joomla
ДО ПИТАННЯ ОЦІНЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОПЕРУПОВНОВАЖЕНИХ ДСБЕЗ МВС УКРАЇНИ
Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ

УДК 351.745.5

Валерій Котляр -

Кандидат фізико-математичних наук, провідний науковий співробітник, ла­бораторії проблем управління персо­налом Академії управління МВС

Досліджені проблеми оцінювання діяльності підрозділів ДСБЕЗ, за­пропоновано єдину методологію, визначено напрями побудови системи оцінювання діяльності оперуповноважених ДСБЕЗ, розроблено принципи створення та впровадження в практику такої системи.

The problems of evaluation of activity of subsections of DFEC (Department for Fight with Economic Criminality) are investigational, unique methodology is offered, certainly directions of construction of the system of evaluation of activity of workers of DFEC, principles of creation and introduction are developed in practice of such system.

Запобігання злочинності, її профілактика, викриття злочинів, підвищення ефективності оперативно-розшукової та агентурно- оперативної роботи - основні завдання підрозділів ДСБЕЗ МВС України. Відомо, що оперуповноважені ДСБЕЗ органів внутрішніх справ викривають значну кількість економічних злочинів. При цьому навантаження на одного оперуповноваженого перевищує встановле­ні науково обґрунтовані показники. Надмірна кількість закріплених справ за одним оперуповноваженим ДСБЕЗ, незадовільні умови пра­ці, низький рівень підготовки негативно позначаються на характері оперативно-розшукової діяльності цих підрозділів. Проблема наван­таження на оперуповноважених ДСБЕЗ та умови їхньої праці вимага­ють глибокого вивчення теперішньої практики і наукового осмислен­ня та обґрунтування для розробки комплексу соціально-економічних, організаційних і законодавчих заходів щодо радикальної зміни ситу­ації.

Для досягнення максимальної ефективності у виконанні безпо­середніх обов’язків оперуповноваженим ДСБЕЗ необхідні висока організація праці, науково обґрунтовані нормативи навантаження, достатня штатна чисельність та сучасні критерії оцінки діяльності. У зв’язку з прийняттям нових законів, Кримінального кодексу Украї­ни, Цивільного кодексу України, доповнення до законів України “Про міліцію”, “Про оперативно-розшукову діяльність”, Кримінально - процесуального кодексу України, наказом МВС України “Про за­твердження Положення про критерії оцінки результатів діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ” від 12 липня 2000 р. № 459 передбачено зміну функціональних обов’язків оперуповноважених ДСБЕЗ. Наявні теоретичні розробки також не відповідають новим умовам, а тому користуватися ними працівники ДСБЕЗ МВС Украї­ни не можуть[1-2].

Відтак виникла необхідність у розробленні нової моделі критері­їв та методики оцінки діяльності підрозділів (ОДІ І) ДСБЕЗ органів внутрішніх справ МВС України. Ця методика ОДІ І ОВС складається з двох порівняно самостійних блоків: системи критеріїв і показників, які в кількісній мірі характеризують діяльність підрозділів ДСБЕЗ та стан оперативної обстановки на закріпленій території, а також мате­матичної моделі, що ґрунтується на показниках інтенсивності, якості і ефективності службової діяльності та їх диференціації за групами відносно середніх значень. Методика орієнтована на фахівців аналі­тичних підрозділів ОВС, практиків-аналітиків, кримінологів і соціо­логів та на застосування її під час аналізу чинних форм статистичної звітності з реалізацією в електронних таблицях MS Excel.

Система критеріїв і показників. Науковці визначають ефектив­ність як ступінь досягнення цілей функціонування системи, який ви­ражено кількісно-якісними характеристиками кінцевих результатів праці та їх відповідності витратам. Вимоги до критеріїв оцінки діяль­ності органів внутрішніх справ досить жорсткі: відповідність голо­вним цілям діяльності органів внутрішніх справ, об’єктивність, уні­версальність, узгодженість, повнота, прозорість (тобто можливість зрозуміти такі критерії не лише науковцями, але й громадянами, які бажають ознайомитися з результатами ефективності діяльності ор­ганів внутрішніх справ), а також простота та оперативність ведення підрахунків. Дотримання цих вимог дозволить своєчасно виявляти та активно впливати на негативні тенденції діяльності, розробляти обґрунтовані прогнози подальшого розвитку ситуації та вносити від­повідні корективи щодо їх перспектив тощо.

