцент, начальник кафедри теорії та прак­тики управління ОВС Академії управління МВС;

Володимир Циндря Ад'юнкт ад'юнктури Академії управ­ління МВС

Розглянуто питання організації надання населенню адміністратив­них послуг органами внутрішніх справ. Узагальнено думки фахівців щодо ознак надання таких послуг.

Рассмотрен вопрос организации предоставления населению административных услуг органами внутренних дел. Обобщенно мнения специалистов относительно признаков предоставления таких услуг.

The organization of administrative services done by the law enforcement agcucies to the population is viewed. The views of different scientists couserning such services are summarized.

Ключові слова: адміністративні послуги, органи внутрішніх справ, населення, державні органи, місцеве самоврядування.

Ключевые слова: административные услуги, органы внутренних дел, население, государственные органы, местное самоуправление.

Keywords: administrative services, lawenforcement agcucies, population, state organs, local government.

Адміністративна реформа в Україні потребує змістовного пере­гляду взаємовідносин між органами державної влади, місцевого са­моврядування і населенням.

Однією із функцій державної виконавчої влади, до якої відносять­ся й органи внутрішніх справ, є надання послуг населенню. На наш погляд, ця функція не є новою в державному управлінні і, зокрема, в діяльності органів внутрішніх справ. Інше питання, що до недавніх часів про публічні адміністративні послуги в нашій державі не го - ворили взагалі, і це не визначалось як пріоритетний напрям органів державної влади та місцевого самоврядування.

Вивчаючи зарубіжний досвід надання публічних адміністратив­них послуг населенню, слід звернути увагу на те, що ще з 80-х років XX ст. у Великій Британії, США, Канаді, Японії та інших державах, а сьогодні у більшості держав Європейського Союзу, де відбулася зміна пріоритетів у державній діяльності, а також у засадах і формі відносин між владою і громадянами така діяльність органів держав­ної влади та місцевого самоврядування є пріоритетною. Людина, її права, свободи та потреби у цих державах визнані соціальною цін­ністю, а головним завданням публічної влади визначено саме надан­ня якісних послуг населенню. Відповідно, громадяни цих держав у відносинах із владою є не прохачами, а споживачами послуг. Дер­жава орієнтується на потреби громадян так само, як підприємці орі­єнтуються на потреби споживача (“клієнта”), його запити та очіку­вання. Такі цінності задекларовано і в Україні, хоча для їх реалізації потрібно багато чого зробити. Права і потреби людини в сучасному українському суспільстві мають стати не другорядним завданням, а найголовнішою метою органів державної влади та місцевого само­врядування [1].

Про надання послуг органами державної влади і місцевого само­врядування в Україні йдеться з кінця XX ст. Однак у використанні категорії “послуги” головний акцент робився на юридичний аспект, і зокрема на адміністративні процедури їх надання. Пояснити це мож­на тим, що в основному про це йшлося в працях представників на­уки адміністративного права В. Б. Авер’янова та І. Б. Коліушко. Хо - ча термін “послуги” в публічному праві вже зустрічався і не лише в програмних документах з адміністративної реформи, а й у чинних нормативно-правових актах, у яких згадуються поняття “державних послуг” та “платних послуг”, що надаються органами влади [2; 3;4; 5; 6].

З прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України від 11 трав­ня 2006 року № 614 “Про затвердження Програми запровадження системи управління якістю в органах виконавчої влади” вводиться нова термінологія “система управління якістю”, яка спрямована на забезпечення високої якості продукції, процесів, робіт та послуг [7].

У зв’язку з цим серед науковців виникає багато дискусійних питань. Перш за все щодо “управління якістю”. На наш погляд, така термі­нологія не досить вдала, оскільки у такому формулюванні об’ єктом управління виступає якість. Чи є це правильним? Виходячи з теорії соціального управління, об’ єктом управління може бути тільки фі­зична особа (людина). Якість об ’ єктом управління бути не може. Крім цього, не слід, на наш погляд, змішувати чи ототожнювати поняття “управління якістю” і “якісне управління”. У першому випадку, коли йдеться про “управління якістю” - йдеться про об’ єкт управління, а у другому - “якісне управління”, - про систему і процес управління. На нашу думку, систему і процес управління можна визначати як якісними чи неякісними, або ефективними чи неефективними.

Крім того, у Програмі запровадження системи управління якістю в органах виконавчої влади не визначено, що слід розуміти під по­слугами. Адже теперішня практика використання категорії “послу­ги” відносно органів виконавчої влади не має майже нічого спільного з послугами у державах, на які ми вже посилалися. В Україні фактич­ним мотивом впровадження категорії послуг стала потреба зароблян­ня додаткових коштів органами виконавчої влади, державними уста­новами, організаціями та органами місцевого самоврядування. Тому чітке виокремлення категорії послуг сприяло б припиненню такої практики і забезпеченню правомірного та ефективного використання публічних функцій управління. Це дозволить відмежувати господар­ську діяльність, яку нерідко здійснюють адміністративні органи, як­що переглянути згадувані переліки “платних послуг”, і послуги, які надаються через реалізацію владних повноважень адміністративних органів.

