joomla
ДО ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ПСИХОДІАГНОСТИЧНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ТЕСТІВ С. ДЕЛЛІНГЕР ТА Е. МАХОНІ
Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ

УДК 351.745.5

Юрій КОТЛЯР

Ад'юнкт Академії управління МВС

Оцінено психодіагностичні можливості психогеометричних тестів, розглянуто перспективи їх практичного використання в психологічному супроводженні оперативно-службової діяльності працівників ОВС.

Оценены психодиагностические возможности психогеометрических тестов, рассмотрены перспективы их практического применения в пси­хологическом сопровождении оперативно-служебной деятельности ра­ботников ОВД.

There's appreciated psychodiagnostic resources of psychogeometric tests, there's considered the opportunities of their practical use in the operation-official activity of the organs of Internal Affairs.

Ключові слова: психологічне супроводження, психодіагностичні мож­ливості, психогеометрія, психологічний профіль, інтерпретація, кореля­ція, факторний аналіз.

Ключевые слова: психологическое сопровождение, психодиагности­ческие возможности, психогеометрия, психологический профиль, интер­претация, корреляция, факторный анализ.

Keywords: accompaniment, psychodiagnostic possibilities, psychogeome - tria, psychological type, interpretation, correlation, factor analysis.

Аналіз причин та умов плинності кадрів і виникнення надзви­чайних подій серед особового складу органів внутрішніх справ свід­чить, що наявні технології психологічного забезпечення добору, роз­поділу кадрів та супроводження оперативно-службової діяльності не задовольняють потреби системи ОВС.

Отже, є необхідність пошуку, апробації та впровадження в прак­тику новітніх психологічних технологій у галузі психології праці, роботи з персоналом і безпосередньо у професійній діяльності пра­цівників органів внутрішніх справ, зокрема, методик визначення індивідуально-психологічних рис працівників, їхніх психічних ста­нів, підсвідомих та усвідомлених мотивів поведінки й діяльності.

Враховуючи методологічні особливості усталеного кола психо - діагностичних опитувальників і бланкових методик, а також вимоги практики скоротити терміни процедури психодіагностики в роботі з кадрами, зменшити матеріальні, часові витрати й залучити персонал, актуальним вважається використання проективних, зокрема психо - графічних, методик дослідження особистості.

Нині отримано переконливі докази ефективності використання в роботі з персоналом експрес-діагностики психологічних особливо­стей особистості з допомогою психогеометричних методик Е. Махо - ні та С. Деллінгер [1, 23]. Водночас у спеціальній літературі досить обмеженими є дані щодо валідності, надійності й інформативності зазначених методик [1-5].

Запроваджуючи в роботу психологічної служби ОВС зазначені психогеометричні методики, необхідно дослідити їх якісно-кількісні характеристики та можливість одночасного використання з пошире­ними психодіагностичними тестами.

Статистичний аналіз здійснено на масиві даних, отриманих під час тестування курсантів КНУВС юридичного та психологічного факуль­тетів 1-го і 2-го курсів віком від 20 до 25 років. Загальне число тесто­ваних - 200 курсантів (однак у повному експерименті взяло участь тільки 139 курсантів), які мають однакові функціональні обов’язки (як курсанти ВНЗ МВС України) і високий рівень успішності в навчанні та службі. Групу курсантів з ознаками дезадаптації не досліджували.

Психологічну діагностику здійснено з допомогою особистіс - них опитувальників Г. Айзенка, Леонгарда-Шмішека, Р. Кеттела та психогеометричних тестів С. Деллінгер і Е. Махоні.

Для розв’язання поставлених завдань використано такі методи математичної обробки даних: дескриптивний, кореляційний, клас - терний і факторний аналізи.

Результати психогеометричного тестування курсантів такі.

Методика С. Деллінгер. За вибором психогеометричних фігур (квадрати, кола тощо) відповідний розподіл вибірки визначився так: квадрати - 17 осіб (12 %); прямокутники - 13 (9,4 %); трикутники - 16 (11,5 %); кола - 65 (46,8 %); зиґзаґи - 28 (20,1 %).

Більшість курсантів обрали коло. Коло, згідно з інтерпретацією С. Деллінгер, характеризується дружелюбністю, округлістю, плав­ністю, м’якістю. Особи, які обирають цю фігуру, вирізняються до­мінуванням комунікативних рис в індивідуальному психологічному профілі.