Як і кожна праця, робота оперуповноважених ДСБЕЗ має три ви­міри: якість (тобто відсоток “браку” за основними напрямами діяль­ності), трудомісткість та соціальна значущість (наполегливість, енер­гійність, професіоналізм та перманентність у виконанні службових обов’язків), а також ефективність, тобто співвідношення досягнутих результатів у роботі до загальних зусиль. Відтак нова система вклю­чає такі напрями: перший - оцінювання трудомісткості виконаних ро­біт та проведення розрахунків обсягу цих робіт з урахуванням витрат робочого часу; другий - оцінювання діяльності за кількістю розкри­тих злочинів, що диференційовані за ознакою суспільної небезпеки; третій - оцінювання діяльності з урахуванням якості виконаних ро­біт. Розглянемо їх детальніше.

1. Модель трудомісткості була розроблена на основі системати­зації функціональних обов’язків оперуповноважених ДСБЕЗ, вивчення трудомісткості та проведення розрахунків обсягу ви­конаних робіт з урахуванням витрат робочого часу передусім на пріоритетних напрямах: у кредитно-фінансовій, банківській системах, сфері зовнішньоекономічної діяльності, приватиза­ції, енергопостачанні, бюджетній сфері, крім того, у базових галузях економіки регіону з урахуванням направлених до суду кримінальних справ, співвідношенням сум завданих і від­шкодованих збитків та потреб організаційного, кадрового, фінансового, матеріального забезпечення службової діяльнос­ті апаратів ДСБЕЗ, а також з метою їхнього вдосконалення й підвищення ефективності оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ України в запобіганні, припиненні та викритті злочинів. Це уможливило визначення критеріїв оцінки діяльності оперуповноважених ДСБЕЗ та їх оптималь­не навантаження в запобіганні, викритті злочинів протягом визначеного періоду. Завдяки встановленню відповідної кіль­кості балів визначено можливість досягнення максимальної ефективності виконання оперуповноваженими ДСБЕЗ безпо­середніх обов’язків, стимулювання виконання праці, економії людських і матеріальних ресурсів.

Суть бальної системи полягає в тому, що для запобігання й ви­криття злочинів у сфері економіки, проведення дослідчої перевір­ки оперуповноваженому ДСБЕЗ потрібні певні витрати робочого часу. Тому за кожну виконану ним роботу згідно з функціональни­ми обов’язками встановлюється відповідна кількість балів з ура­хуванням витрат робочого часу та відповідних надбавок. Бал має назву “вагомий показник” і використовується в розумінні усеред­неної норми часу, що надається оперуповноваженому ДСБЕЗ для виконання певного виду робіт протягом визначеного періоду[1, 134-142]. За один бал приймається значення 50 год. Так, приблизно один бал нараховується за кожний викритий кримінальний злочин, що кваліфікується за ч. 1ст. 226 КК України “Фальсифікація засобів вимірювання”. Науковця мибули вивчені та систематизовані статті Кримінального кодексу України, згідно з якими оперуповноважені ДСБЕЗ запобігають злочинам та викривають їх [1]. Ця системати­зація із зазначенням кількості балів за кожний викритий криміналь­ний злочин і орієнтованих (усереднених) витрат робочого часу опе - руповноваженими ДСБЕЗ органів внутрішніх справ МВС України на їх викриття пройшла експертизу і була апробована у практич­них підрозділах. Наприклад, за викриття злочину “Порушення за­конодавства про бюджетну систему України” (ст. 210) підрозділу надається 3,8 бала за ч. 1 та 5 балів за ч. 2. Таким чином, робота пов’язана з викриттям цих злочинів, оцінюється відповідно в 3,8 та 5 разів більше ніж викриття злочину за ч. 1 ст. 226. Відповідна кількість балів для кожної 7-ї статті та частини далі позначається як З огляду на те, що норма тривалості робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень, підраховано середній корисний фонд робочого часу одного оперуповноваженого ДСБЕЗ за рік: 1727 год, що відповідає 1727/50 ~ 34,5 балам. Це значення і використовується як критеріальне у оцінюванні діяльності оперу - повноважених та підрозділів ДСБЕЗ. У необхідних випадках особи рядового і начальницького складу несуть службу понад установле­ну тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні, тому фактичний рівень корисного фонду робочого часу в цілому більше визначеного середнього значення, що враховується додатковими по­казниками. За допомогою бальної системи можна формувати науково обґрунтовані норми навантаження на одного оперуповноваженого та підрозділ ДСБЕЗ на рік.

