joomla
ВИКОРИСТАННЯ ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ АКАДЕМІЇ УПРАВЛІННЯ МВС. КОНТЕКСТНЕ НАВЧАННЯ
Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ

УДК 371.24:34

Володимир Клачко

Кандидат педагогічних наук, до­цент, начальник кафедри роботи з персоналом, юридичної психології, педагогіки та політології Академії управління МВС;

Наталія Музика

Ад'юнкт Академії управління МВС

У статті розкриваються сутність, зміст та види особистісно орі­єнтованих технологій навчання, що створюють оптимальні умови для розвитку особистості слухача Академії управління МВС. Особлива увага приділяється технології контекстного навчання. Обґрунтовується необ­хідність застосування особистісно орієнтованих технологій у навчаль­ному процесі вищої школи в умовах входження України до європейського освітнього простору.

В статье раскрываются сущность, содержание и виды личностно ориентированных технологий обучения, создающих оптимальные усло­вия для развития личности слушателя Академии управления МВД. Особое внимание уделено технологии контекстного обучения. Обосновывается необходимость использования личностно ориентированных технологий в учебном процессе высшей школы в условиях интеграции Украины в евро­пейское образовательное пространство.

The essence, content and kinds of personality-oriented technologies which create optimal conditions for the personality development of a trainee of the Academy of Management of the Ministry of Internal Affairs are discovered in the article. Special attention is devoted to the technology of context teaching. The necessity of the application of personality-oriented technologies in the academic process in the conditions of Ukraine's integration into the European educational area is grounded.

Ключові слова: особистісно орієнтовані технології, робота над нав­чальним проектом, технологія колективного творчого виховання, тех­нологія "створення ситуації успіху", сугестивна технологія, контекстне навчання.

Ключевые слова: личностно ориентированные технологии, рабо­та над учебным проектом, технология коллективного творческого вос­питания, технология "создания ситуации успеха", суггестивная техноло­гия, контекстное обучение.

Keywords: personality-oriented technologies, technology of "creating the situation of achieving success", working on the study project, technology of the collective creative bringing-up, suggestive technology, context teaching.

Процес входження України до європейського освітнього просто­ру потребує вдосконалення системи якості вищої освіти, впливає на темпи та рівень науково-технічного, економічного і соціально - культурного прогресу, а також на формування інтелектуального по­тенціалу нації. У зв’язку з цим необхідні зміни до змісту, форм та методів підготовки студентів до майбутньої педагогічної діяльності. Практика педагогічного процесу вищої школи ще не повною мірою відповідає нинішнім високим світовим стандартам.

У дослідженнях педагогічних аспектів удосконалення системи якості вищої освіти (І. Д. Бутузов, Е. П. Бутузова, В. Жураковський, В. Приходько, І. Федоров, С. Н. Горичева, В. В. Гузеєв, А. І. Алексан­дров, В. П. Каширін, Л. Є. Мерзляк, А. Т. Іваницький, В. В. Богуслав - ський, Ю. В. Шеремета, В. В. Зайцев та інші) проблемі зміни змісту, форм та методів підготовки студентів до майбутньої професійної діяльності приділяється чимала увага, разом з тим, перелік дослі­джень, спрямованих на обґрунтування форм та методів особистісно орієнтованих технологій навчання дещо обмежений, - це роботи та­ких науковців, як А. А. Вербицький, В. П. Безпалько, Н. В. Борисова, В. П. Бугрин, М. Г. Чобітько [2; 3; 4; 5; 6].

З метою подолання недоліків у сучасних вітчизняних та зарубіж­них дослідженнях пропонується перехід до інноваційних технологій здійснення навчального процесу у вищій школі. Своєрідний методо­логічний імператив простежується через визнання особистісно орі­єнтованої освіти як специфічної організації навчального процесу, що створює оптимальні умови для розвитку особистості студента. Під - ставою для реорганізації освіти слугують нові цінності, що з’явилися в суспільстві, - саморозвиток, самоосвіта, самовиховання, самопро - ектування особистості.

За тлумачним словником, технологія - це процес досягнення пев­них результатів порівняно з вихідним станом об’єкта завдяки вико­ристанню властивої конкретній сфері діяльності сукупності методів, засобів, способів.

Зміна змісту освіти сьогодні впливає на її технології, надає їй осо - бистісної спрямованості. Якими конкретно технологіями потрібно користуватись, що за зміни мають відбутись усередині процесу на­вчання, аби для особи, яка навчається, освіта набула життєвого сенсу, давала задаволення?