Керуючись стандартними уявленнями про курсантів будь-яких воєнізованих ВНЗ, ми припустили, що більшість опитаних обере квадрат чи трикутник, але ці фігури вибрали тільки 24 %.

Методика Е. Махоні. Вибірка результатів тестування курсан­тів за методикою Е. Махоні розподілилася так: перший тип (керів­ник) - 0 %; другий тип (відповідальний виконавець) - 18 %; третій тип (недовірливий) - 10 %; четвертий тип (учений) - 12 %; п’ятий тип (інтуїтивний) - 14 %; шостий тип (винахідник, конструктор, ху­дожник) - 18 %; сьомий тип (емотивний) - 16 %; восьмий тип (ри­гідний) - 12 %.

Найбільший відсоток набрали другий (відповідальний викона­вець) і шостий типи (винахідник, конструктор, художник). Відповід­но до інтерпретації Е. Махоні, другий тип характеризується висо­ким професіоналізмом, відповідальністю та вимогливістю до себе й інших. До шостого типу належать особи з розвиненою уявою, яким подобається займатися технічною, інтелектуальною чи художньою діяльністю; вони часто мають власні оригінальні ідеї та намагають­ся їх будь-що втілити, прагнуть жити за власним розпорядком і бо­лісно переживають його зміну.

Високий відсоток у вибірці курсантів другого типу за Е. Махоні обґрунтований теоретично. Це курсанти, які зробили свідомий вибір під час вступу до ВНЗ і в яких уже закінчився період адаптації. Навпа­ки, курсанти, які належать до шостого типу, на нашу думку, ще про­ходять період засвоєння правил, норм і традицій ВНЗ МВС України.

Зазначимо високий відсоток у групі курсантів сьомого типу (емо­тивний тип) - 16 %. Емотивний тип характеризується підвищеною емпатійністю в ставленні до інших, вираженими емоційними пере­живаннями, високим рівнем реакції в відповідь на зовнішні подраз­ники.

Наведемо результати розподілу курсантів за типами відповідно до методики Е. Махоні в контексті методики С. Деллінгер.

Серед квадратів переважає третій тип - 23 %, а також четвертий, шостий, сьомий типи. Відповідно, більшість квадратів характеризу­ється тривожністю, не терплять безладу та бруду. Талановиті, до­сить легко опановують особливості професійної діяльності, однак не мають бажання обіймати керівні посади (1-й тип - 0 %).

Зауважимо, що четвертий, шостий та сьомий типи, які займають значне місце у вибірці квадратів, об’єднують високий інтелект, роз­винене абстрактне мислення, одержимість власними ідеями й емо­ційна чутливість.

Прямокутники не схильні до тривалих роздумів, вирізняються практичністю, відповідальністю, однак у ситуаціях, коли необхід­но швидко прийняти адекватне рішення, вони схильні вагатися. Час­то мають добре розвинені навики роботи руками. Особи цього ти­пу схильні відстоювати інтереси меншості або тих, кого образили.

Розподіл у вибірці трикутників виявив, що провідними серед них є сьомий, восьмий і другий типи. Виходячи з інтерпретації Е. Махо- ні, сьомий і восьмий типи є протилежними за своєю сутністю. На­певно, це свідчить про розподіл другого типу (відповідальний ви­конавець) на дві групи: емотивних і ригідних. Якщо присутність останніх є цілком очікуваною і збігається з інтерпретацією С. Дел - лінгер (трикутники - це рішучі, цілеспрямовані особи, схильні до лі­дерства, егоцентризму тощо), то значний відсоток курсантів емотив­ного типу не був передбаченим і пояснення цього факту потребує по­дальшого дослідження.

Аналіз розподілу кіл виявив домінування шостого (23 %), дру­гого та четвертого типів (по 17 % відповідно). Так, серед кіл най­більше осіб із багатою уявою, абстрактним мисленням, схильних до творчості.

У вибірці зиґзаґів домінує п’ятий (інтуїтивний) і восьмий (ригід­ний) типи. Відповідно до інтерпретації Е. Махоні, вони протилеж­ні. Представникам інтуїтивного типу неприйнятні рутина, шаблони, правила та інструкції, до яких ригідні особистості легко адаптують­ся. Тому група зиґзаґів, на перший погляд, є неоднорідною. Однак з огляду на специфіку вибірки це можна пояснити певними, усвідом­люваними самою особою обмеженнями (насамперед, потребою са­мовираження), характерними для ВНЗ МВС.

