joomla
ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇНА ФОРМУВАННЯ ІНСТИТУЦІЙНОЇСИСТЕМИ1НТЕРП0ЛУ
Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ

W351.74:061.1(100) Олександр КУЛЬТЕНКО

Здобувач кафедри юридичної психології Київського національного університету внутрішніх справ

Розглянуто витоки формування інституційноїсистеми Інтерпо - лу та вплив глобалізації на структуру Міжнародної організації крим­інальної поліції. Проаналізовано поняття міжнародного співробіт­ництва у сфері кримінального права в умовах глобалізац ії.

Рассмотрены истоки формирования институциональной систе­мы Интерпола и влияние глобализации на структуру Международ­ной организации уголовной полиции. Проанализирована суть между­народного сотрудничества в сфере уголовного права в условиях гло­бализации.

Established the origins of the institutional system of Interpol, revealed the influence of the conditions of globalization on the structure of ІСРО. Also I analyze the essence of the concept of "international cooperation in the sphere of criminal law in the context of globalization".

Ключові слова: Міжнародна організація кримінальної поліції, Інтерпол, глобалізація, тероризм, держави-учасниці, конгрес, Гене­ральний Секретаріат, Генеральна Асамблея.

Ключевые слова: Международная организация уголовной поли­ции, Интерпол, глобализация, терроризм, государства-члены, кон­гресс, Генеральный Секретариат, Генеральная Ассамблея.

Keywords: ІСРО-Interpol, globalization, terrorism, Member States, Congress, General Secretariat, General Assembly.

Становлення і розвиток Інтерполу формує інститут міжнарод­ного співробітництва у сфері протидії злочинності.

Щоб дослідити таку складну організацію, як Інтерпол, не мож­на оминути історико-правовий аспект, який дозволить простежити виникнення та розвиток цієї структури, а головне - встановити місце Інтерполу в системі міжнародного кримінального права.

Юридична наука сформувала певні правила та критерії, яким має відповідати історико-правове дослідження. Насамперед, це розкриття матеріалу через періодизацію історичного процесу.

Питання міжнародного співробітництва держав у боротьбі зі злочинністю висвітлювали О. Бандурка, Л. Тимченко, В. Бутке - вич, В. Овчинський, І. Лукащук, Д. Компанієць, Г. Душейко,

В. Некрасов, В. Мацюк, В. Смелік, В. Сущенко, А. Мацко, Л. Уда - лова. Зважаючи на засади професійної діяльності фахівців Інтер­полу в Україні, що ґрунтуються на аналізі національного правового поля[1, с. 609-615], можна стверджувати, що інституційної систе­ми Інтерполу в Україні немає.

Мета статті - довести, що глобалізація - явище об'єктивне, з огляду на що необхідно враховувати умови та чинники, що вплину­ли на формування інституційної системи Інтерполу. Це сприятиме вирішенню проблем національного права під час формування но­вих дефініцій, окресленню шляхів і напрямів їх розвитку.

Кінець 60-х років XX ст. характеризувався стрімким зростан­ням кількості міжнародних злочинів, зокрема, почастішали випад­ки захоплення терористами літаків у повітрі. Ідея про те, що саме Інтерпол має унікальні можливості швидкого збирання інформації, мобілізації засобів і методів боротьби з повітряним піратством, почала реалізовуватися на Генеральній Асамблеї, засідання якої відбулося в Тегерані (Іран) у жовтні 1968 р. Було заявлено, що Інтер­пол буде вживати заходів для боротьби з цим явищем. Водночас представники делегатів країн-членів на Генеральній Асамблеї вис­ловили невдоволення щодо політичного підґрунтя цього явища.

Так звана терористична криза 70-х років у діяльності Інтерполу засвідчила декларативність права, повну відсутність його практич­ного застосування. Важливе значення для вдосконалення діяль­ності організації мало визнання Інтерполу міжурядовою організа­цією ООН у 1971 р. [2, с. 88].

Головним здобутком практичної діяльності Міжнародної орга­нізації кримінальної поліції (МОКП-Інтерпол) стала Загальна кар­тотека Секретаріату, яка налічувала понад 1,5 млн облікових кар - ток злочинців, згрупованих фонетично в алфавітному порядку і за кольоровою системою повідомлення. З початком комп'ютерної ери обсяг картотеки збільшувався щорічно на 10-12 % [2, с. 109].

У 80-ті роки минулого століття картотеки і досьє більшості пол­іцейських служб усього світу, які запровадили нові комп'ютеризо­вані системи, ґрунтувалися на певній характеристиці предмету, на­приклад, відбитках пальців, світлинах, іменах, числовій послідов­ності тощо. Аналітичний індекс, заснований на цілісному підході до южного фігуранта, є особливо ефективним, коли слідчий не має надійної інформації. Саме система аналітичної індексації стала пе­редумовою для досягнення високого рівня формалізації комп'ю­терних програм.