Особистісно орієнтована технологія навчального процесу - це певна система педагогічних дій, опосередкованих особистісними якостями педагога, які спрямовані на створення якнайсприятли - вішого середовища навчання на підставі обміну індивідуальними здібностями, способами навчання та особистісного саморозвит­ку [1, 8].

Характерною особливістю технологій, спрямованих на розвиток особистості, є їх варіативність, що враховує рівні потреб, інтересів, схильностей, здібностей і можливостей студента. Тому навчальний процес в Академії управління МВС відбувається в умовах мотивацій­ного управління самостійною навчально-пізнавальною діяльністю, завдяки цьому замінюється значення викладача та слухача.

Технологізація особистісно орієнтованого освітнього процесу пе­редбачає спеціальне конструювання навчального тексту дидактично­го матеріалу, методичних рекомендацій до його використання, типів навчального діалогу, форм контролю за особистісним розвитком сту­дента під час навчально-пізнавальної діяльності. Тільки реалізуючи принцип суб’єктності освіти, можна говорити про особистісно орієн­товані технології.

Головні вимоги до особистісно орієнтованих технологій І. С. Яки - манська сформулювала таким чином:

> навчальний матеріал має забезпечувати виявлення змісту суб’єктного досвіду осіб, що навчаються, враховуючи досвід їх попереднього навчання;

> виклад знань у навчальній літературі (викладачем) спрямовуєть­ся не тільки на розширення їх обсягу, структурування, інтегру­вання, узагальнення предметного змісту, а також і на постійне перетворення набутого суб’єктного досвіду кожного студента;

^ враховуючи інтереси студента, рівень його знань і вмінь, з ме­тою розвитку його особистості визначається навчальна мета кожного заняття, формується увесь навчальний процес;

> активне стимулювання студентів до самостійної освітньої ді­яльності, зміст і форми якої дозволять забезпечувати можли­вість самоосвіти, саморозвитку, самовираження під час оволо­діння знаннями;

> всі методичні рішення (організація навчального процесу, вико­ристані прийоми, способи, вправи) відповідають особистості студента - його потребам, мотивам, здібностям, активності, інтелекту. Створюється середовище, що сприяє максимально­му розвитку кожного, реалізує принцип суб’єктивної освіти, формується індивідуальна карта пізнавального і психічного розвитку студента;

^ слід забезпечувати контроль і оцінку не лише результату, а й головним чином процесу навчання;

> освітній процес має забезпечувати побудову, реалізацію, реф­лексію, оцінку навчання як суб’єктної діяльності [2, 37-38].

Особистість людини - єдність трьох сутностей: природної, со­ціальної, культурної, тому особистісно орієнтована технологія нав­чального процесу має враховувати природні особливості кожного (здоров’я, здатність мислити, відчувати, діяти), соціальні властивості (бути громадянином, трудівником), властивості як суб’єкта культури (свобода, гуманність, духовність, творчість).

Сьогодні науковці називають різноманітні технології, які нале­жать до особистісно орієнтованих, утім, бракує загальноприйнятої класифікації. Найпоширеніші особистісно орієнтовані технології, які використовуються у навчальному процесі Академії управління МВС, розглянемо нижче.

Робота над навчальним проектом - практика особистісно орієнто­ваного навчання у процесі конкретної праці слухача, на основі його вільного вибору та з урахуванням його інтересів. У свідомості слу­хача це має такий вигляд: “Все, що я пізнаю, - знаю, для чого мені потрібно, і де я зможу ці знання застосувати”. Для педагога - це праг­нення знайти розумний баланс між академічними і прагматичними знаннями, уміннями та навичками. Навчальне проектування орієн­товане передусім на самостійну діяльність слухачів - індивідуальну, парну або групову, яка виконується впродовж визначеного часу.

Технологія проектування передбачає розв’язання слухачем або групою слухачів будь-якої проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з другого - інтегрування знань, умінь із різних галузей науки.

Результати виконання проектів “відчутні”: якщо це теоретична проблема, то заключний етап - вироблення конкретного варіанту її розв’язання, якщо практична - конкретний результат, готовий до впровадження. Проектна технологія передбачає використання педа­гогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю сут­тю методів, прийомів, засобів.

Таким чином, суть проектної технології - стимулювання інтер­есу слухачів до певних проблем, які передбачають володіння ви­значеною сумою знань, та через проектну діяльність, яка передба­чає розв’язання однієї або цілої низки проблем, показ практичного застосування отриманих знань. Метою навчального проектування є створення педагогом таких умов під час навчального процесу, за яких його результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності слухача.