Також слід проаналізувати розподіл отриманих психогеоме - тричних типів за факультетами. Серед курсантів психологічного факультету переважають другий і сьомий типи. Другий тип харак­теризується вмінням добре виконувати свою роботу, відповідаль­ністю, організованістю. Сьомий володіє професійно необхідними для психологів рисами - емпатійністю, емотивністю, чутливістю тощо.

Серед юристів найпоширенішим є шостий тип (винахідник, кон­структор, художник). Отримані результати характеризують біль­шість юристів як осіб із високим інтелектом, розвиненим абстрак­тним мисленням і орієнтацією в просторі.

Виявлено також певні загальногрупові особливості, зокрема, від­сутність серед курсантів осіб першого типу - керівників. Можли­во, це прояв ієрархічності середовища: у ВНЗ МВС України курсан­ти - це найнижча ієрархічна ланка.

Розподіл експериментального масиву обстежених на групи за ви­бором психогеометричних фігур (С. Деллінгер) і на типи (Е. Махо - ні) підтверджує спільність семантичної основи та дозволяє уточни­ти інтерпретацію обох методик, що уможливлює отримання розши­реної і конкретної психологічної характеристики особистості. Це свідчить про ефективність одночасного використання двох методик, які доповнюють одна одну.

Аналіз кореляційної матриці психологічних параметрів (далі - ПП) визначив, що найбільше значущих кореляцій виявлено серед шкал методики Леонгарда-Шмішека. Усі отримані зв’язки мають ло­гічне теоретичне обґрунтування в руслі запропонованих К. Леонгар - дом і Р. Кеттелом концепцій.

У квадратів основними є чотири групи ПП, а основу їх психо­логічного профілю становлять тривожно-демонстративні риси осо­бистості. Подальше уточнення змісту та структури психологічного профілю відбуватиметься в напрямі кластерного та факторного ана­лізів.

У прямокутників, відповідно до аналізу кореляційної матриці, основу психологічного профілю утворюють характеристики, отри­мані за методикою Леонгарда-Шмішека: педантичність, емотив­ність, тривожність, дистимічність, збудливість тощо.

Трикутники мають три групи ПП, які виокремлюються на загаль­ному фоні під час оцінки кореляційної матриці. Найбільшу з них утворюють емотивність, тривожність і збудливість.

Кола мають такі групи ПП: тривожно-екзальтовану, циклотиміч - ну та три групи, утворені шкалами методики Р. Кеттела.

У зиґзаґів яскраво виокремлюється група ПП, отриманих за мето­дикою Р. Кеттела, а найбільше кореляційних зв’язків отримав пара­метр Н, навколо якого й утворюється група.

Факторизація (на основі трьох базових психологічних тестів бу­ло сформовано 29 параметрів-змінних) виявила дев’ять найвпли - вовіших факторів, які зумовлюють у цілому 62 % варіації вибір­ки. Факторне навантаження кожного з 29 параметрів наведено в табл. 1. Для наочності результати факторизації зображено графіч­но (рис. 1).

Розглянемо детальніше результати факторного аналізу. Перший фактор містить чотири шкали. Базуючись на «найпотужніших» із них, можемо його інтерпретувати як «екстраверсія» в широкому соціально-психологічному значенні (комунікабельність, соціальна активність, заповзятливість, схильність до лідерства тощо).

Інтерпретація другого фактора, на наш погляд, є найскладнішою з-поміж усіх, оскільки вміщені в ньому параметри є неоднорідни­ми за своєю суттю. Зважаючи на це, другий фактор попередньо був названий «емоційна стабільність», оскільки його ПП характеризу­ються зміною різних фонів настрою (циклотимічність) і можливістю зменшення порога чутливості в суб’єктивно екстремальних ситуаці­ях (екзальтованість). Шкали, включені до третього фактора, вирізня­ються переважанням зв’язку стриманості, впевненості та практич­ності. Тому третій фактор названо «впевненість».