2. Враховуючи актуальність оцінювання, насамперед суспіль­ної небезпеки злочинності, необхідно контролювати важливу структурну ознаку розкритого злочину - категорію тяжкості. За ступенем суспільної небезпеки злочини відповідно до чин­ного КК України (ч. 1 ст. 12,) поділяються залежно від ступе­ня тяжкості на злочини невеликої тяжкості (передбачене по­карання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років або інше, більш м’яке покарання - ч. 2), середньої тяж­кості (позбавлення волі на строк не більше п’яти років - ч. 3), тяжкі (не більше десяти років - ч. 4) та особливо тяжкі (понад десять років або довічне позбавлення волі - ч. 5). Приведення злочинів до якісно однорідного стану здійснюється на основі порівняння їхньої суспільної небезпеки. Такий підхід дозво­ляє більш об’єктивно і точно оцінити реальний стан еконо­мічної злочинності в регіоні і результати діяльності підрозді­лів ДСБЕЗ з урахуванням тяжкості зареєстрованих злочинів. Кожний вид злочинів перед подальшим узагальненням пере­раховується в бали суспільної небезпеки шляхом множення кількості розкритих злочинів розглянутої категорії на відпо­відний коефіцієнт суспільної небезпеки. Кількісні значення цих коефіцієнтів визначені на основі обробки за спеціальною методикою даних судової статистики про міри покарання, при­значені усіма судами України за здійснення злочинів відповід­них категорій, і змістовно інтерпретуються як середня величи­на всіх передбачених законом мір покарання за розглянутий вид злочину, умовно виражена в роках позбавлення волі. Для зручності використання і забезпечення наочності сумарні бали суспільної небезпеки нами перераховані у відповідний екві­валент тяжких злочинів. З цією метою коефіцієнт суспільної небезпеки тяжких злочинів умовно дорівнює 1, а коефіцієнти для інших груп злочинів методом пропорцій перераховуються відповідним чином (табл. 1).

Таблиця 1

Показники суспільної небезпеки злочинів з результатами дослідногооцінюванняїхзначущості

З/п

Суспільна небезпека злочинів

Ідентифі­

Катор

Коефіцієнт суспільної небезпеки злочинів (КСНЗ)

Еквівалентна форма КСНЗ (у тяжких зло­чинах)

1

Особливо тяжкі злочини

Ч,

8,5

3,04

2

Тяжкі злочини

Ъ

2,8

1,00

3

Злочини середньої тяжкості

Чз

1,6

0,57

4

Злочини невеликої тяжкості

Ч4

0,8

0,29

Змістовно ці коефіцієнти вказують на те, скільки умовних тяжких злочинів вміщується в реальному злочині з погляду його суспільної небезпеки. Таким чином, за допомогою введення коефіцієнтів сус­пільної небезпеки вся статистична сукупність, що характеризує еко­номічну злочинність, зводиться до умовного засобу вимірювання - еквівалентної кількості тяжких злочинів, яка відповідно інтерпретує бали результативності службової діяльності.