Технологія колективного творчого виховання - формування осо­бистості у процесі колективної роботи; організація певного способу життя колективу, де все ґрунтується на засадах моральності та соці­альної творчості. Зазначена технологія уможливлює вдосконалення пізнавально-світоглядної, емоційно-вольової та дієвої сфери слухача і є особисто орієнтованою, бо кожному з них знайдеться справа до душі, яку можна організувати, зробити найкраще. Сьогодні він керує, організовує, творить разом з іншими, так само зацікавленими людь­ми. Завтра - візьме участь у новій колективній творчій справі, але вже як виконавець. Ця технологія об’єднує ділову та міжособистісну сфери діяльності людини.

Педагогічна технологія “створення ситуації успіху” ґрунтується на особистісно орієнтованому підході до процесу навчання та ви­ховання. Ситуація успіху - це суб’єктивний психічний стан задово­лення внаслідок фізичної або моральної напруги виконавця вправи, творця явища.

Ситуація успіху досягається тоді, коли сам учасник навчального процесу (слухач) визначає досягнутий результат як успіх. Кожному педагогу слід звернути увагу на це положення. Усвідомлення ситуації успіху самим слухачем, розуміння її значущості виникає у суб’єкта після подолання боязкості, невміння, незнання, психологічного утиску та інших труднощів. Слід зауважити, що навіть інколи пере­жита слухачем ситуація успіху може залишити незабутнє емоційне враження в його душі, позитивно вплинути на мотиваційну сферу, яка активізує особистість у процесі навчання. Заряд активного опти­мізму загартовує характер, підвищує життєву стійкість, здатність до протидії.

Серед педагогічних особистісно орієнтованих технологій най­більшу зацікавленість викликала сугестивна технологія, яка ще мало поширена. Основою релаксопедичного навчання є психічна саморегуляція, яка має неабияке профілактичне значення. Керу­вання психічним станом відбувається спочатку через регуляцію психічного стану особи, що навчається, за допомогою та під ке­рівництвом викладача, і трансформується у саморегуляцію. При­кладом використання цієї технології може слугувати проведення в Академії управління МВС згідно з розкладом занять соціально- психологічних тренінгів. Наприклад, метою тренінгу “Психологія ефективного управління”, проведеного зі слухачами, був розвиток компетентності майбутніх керівників ОВС у спілкуванні, форму­вання та розвиток загальних і спеціальних умінь, виховання нави­чок самовдосконалення і впливу на підлеглих, управління конфлік­тами і запобігання шкідливим проявам дистресу, розвиток цілісної системи якостей управлінця [3, 349].

Особливу увагу варто приділити контекстному навчанню як од­ному з видів особистісно орієнтованих технологій. Підґрунтям для формування концепції зазначеної технології стало усвідомлення смислоутворюючого впливу предметного та соціального контекстів майбутньої професійної діяльності слухача на процес і результати його навчання.

Так, А. А. Вербицький визначає контекстне навчання як концеп­туальну основу інтеграції видів діяльності осіб, які вчаться (нав­чальної, наукової, практичної). Ученим виявлені форми організа­ції діяльності таких осіб: навчально-професійна, квазіпрофесійна, навчальна діяльність академічного типу [5]. Особливого значення у контекстному навчанні набувають його активні форми й методи або технології активного навчання (ТАН), які базуються не тільки на процесах сприйняття, пам’яті, уваги, а насамперед на творчому, продуктивному мисленні, поводженні, спілкуванні. Отже, проана­лізуємо форми організації навчальної діяльності слухачів у контек­стному навчанні та залежні від них ТАН контекстного типу в Ака­демії управління МВС.

У навчально-професійній діяльності як форми її організації ви­користовуються такі ТАН: написання курсової та магістерської робіт, що є самостійними науковими дослідженнями в галузі актуальних для слухача знань; проходження навчальної практики та стажуван­ня. Головна умова останнього - виконання під контролем її керівни­ка певних дій у реальних умовах оперативно-службової обстановки. Це забезпечує найбільш повне наближення навчального процесу до оперативно-службової діяльності.

Під час квазіпрофесійної організації діяльності слухачів ви­користовують розігрування ролей, дидактичну гру. Розігрування ролей (інсценування) - це ігровий спосіб аналізу конкретних си­туацій, що ґрунтуються на проблемах взаємин у колективі, вдо­сконалення стилю й методів керівництва органами та підрозділами внутрішніх справ. Цей метод активного навчання контекстного ти­пу спрямований на розвиток поведінкових умінь як професійного, так і соціального характеру й допускає введення певних елементів театралізації, оскільки подання ситуації, її аналіз і прийняття рі­шень здійснюються в особах. Матеріалом для розігрування ролей слугують, як правило, типові ситуації, навички або вміння, тобто відбувається відпрацьовування дій гравців у заданих предметно - соціальних умовах.