Інтерпретація четвертого фактора є досить прозорою - «тривож­ність». П’ятий - «професійна взаємодія»: наявні в ньому ПП ха­рактеризують складники професійної взаємодії людини (інтелект, упевненість, групова взаємодія, домінантність). Шостий фактор, утворений ПП методики Р. Кеттела, названо «соціальність», яко­му властиві соціально значущі риси. Сьомий містить ПП, що ха­рактеризують внутрішню реакцію на зовнішні стимули - «реактив­ність».

Таблиця 1

Факторне навантаження параметрів стандартних методик

Фактори

Ф 1

Ф 2

Ф 3

Ф4

Ф 5

Ф 6

Ф 7

Ф 8

Ф 9

Шкала корекції

-0,112

0,0445

-0,085

0,1171

0,0761

0,098

-0,524

-0,222

0,0238

Екстра-

Інтроверсія

0,209

0,036

-0,106

-0,082

0,2156

-0,298

0,1192

0,0638

-0,011

Нейротизм

-0,066

-0,015

0,0761

0,1571

0,0008

0,1154

0,5576

-0,247

-0,058

Параметр А

0,1218

0,0462

0,0928

0,0579

0,0414

0,3377

0,0154

-0,053

0,0159

Параметр В

-0,06

0,0315

0,0431

0,0202

-0,375

0,1503

0,1675

0,0505

-0,077

Параметр С

0,0375

-0,063

-0,062

-0,054

-0,149

0,2521

-0,01

0,2434

0,0712

Параметр Е

0,1719

0,1315

0,1274

-0,014

-0,348

0,0375

-0,194

0,1785

-0,056

Параметр Р

0,0109

0,0814

-0,301

0,1113

0,0726

0,0519

-5Е-04

0,0776

-0,124

Параметр 0

-0,111

-0,018

0,0425

-0,016

-0,033

0,4937

0,0146

-0,041

0,0541

Параметр Н

0,1002

0,0665

-0,317

0,1224

0,0989

0,0616

-0,148

-0,02

-0,106

Параметр I

0,0712

-0,027

0,0135

0,1727

0,0682

-0,077

-0,082

-0,26

0,3646

Параметр Ь

0,0101

0,0268

-0,078

0,422

0,0257

0,0339

0,0324

-0,053

0,0239

Параметр М

0,0724

0,0017

0,3667

-0,035

-0,052

0,2047

0,0463

0,0092

-0,045

Параметр N

-0,023

0,0961

0,0535

-0,117

0,0132

0,0369

0,0461

-0,475

-0,051

Параметр 0

0,055

0,1388

0,1596

0,1686

-0,039

0,0591

-0,09

-0,044

-0,077

Параметр 01

0,0565

0,032

0,0998

0,0434

0,2566

0,2401

0,0233

-0,029

-0,186

Параметр 02

-0,072

-0,009

0,1362

-0,027

0,1508

0,0584

0,0116

0,138

-0,102

Параметр 03

0,1106

0,0924

0,0909

-0,404

0,0656

-0,006

-0,025

-0,08

-0,053

Параметр 04

0,0459

0,0041

0,2513

0,0172

-0,085

-0,027

0,1206

0,2867

-7Е-04

Гіпертимність

0,2473

-0,052

0,0487

-0,07

-0,027

-0,109

0,0417

0,037

0,046

Застрягання

0,0357

0,1398

-0,069

-0,081

0,3206

0,0448

-0,027

0,2428

-0,024

Емотивність

0,0209

-0,016

0,0408

-0,014

-0,065

0,0725

-0,039

0,0679

0,6129

Педантичність

-0,005

0,2441

-0,024

-0,211

0,0634

-0,035

-0,072

0,0358

0,0249

Тривожність

-0,11

0,1058

-0,026

-0,01

-0,017

0,0746

0,0786

0,1771

0,3044

Циклотимність

0,0515

0,3043

-0,03

0,0904

-0,009

0,0214

-0,06

-0,17

-0,067

Демонстративність

0,3028

0,046

0,0838

-0,092

0,0232

-0,038

0,0266

0,0717

-0,029

Збудливість

0,067

0,2682

0,063

-0,042

-0,068

-0,12

0,0212

-0,077

-0,082

Дистимічність

-0,193

0,0147

0,0545

-0,095

0,0468

-0,015

0,0219

-0,028

-0,046

Екзальтованість

-0,111

0,2274

-0,107

0,097

0,0886

0,0978

-0,017

-0,008

0,0587

image007


image008

Застрягання


Рис. 1. Графічне вираження результатів факторизації даних


Складниками восьмого фактора є ПП, які вказують на ставлен­ня особистості до конфліктної ситуації, - «поведінка в конфлікті». Останній фактор має просту структуру з двох ПП з однорідною ін- терпретаційною основою, він названий «чутливість».