3. Актуальним залишається оцінювання діяльності підрозділів ДСБЕЗ з урахуванням її якості, оскільки робота підрозділів ДСБЕЗ не зводиться тільки до формального викриття злочинів, але й значною мірою відбиває негативні та позитивні процеси діяльності: професіоналізм, порядність, сумлінність, недба­лість, оперуповноважених, організаційні негаразди в підрозді­лах ДСБЕЗ, скарги громадян. Якість (як показник) визначаєть­ся за допомогою коефіцієнтів як частка чи відсоток “браку” за кожним напрямом діяльності. Вага кожного показника оціню­ється експертно. Опитування, проведене методом парних по­рівнянь серед працівників ДСБЕЗ, дозволило визначити осно­вні види робіт та відповідну їх вагу (табл. 2). Запропоновані показники є умовними і при необхідності можуть бути допо­внені або звужені чи уточнені.

Математична модель оцінювання діяльності підрозділів ДСБЕЗ. Введена система критеріїв і показників ґрунтується на по­казнику “результат роботи”. Результат роботи - це узагальнення, що акумулює в собі основні напрями діяльності підрозділу з урахуван­ням їхньої суспільної значущості, трудомісткості та складності. Ви­ражається цей показник, як зазначалось, в умовних одиницях - балах і має легко інтерпретований зміст.

Таблиця 2

Показники якості роботи оперуповноважених карного розшуку

З/п

Загальний показник за видами діяль­ності (кількість), і

Показник результатів із незадовільною оцінкою (кількість), и

Ваговий ко­ефіцієнт, д

1.

Матеріали за заявами та повідомлен­нями, по яких приймалось рішення

Порушення строків розгляду матеріалів за заявами та повідомленнями

2,5

2.

Справи оперативної розробки

Порушення строків реалізації справ оперативної розробки з вини оперупов - новаженого

3

3.

Джерела оперативної інформації

Несвоєчасне виключення джерел опера­тивної інформації у разі вчинення ними злочинів, дворушництва

3,5

4.

Джерела оперативної інформації

Розшифрування джерел оперативної інформації з вини оперуповноваженого

3

5.

Надіслані матеріали про оголошення регіонального та державного роз­шуку

Порушення строків оформлення і над­силання в інформаційне бюро докумен­тів про оголошення регіонального та державного розшуку, несвоєчасне його припинення

3,5

6.

Взяття на облік виявлених осіб та груп, які вживають наркотичні речо­вини, осіб, які їх збувають

Несвоєчасне взяття на облік виявлених осіб та груп, які вживають наркотичні речовини, осіб, які їх збувають

2

7.

Винесені постанови про відмову в порушенні кримінальної справи

Скасування постанови про відмову в по­рушенні кримінальної справи

3,3

8.

Кримінальні справи, що перебувають у провадженні

Невиконання доручення слідчого з вини оперуповноваженого

2

9.

Кримінальні справи, що перебувають у провадженні

Подання прокурора про несумлінне вико­нання роботи з розкриття злочину

2

10.

Перевірені скарги громадян (про несумлінне виконання роботи) щодо справ, які перебувають у про­вадженні

Перевірені та підтверджені скарги гро­мадян щодо справ, які перебувають у провадженні

3

Обчислення показника “результат роботи” підрозділу ДСБЕЗ про­водиться методом адитивної згортки (підсумовування часткових по­казників з урахуванням їхньої відносної ваги). Формалізовано про­цедура цього методу полягає в тому, що при агрегуванні кожний частковий показник збільшується на відповідний йому коефіцієнт важливості (цінності), потім ці часткові добутки підсумовуються. У результаті такої операції часткові показники, незалежно від одиниць їхнього виміру, переводяться в єдину для всіх універсальну одиницю виміру - бал. Різновидом цього методу є розрахунок середньозваже­ного значення (побудова середньої арифметичної часткових показ­ників з використанням так званих вагових коефіцієнтів). Результати діяльності як факти викриття злочинів за статтями КК України фік­суються у відповідних формах статистичної звітності з певною пе­ріодичністю і мають символічне кількісне зображення г, ..., гп (де п дорівнює кількості видів злочинів та додаткових показників).