Розігрування ролей - простіший, ніж дидактична гра, метод нав­чання за характером імітованої ситуації, кількістю дійових осіб, од­нозначністю прийнятих рішень, контролем ситуації й поводження учасників з боку викладача, тривалістю заняття.

Дидактична гра - складне багатопланове явище, вивченням якого займаються представники різних наук. Це форма діяльності в умов­них ситуаціях, спрямованих на відтворення й засвоєння суспільного досвіду, фіксованого в соціально закріплених способах здійснення предметних дій, у предметах науки й культури.

Ми дотримуємося визначення дидактичної гри, відповідно до яко­го вона є формою відтворення предметного й соціального змісту про­фесійної діяльності майбутніх керівників ОВС, моделювання систем відносин, характерних для цього виду практики. Гра акумулює в собі елементи будь-яких форм і методів навчання (конкретну ситуацію, ро­зігрування ролей, дискусію тощо). На відміну від ігрового проектуван­ня, імітаційного тренінгу, розігрування ролей має гнучкішу структуру, не обмежує вибір об’ єктів імітації, допускає введення ситуацій, які виникають у процесі оперативно-службової діяльності спонтанно.

До академічної навчальної діяльності належить проблемна та бінарна лекції, інтерактивна лекція-візуалізація, семінар-дискусія з “мозковою атакою” або без неї, групове практичне заняття, семінар - дискусія. Під час проведення проблемної лекції нове завдання пода­ється через проблемність питання або завдання ситуації. При цьому процес пізнання слухачів у співробітництві та діалозі з викладачем наближається до дослідницької роботи. Зміст проблеми розкривають шляхом організації пошуку чи розв’язання її, підсумовування й аналі­зу традиційних і сучасних поглядів. Інтерактивна лекція-візуалізація є візуальною формою подачі лекційного матеріалу технічними засо­бами навчання (аудіо-, відеотехніки) чи за допомогою фліп-чартів. Бінарна лекція - різновид читання лекції у формі діалогу двох ви­кладачів (представників різних наукових шкіл, ученого і практика, викладача і слухача).

Таким чином, призначення особистісно орієнтованих технологій в тому, щоб підтримувати та розвивати природні якості особистості, її індивідуальні здібності, допомагати у становленні її суб’єктності, соціальності, культурної ідентифікації, творчої самореалізації. Це уможливить підвищення якості й ефективності навчання, забезпечить його професійну спрямованість, створить сприятливу атмосферу для самостійності, ініціативності та творчості майбутніх фахівців.

Застосування у навчальному процесі особистісно орієнтованих технологій дозволяє максимально наблизити систему вищої освіти України до загальносвітових і європейських стандартів і, таким чи­ном, скоротити термін остаточного входження нашої держави у гло­бальний освітній простір.

Перспективою подальшого розвитку за напрямом використан­ня особистісно орієнтованих технологій навчання є удосконалення інтерактивних методик проведення занять у вищих навчальних за­кладах.

Список використаних джерел

1. Актуальні проблеми управління та службово-оперативної діяль­ності органів внутрішніх справ у сучасний період розвитку держав­ності України: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., м. Київ, 26 жовт. 2007 р. - К.: “МП Леся”, 2008. - 376 с.

2. Безпалько В. П. Педагогика и прогрессивные технологии обуче­ния. - М., 1995. - 126 с.

3. Борисова Н. В. Образовательные технологии как объект педаго­гического выбора: учеб. пособ. - М.: Исслед. центр, 2000. - 187 с.

4. Бугрин В. П. Технологии подготовки и проведения конкретных ситуаций: обзорная лекция / под ред. Н. А. Селезнёвой, Н. В. Борисо­вой. - М.: Исслед. центр, 2000. - 215 с.

5. Вербицкий А. А. Новая образовательная парадигма и контекст­ное обучение: монография. - М.: Исслед. центр, 1999. - 235 с.

6. Чобітько М. Г. Технологія поетапного нарощування професіона­лізму майбутніх вчителів у процесі особистісно орієнтованої профе­сійної підготовки у вищих педагогічних навчальних закладах: метод. реком. - Черкаси: Брама-Україна, 2007. - 56 с.

7. Якиманская И. С. Разработка технологии личностно ориентиро­ванного обучения // Вопросы психологии. - 1995. - № 2. - С. 14-20.

Стаття надійшла 05.12.2008.