Отже, окреслено структуру факторів: «екстраверсія» - «емоційна стабільність» - «упевненість» - «тривожність» - «професійна вза­ємодія» - «соціальність» - «реактивність» - «поведінка в конфлік­ті» - «чутливість», що характеризують груповий психологічний про­філь курсантів КНУВС.

Дев’ять виокремлених факторів зумовлюють близько 65 % варіа­ції вибірки, що узгоджено з результатами подібних (за інтерпретаці­єю деяких факторів) досліджень, проведених у курсантських серед­овищах. Ці фактори перетинаються з Осгудівськими Е-Р-А (так, на­приклад, перший фактор можна загалом визначити як силу або со­ціальне домінування) і узгоджуються із системою В5 (факторами великої п’ ятірки), що підтверджує їх надситуативну (надвибіркову) стійкість [6, 79]. Розрахунки в програмі MathCad також підтвердили одержані висновки, а виявлені відмінності суттєво не впливали на визначену факторну структуру.

Запропоновані підхід і факторна структура можуть бути викорис­тані для створення компонентів психограм і застосовуватись у про­фесійному відборі кандидатів на навчання у ВНЗ МВС України.

Для визначення відповідності психологічної інтерпретації гео­метричних форм психологічним характеристикам особистості, отриманим з допомогою класичних психодіагностичних методик, було проведено порівняльний аналіз психологічних профілів, вияв­лених експериментальними (психогеометричними) та контрольни­ми (бланковими) методиками.

Так, у психологічному профілі квадратів переважають такі ри­си: нейротизм, демонстративність, емоційна стабільність, самокон­троль, консерватизм, практичність. Вибудовується ланка: інтелект - домінантність - рівність у стосунках (неконфліктність), нейротизм (емоційна нестабільність як відповідь на зовнішні подразники) ви­ражається через N (дипломатичність/прямолінійність). Тож інтер­претація квадратів, запропонована С. Деллінгер (прямолінійність, неризикованість, спокійність тощо), має досить значну психофізіо­логічну та психологічну основу, про що свідчать показники бланко­вих тестів.

Серед прямокутників найпоширенішими є кластери, утворені ме­тодикою Леонгарда-Шмішека (всього сім шкал в одному кластері та гіпертимно-демонстративний кластер окремо), а нейротизм виража­ється через Б (стриманість/експресивність); практичність (М) ви­ражається через прямолінійність (К) і довірливість (Ь). Отже, мо­жемо стверджувати, що справді досить складно визначити однорід­ний психологічний профіль. Наприклад, ПП за методикою Шміше - ка представлені дев’ятьма з десяти шкал, що підтверджує запропо­новану С. Деллінгер інтерпретацію (невизначений, перехідний стан особистості, що має невдовзі змінитися, який характеризується не- передбачуваністю, непослідовністю, мінливістю).

Трикутників характеризують дві групи ПП - стриманості та са­моконтролю ^1, Q2, Q4, Б) і протилежної за полюсом - екзальто­ваності, тривожності та збудливості. Екзальтованість виражається рівнем чутливості, а тривожність пов’язана із замкнутістю/комуні­кабельністю (виражається через демонстративність) і рівнем чутли­вості. Збудливість виражається через екзальтованість, тривожність і педантичність. Такий склад психологічного профілю характери­зує протилежні трикутникам типи - квадрати та кола. С. Деллінгер інтерпретує трикутників як лідерів, нестримних, енергійних, силь­них особистостей, які мають чітку мету й найчастіше досягають її. Отримана нами інтерпретація не цілком відповідає зазначеній вище (С. Деллінгер), однак і не суперечить їй. Адже на основі отримано­го психологічного профілю принципово можливо формувати зазна­чені С. Деллінгер риси. Проте для цього необхідно провести додат­кові дослідження.