Таким чином, маємо агреговані оцінки:

N = узагальнені результати роботи підрозділу (трудомісткість) = а і ■ г (1)

І

S = результати роботи підрозділу (суспільна значущість) = ^ qi ■ гі (2)

І

К = результати роботи підрозділу (за якістю) = 1 gi, (3)

І

Де gi = и/г.(дані формуються з табл. 2), у’. - нормований ваговий коефі­цієнт для/-го за порядком показника якості роботи: у^ = у. /Г, Г = Еук, gi - відповідний показник якості. Показник К (0 <КІ <1) ) відобра­жає цільове призначення системи. Вочевидь, чим ближче його зна­чення до 1, тим ефективніше діяльність підрозділу чи органу. Відтак, цей показник можна використати як критерій оцінки діяльності. Він розраховується з певною періодичністю за результатами роботи під­розділу чи органу. Взагалі формулами (1-3) визначена базова трійка показників “трудовитрати - соціальна значущість - якість” (К^-К). Вона значною мірою характеризує ефективність діяльності підрозділів ДСБЕЗ. Проте постає питання шляхів їх класифікації за результатами діяльності в цьому тривимірному просторі. Як, скажімо, порівняти два підрозділи, у першому з яких високий показник якості та низький трудовитрат, а в другому - низька якість, значні трудовитрати, а до того ще й висока соціальна значущість роботи? Для порівняння цих різновимірних величин використовуються такі підходи.

По-перше, експертне (якісне) співвідношення між якістю роботи підрозділу, середніми значеннями трудовитрат та соціальної значу­щості службової діяльності, що реалізується за допомогою матриці логічної згортки з кінцевим розподілом на групи за системою оцінок “В-С-Н” (висока - середня - низька) та “ДВ-В-С-Н-ДН” (дуже ви­сока - висока - середня - низька - дуже низька). Якісне оцінювання діяльності підрозділів за шкалою “В-С-Н” проводиться на о сно­ві середнього рівня відповідних значень показників, що склалися в державі (якщо оцінюються області) та в області (якщо оцінюються райони) у звітному періоді. Показники ефективності діяльності під­розділів ДСБЕЗ визначаються як середні рівні вектора К^-К (К об­числюється у 3) за такими формулами:

— результати діяльності N (4)

N = середня трудомісткість праці =--------------------------- = — 4 '

Атестований склад підрозділу Р

Результати діяльності Q

Q = середня значущість праці =---------------------------- = —

Атестований склад підрозділу Р (5)

Де Р - середня за списком чисельність атестованого особового складу підрозділу ДСБЕЗ у звітному періоді.

Для визначення якісної оцінки введених показників розроблена спеціальна процедура, відповідно до якої всі значення показників, що відповідають окремим підрозділам ДСБЕЗ, поділяються на три, при­близно рівні за чисельністю групи [2, 48-52]. Якщо значення показ­ника утворюють нормальну сукупність чи мають значний розмір, то приблизно 38,2 відсотка з них матимуть значення “С”, а по 30,9 від­сотка припаде на значення “В” та “Н”. Якісна оцінка ефективності службової діяльності підрозділів ДСБЕЗ - агрегована оцінка якості, трудовитрат та соціальної значущості. Вона дозволяє узагальнено оцінити реальну напруженість службової діяльності в регіоні і фор­мується за шкалою “ДВ - В - С - Н - ДН” методом логічної згорт­ки. Цей метод дозволяє врахувати характер причинно-наслідкових зв’язків між різнорідними елементами і блоками оперативної обста­новки. Логічна згортка провадиться шляхом зіставлення агрегованих показників за визначеними логічними правилами. У формалізова­ному вигляді вони являють собою матрицю, на вхід якої (по гори­зонталі і вертикалі) подаються агреговані якісні оцінки (В - С - Н) двох порівнюваних між собою блоків. На перетині рядка і стовпчи­ка визначена підсумкова оцінка також якісного виду (ДВ, В, С, Н, ДН), що випливає з порівняння відповідної пари агрегованих оцінок. Оскільки змістовної оцінки результатів порівняння двох різнорідних показників недостатньо, у деяких випадках якісні оцінки потребують додаткових коментарів. Матриця логічної згортки може коректува­тися залежно від використовуваного набору показників, а також від результатів практичної апробації.