Розуміння юридичного змісту “послуги” надало б змогу уніфіко­вано регулювати відповідні відносини та впроваджувати нові орга­нізаційні форми їх надання в системі органів внутрішніх справ. На наш погляд, при наданні послуг необхідна обов’язкова наявність двох сторін: суб’єкт, що надає послуги, і об’єкт, який їх отримує. І не просто отримує, а є замовником таких послуг. Тому ми підтриму­ємо думку науковців, які вважають, що послуги - це діяльність щодо задоволення певних потреб особи, і здійснюється така діяльність за ініціативою особи, на її прохання [8, 118]. Водночас слід уточнити, що замовником послуг може виступати як фізична, так і юридична особа.

Щодо органів внутрішніх справ, то у своїй діяльності вони мають найбільш типові відносини з замовниками послуг - розгляд звернень (заяв, скарг, повідомлень та пропозицій). Саме в цій групі й слід шу­кати те, що можна віднести до послуг, які надаються органами внут­рішніх справ. Адже особа сама звертається до органу внутрішніх справ, оскільки рішення або дія органу внутрішніх справ необхідні для реалізації чи захисту її прав і свобод.

Узагальнивши думки фахівців, на наш погляд, можна виділити певні ознаки надання послуг органами внутрішніх справ:

^ послуга органами внутрішніх справ надається за зверненням особи;

^ надання послуг пов’язано із забезпеченням умов для реалізації суб’єктивних прав конкретної особи;

^ послуги органами внутрішніх справ надаються обов’язково че­рез реалізацію владних повноважень;

^ результатом надання послуги в процедурному значенні є юри­дичний акт (рішення або дія органу, яким задовольняється звернення особи).

Крім того, формальною ознакою надання послуги можна вважати наявність спеціального правового регулювання порядку надання та­ких послуг. В ідеалі право на отримання особою конкретної послуги та відповідне повноваження органу внутрішніх справ має бути чітко врегульованим [8, 119]. Правове регулювання відносин органів дер­жавної влади та місцевого самоврядування з громадянами та юри­дичними особами в українському суспільстві є однією з актуальних проблем.

У сучасних умовах бурхливого розвитку суспільних відносин для покращання якості надання послуг органами внутрішніх справ населенню необхідно вживати системних заходів. Насамперед слід розмежувати підрозділи, що здійснюють, наприклад, оперативну - службову діяльність, яку не слід, на наш погляд, відносити до надан­ня послуг населенню, і підрозділи, що надають чи можуть надавати послуги населенню. У другій категорії необхідно виділити підрозді­ли, які надають адміністративні послуги, та зосередити їх діяльність на якості цієї роботи.

Для визначення якісного надання послуг необхідно виробити стандарти їх надання органами внутрішніх справ. Під стандарта­ми якості послуг можна розуміти мінімальні вимоги щодо надання послуги, які має забезпечити орган (підрозділ) внутрішніх справ, а також критерії, за допомогою яких можна оцінити, наскільки спо­живач послуги задоволений її наданням. При визначенні стандар­тів якості надання послуг можна враховувати такі критерії, як ре­зультативність, простота і зручність, оперативність, відкритість та об’єктивність.

Актуальність проблематики надання органами внутрішніх справ послуг населенню є безперечною. І хоча багато питань залишаються надзвичайно дискусійними, проте деякі з них можна вирішити уже сьогодні, а окремі потребують досконалого вивчення.

Список використаних джерел

1. Конституція України із змінами, внесеними згідно із Законом України № 2222-1У від 8.12.2004 // ВВР України. - 2005. - № 2. - Ст. 44.

2. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 22 травня 1997 року. - Ел. ресур.: <Ийр: // zakon. rada. gov. ua/cgi-bin/laws/ шаіп^і>.

3. Перелік платних послуг, що можуть надаватися митними ор­ганами, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2002 року № 1952. - Ел. ресур.:<Ийр: // zakon. rada. gov. ua/ cgi-bin/laws/main. cgi>.

4. Перелік платних послуг, що надаються підрозділами Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ, затвердже­ний Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року № 556. - Ел. ресур.: <Http://zakon. rada. gov. ua/cgi-bin/laws/main. cgi>.

5. Положення про проведення статистичних спостережень та на­дання органами державної статистики послуг на платній основі, за­тверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2000 року № 1659. - Ел. ресур.: ^йр: // zakon. rada. gov. ua/cgi-bin/ laws/main. cgi>.

6. Порядок виконання земельно-кадастрових робіт та надання по­слуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, за­тверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 № 1619.

7. Програма запровадження системи управління якістю в орга­нах виконавчої влади: Затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2006 № 614.

8. Адміністративна процедура та адміністративні послуги. За­рубіжний досвід і пропозиції для України / Авт.-упоряд. В. П. Тим­ощук. - К.: Факт, 2003.

Стаття надійшла 29.07.2008.