Отже, назріла потреба здійснення контролю за значним інформа­ційним масивом даних, який представники правоохоронних органів різних країн не тільки використовували, а й поповнювали. 1982 р. Генеральна Асамблея створює незалежний орган для перевірки дот­римання внутрішніх правил Інтерполу, які стосуються захисту даних (Наглядова Рада з внутрішнього контролю за архівами Інтерполу) [З, с. 77]. Діяльність Наглядової Ради мала відповідати ст. 15 Пра­вил міжнародного поліцейського співробітництва та внутрішнього контролю за архівами Інтерполу, а її метою був контроль за дотри­манням прав людини під час збирання Інтерполом приватної інфор­мації. Перше засідання Наглядової Ради відбулося в січні 1986 р., з того часу її члени збираються три рази на рік.

У період з 1987 р. до 1989 р. МОКП уводить комп'ютери як ос­новний інструмент фахової діяльності своїх працівників. Новою тен­денцією в подальшій роботі організації стало групування файлів для збереження інформації у справах із вказівкою про види злочинів за встановленими типами. Отримання інформації за надісланими запи­тами стало можливим за різними критеріями пошуку, наприклад, віюм злочинця чи його фізичними характеристиками.

7 квітня 1990 було прийнято постанову Ради Міністрів СРСР № 338 'Про вступ СРСР в Міжнародну організацію кримінальної поліції

- Інтерпол" [6, с. 54]. Також 1990 р. розпочинає роботу система комунікації Х400, яка дозволяє Національному бюро Інтерполу над­силати електронні повідомлення один одному та безпосередньо до Генерального Секретаріату. Збільшення кількості інформації, баз даних для її зберігання зумовили необхідність упровад­

Ження автоматизованого пошуку, який був уведений в дію 1992 р.

І4, с. 57|.

На Всесвітній конференції з організованої транснаціональної зло­чинності, яка проходила в м. Неаполі (Італія) 21-23 листопада 1994 р., розглядалися політичні й економічні чинники, що зумовили по­яву транснаціональної злочинності, а саме:

- взаємозалежність держав, формування світового ринку, для якого характерні тісні економічні зв'язки й інвестиції;

- формування фінансових систем міжнародних розрахунків, які дають змогу здійснювати складні фінансові операції за участю банків кількох держав, розвиток світових систем комунікації;

- розвиток міжнародної торгівлі, якому посприяло введення си­стеми світової торгівлі в післявоєнний період;

- удосконалення технологій контейнерних перевезень;

- збільшення масштабів міграції, створення багатонаціональ­них мегаполісів;

- "прозорість" кордонів між державами, що належать до Євро­пейського Союзу та Співдружності незалежних держав, тощо.

Країнам-членам Інтерпол рекомендує повідомляти про злочи­ни, що можуть бути пов'язані з тероризмом (підозрілі фінансові операції, торгівля зброєю, відмивання грошей, підроблення проїзних документів і посвідчень особи, вилучення ядерних, хімічних і біо­логічних матеріалів).

2006 р. Інтерпол оголосив про створення власної Міжнародної антикорупційної академії, яка забезпечує підготовку кадрів, навчан­ня й технічну допомогу країнам-членам, а також здійснює дослід­ження тенденцій, передової практики і нових методів боротьби з корупцією.

Світова мережа Інтернет-користувачів з різних країн стерла кордони між державами. Утворення єдиного глобального віртуаль­ного світу, який суттєво впливає на людей незалежно від їх націо­нальності, створило передумови виникнення кіберзлочинності.

Це зумовило потребу в підготовці спеціалістів з інформаційних технологій, які застосовуватимуть здобуті знання під час розслі­дування злочинів, пов'язаних із кіберзлочинністю.

Нині кількість держав - членів Міжнародної організації кримі­нальної поліції сягнула 187. Відповідно, за цим показником Інтерпол поступається лише ООН, яка налічує 191 країну-учасницю [5].

Отже, в історичному аспекті головним чинником глобалізації, який вплинув на формування інституцій Інтерполу, стала не­обхідність протидії тероризму. Важливою умовою для створення нової структури - Міжнародної організації кримінальної поліції - стало збільшення інформаційного масиву та необхідність опрацю­вання даних з допомогою новітніх технологій.

Зауважмо, що формування інституту Інтерполу в Україні поча­лося нещодавно порівняно з іншими державами, а відтак відкрива­ються перспективи наукової розвідки в цьому напрямі.

Список використаних джерел

1. Культенко О. В. Правові та організаційні засади діяльності працівників Робочого апарату НЦБ Інтерполу в Україні // Держава і право. - К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корець кого НАН України, 2008. - 808 с.

2.Бандурка О. М. Інтерпол: Міжнародна організація кримінальної поліції : наук.-практ. посіб. - X. : Основа, 2003. - 323 с.

3. 6th INTERPOL Train-the-Trainer Workshop on Information Technology Crime Investigation for Asia and South Pacific. Ghaziabad, New Delhi, India, 17 March to 4 April 2008 [Електронний ресурс]. - Режим доступу до журн.: http: //www. Interpol. int/Pub lic/F inancialCrime/ConferenceDelhi/default, asp

4. Старжинський В. С. Інтерпол. Міжнародна організація кримінальної поліції: навч. посіб. /СтаржинськийВ. C., СтаржинськийС. В.,ХотинецьП.

В.-Х. : БурунКнига, 2006. -112с.

5. Michael Fooner. Interpol: issues in world crime and international criminal justice. - New York: Plenum Press, 1989. - 244 p.

Стаття надійшла 10.09.2009.