По-друге, для уточнення характеру залежності показника якості від найбільш впливових чинників за допомогою методів багатови­мірного статистичного аналізу будується модель лінійної регресії:

К=ад+аІХІ+а2Х2+а3Х3+..., (6)

Де ад, а, а2, а - відомі постійні коефіцієнти, що визначені в про­цесі моделювання; Х1 - обсяг фінансування підрозділу чи органу; Х2 - показник трудомісткості та соціальної значущості за результата­ми діяльності; Х3 - чисельність підрозділу чи органу та інше. Оцінка ефективності службової діяльності визначається шляхом аналізу по­рівняння фактичного значення Кф (формула 3) та розрахункового Кр (отриманого за формулою 6)

Е = КЖ (7)

Ф р у ' Підсумковий показник (7) дозволяє досить обґрунтовано ранжува - ти підрозділи ДСБЕЗ за результатами їх діяльності, наприклад, за рік, і побудувати орієнтовні середні значення критерію Е на майбутнє.

По-третє, ранжування підрозділів ДСБЕЗ проводиться розпо­ділом сукупності “К - Q - К” на однорідні класи без інтегрування показників. За результатами багатовимірного оцінювання найбільш повно визначаються групові тенденції, аналіз яких - першочергове завдання на сучасному етапі розвитку аналітичної служби в ОВС. Особливості їх інтерпретації полягають насамперед у виділенні таких елементів, які мають екстремальні значення параметрів (наприклад, виявлення підрозділів, які мають низькі професійні можливості) і до­зволять з’ясувати ресурсну міру готовності підрозділу до виконання службових обов’язків. На підставі проведеної діагностики групової динаміки та виявлених особливостей підрозділів ДСБЕЗ можлива корекція управлінської діяльності в них, що сприятиме підвищенню ефективності їх роботи.

Виділення груп має певні етапи: на першому обчислюються базо­ві характеристики сукупності точкові та інтервальні для кожної ком­поненти вектора N - Q - К окремо (середнє, дисперсія, стандартне відхилення, коефіцієнт варіації, асиметрія, ексцес та відповідні до­вірчі інтервали); на другому оцінюється взаємовплив та відмінність ознак (методами кореляційного аналізу); на третьому етапі виділення однорідних груп проводиться безпосередньо за підрозділами. За на­явності еталонних вибірок (їх називають навчальними) групування проводиться методами дискримінантного аналізу, за відсутності на­вчальних вибірок - методами кластерного аналізу. Техніка кластер­ного аналізу базується на понятті “схожості” результатів діяльності підрозділів. Підбором “схожих” елементів-підрозділів досягається розподіл сукупності на групи (їх ще називають кластери, класи чи таксони). Методи кластерного аналізу мають евристичний характер і реалізують принцип “здорового глузду”. Використовують три типи мір схожості: коефіцієнти подібності, коефіцієнти зв’язку, показники відстані. Коефіцієнти подібності частіше застосовують для групуван­ня за цілочисельними показниками шляхом конвертації їх у бінарну систему числення та порівнянням збіжних бінарних ознак. Коефіці­єнти зв’язку використовують під час групування ознак, для чого спо­стереження спочатку приводяться до стандартизованих рівнів (щоб середні значення усіх ознак дорівнювали 0, а їх дисперсії - 1). Далі обчислюють матрицю зв’язку за обраним типом коефіцієнта кореля­ції, з неї виключають незначущі зв’язки чи малоінформативні ознаки (так, значущість коефіцієнта кореляції Пірсона визначається за кри­терієм Стьюдента шляхом обчислення ^статистики).

Для виявлення ступеня однорідності сукупності підрозділів ДСБЕЗ спочатку проводиться кластерний аналіз даних з використан­ням методу куль на основі показників відстані. Схематично кластері - зацію за методом куль можна уявити так:

1) визначається матриця відстаней послідовно за показника­ми Евкліда, Хемінга, найбільшого відхилення та Махалонобі-

1 т

• • А2 = — ^ (7 — 7 )2

Са; типова відстань Евкліда має вигляд к ■' т'-=1 к •1 1 •1 ,

Де X - стандартизовані значення вектора N - Q - К; грубішою, але іноді цілком достатньою є відстань найбільшого відхилення dk 1 = шахіІк. - X А; відстань Хемінга (середнє лінійне відхилення)