Кола мають дещо спрощений (порівняно з трикутниками) склад психологічного профілю. Виділяють такі групи ПП: екзальтованість/ тривожність; циклотимічність (виражається через збудливість і пе­дантичність); емоційна стійкість/нестійкість; комунікативність/зам - кнутість. Отримані ПП характеризують кола як нестабільних осіб, у яких часто змінюється настрій. В активній фазі вони можуть бу­ти в центрі уваги, очолювати колектив, отримувати задоволення від утілення ризикових ідей тощо. У пасивній фазі, яка виявляється че­рез педантичність, тривожність, роздратованість, замкнутість, такі особи схильні відмежовуватися від групи, концентруватися «в собі», суттєво звужувати коло соціальних стосунків, виявляти підозріли­вість, у конфліктах втрачати самоконтроль.

Можна зробити висновок, що інтерпретація, запропонована С. Деллінгер, є дещо однобічною. Вона описує кола як найкращих комунікаторів і організаторів, які розуміють проблеми інших, схиль­ні до співчуття тощо. Таку інтерпретацію необхідно доповнити відо­мостями про протилежну фазу настрою кіл, коли виявляються інші психологічні особливості цього типу.

Серед зиґзаґів, як і серед кіл, є група ПП самоконтролю (Ь^3) та інша - збудливість, гіпертимність, яка виражається через соціаль­ну значущість поведінки (шкала корекції), найбільша група ПП - Н (сміливість/боязкість) залежить від стриманості, інтелекту, емоцій­ності, підлеглості/домінантності та здатності наслідувати поширені в групі норми і правила поведінки.

С. Деллінгер описує зиґзаґів як креативних, творчих особисто­стей, для яких характерне образне мислення, високий рівень розви­тку інтелекту, нестандартність. Бачимо, що загалом отримані під час дослідження показники не суперечать інтерпретації автора методи­ки. Швидше, описані С. Деллінгер властивості можуть ґрунтувати­ся на базових рисах, виявлених нами (наприклад, креативність вияв­ляється через гіпертимність). Також для зиґзаґів багато з переліче­них С. Деллінгер рис є значущими (зокрема інтелект), але вони ви­являються опосередковано під впливом сміливості/боязкості. Така ситуація, певно, зумовлена особливостями контингенту досліджен­ня (курсанти 1-го та 2-го курсу живуть у казармі в ієрархічно струк - турованому середовищі).

Отримані результати свідчать, що серйозних розбіжностей в ін­терпретації між психогеометричними та бланковими методиками не виявлено. Практичне застосування і додаткові дослідження з вико­ристанням більшої кількості даних сприятимуть подальшому уточ­ненню інтерпретації ідентичних (за семантичною основою) методик С. Деллінгер та Е. Махоні. Проведене дослідження та експеримен­тальна апробація зазначених експрес-методик у практиці роботи ЦПП КНУВС також підтверджують і доцільність, і практичну при­йнятність одночасного їх застосування (в одному пакеті) як на стадії вивчення кандидатів на навчання (роботу) в ОВС, так і в процесі психологічного супроводження навчальної (службової) діяльності особового складу.

Дослідження дозволило розробити модифікований варіант інтер­претації методик С. Деллінгер та Е. Махоні й підготувати методич­ні рекомендації щодо їх застосування в практичній діяльності ЦПП МВС України. Використання отриманих результатів може оптимізу - вати індивідуальну та групову психодіагностичну роботу з персона­лом ОВС на всіх етапах психологічного супроводження оперативно - службової діяльності.

Список використаних джерел

1. Алексеев А. А., Громова Л. А. Психометрия для менеджеров. - Л.: Знание, 1991. - 164 с.

2. Кулагин Б. В. Основы профессиональной психодиагностики. - Л.: Медицина, 1984. - 216 с.

3. Потемкина О. Ф., Потемкина Е. В. Психологический анализ ри­сунка и текста. - СПб.: Речь, 2005. - 524 с.

4. Романова Е. С., Потемкина О. Ф. Графические методы в психоло­гической диагностике. - М.: Дидакт, 1992. - 256 с., илл.

5. Соколова Е. Т. Проективные методы исследования личности. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1980. - 176 с.

6. Шмилев А. Г. Психодиагностика личностных черт. - СПб.: Речь, 2002. - 480 с., илл.

Стаття надійшла 29.10.2008.