’ 1<]<т\ ’. ’. І 1 т

Оцінюється відношенням dк 1 т ^ \Хк■. Х1'.; якщо обчислена ма­триця зв’язку Я, то в ролі міри ступеня взаємної віддаленості спосте­режень доцільно використовувати відстань Махалонобіса за форму­лою dll = (Ік -11 )Я-1 (Ік -11 )Т; у цих відношеннях т =, п - кількість підрозділів, dkl - узагальнена відстань за ознаками між підрозділами з номерами к та І, 2к, 2^ - їх стандартизовані рівні ознак для.-го параметра, а - відповідні вектори-набори ознак, Я-1 - обернена матриця зв’язку; АТ - символ транспонування матриці А;

2) обчислюється критична відстань г таким чином: для кож­ного підрозділу к визначаємо мінімальну відстань, нехай

В = ШАП^к і}, обираємо максимальне значення із множини {В.}, тобто г = шах{Вк};

К, 1<к <п

3) для кожного підрозділу к виділяється ґ - кількість підрозділів, що входять у його кулю таким чином, що drk < г;

4) перша куля утворюється з елементів, що задовольняють умові

< г для стовпчика з найбільшим значенням ґ;

5) перша підмножина (куля) видаляється з матриці відстаней, у такий же спосіб визначається друга куля, потім третя і далі - до повного вичерпання підрозділів.

Для обробки результатів оцінювання за показниками службової діяльності можна також використати ієрархічну процедуру кластер­ного аналізу, яка дозволяє отримати схему взаємозв’язку ознак у фор­мі графа (дендрита). Дендрит - це ламана, що не містить замкнених ламаних, з’єднує два будь-які елементи із множини ознак і може роз­галужуватися. Для побудови дендриту не обов’язково переобчислю - вати значення зв’язку між новими кластерами. Така процедура дещо простіша і має назву методу вроцлавської таксономії. Якщо розра­хунки базуються на матриці кореляції - маємо окремий випадок цьо­го методу - метод кореляційних плеяд.

За допомогою методу кореляційних плеяд досягається побудо­ва оптимального дендриту - з максимальною сумою значень коре­ляції - сусідні ознаки пов’язані якнайбільше. Послідовно попарно зв’язуючи ознаки та групи ознак за найбільшою кореляцією, отрима­ємо дендрит зв’язку показників діяльності. Для його розшарування на кластери задамо порогове значення Н і вилучимо зі схеми зв’язки, що відповідають меншим, ніж Н парним параболічним коефіцієнтам кореляції. Можна вважати (із емпіричних міркувань), що вплив фак­торної ознаки на результатну не вищий ніж на 10 відсотків частки загальної дисперсії незначущій, а отже, пороговий коефіцієнт детер­мінації становить Н2 = 0,1. Звідси h = ^0Д ~ 0,32. Таким чином, із дендриту вилучаються усі зв’язки, що менші за 0,32.

Алгоритм визначення “куль” та ієрархічна процедура кластерного аналізу реалізовані нами на ПК (у системі MathCad). Запропонова­ну класифікацію підрозділів ДСБЕЗ можна розглядати як попере­дній етап факторного аналізу, що служить для оцінки узагальнених чинників впливу на службову діяльність у підрозділах. Відзначимо також принципову особливість запропонованої системи оцінюван­ня - відмову від традиційних критеріїв, які передбачають прагнення досягнення максимальних значень показників і перехід до критеріїв в оцінюванні діяльності підрозділів ДСБЕЗ, які базуються на розу­мінні середнього значення як оптимального.

Список використаних джерел

1. Бойко І. В. Критерії оцінки діяльності оперуповноважених ДСБЕЗ органів внутрішніх справ МВС України за системою вагомих показників // Наук. вісн. НАВСУ, 2002. - Вип. 1.

2. Котляр В. Ю., Антонов О. В. Методика оцінювання діяльності підрозділів внутрішніх справ з контролю злочинності // Правова ін­форматика. - Київ: НДЦ правової інформатики Академії правових наук України, 2005. - № 2 (6).

Стаття надійшла до друку 05.07.2007р.