joomla
АКТУАЛЬНІ НАПРЯМИ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ДІЯЛЬНОСТІ ОВС
Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ

УДК 351.741:681.14

Григорій Мороз -

Кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, доцент ка­федри теорії та практики управлін­ня ОВС Академії управління МВС

Розглядаються актуальні напрями використання Інтернет - технологій в правоохоронній діяльності. Описуються сучасні систе­ми комп'ютерної диспетчеризації та спостереження за мобільними об'єктами.

The actual ways of using internet tehnologies in the sphere of the work of law enforcement agencies is examined. The modern systems of computer dispathering and contral for the moving objects is described too.

Ключові слова: інформаційні технології, комп'ютерна диспетчериза­ція, мобільні об'єкти, веб-сайти, мережа Інтернет, геоінформаційна сис­тема ArcInfo.

Використання інформаційних технологій в діяльності органів вну­трішніх справ України почалося у 70-х роках минулого століття. Ці технології здебільшого були зорієнтовані на інформаційну підтримку оперативно-службової діяльності підрозділів у боротьбі зі злочин­ністю шляхом створення централізованих інформаційних обліків, які насправді були електронними аналогами паперових картотек і базувались на ЕОМ третього покоління (переважно серії ЄС ЕОМ), що мали велику вартість та розміри, погано об’єднувались у мере­жі, потребували висококваліфікованого технічного персоналу під час експлуатації. Таку техніку було недоцільно використовувати в місь - крайлінорганах, що спричиняло відірваність конкретних споживачів інформації від централізованих банків даних, унеможливлювало чи створювало незручності для безпосереднього доступу до інформації. Ситуація змінилася на краще з появою персональних ЕОМ, які в се­редньому мали таку ж продуктивність, що і ЕОМ третього покоління, проте були значно дешевшими та простішими в користуванні. Почи­наючи приблизно з середини 90-х років минулого століття в Україні спостерігається інтенсивне впровадження до різних сфер діяльності ОВС інформаційних технологій на базі персональних комп’ютерів і комп ’ютерних мереж. Саме у той час законотворчими суб’єктами держави було розроблено базові нормативні документи, що визнача­ють шляхи розвитку в Україні інформаційного суспільства та впрова­дження новітніх інформаційних технологій в усіх сферах суспільного життя, зокрема в діяльності органів державної влади та органів міс­цевого самоврядування [1; 6]. Так, згідно з Указом Президента Укра­їни “Про першочергові завдання щодо впровадження інформаційних технологій” від 20 жовтня 2005 року № 1497/2005 перед Кабінетом Міністрів України поставлено, зокрема, завдання до 2010 року ство­рити єдину інтегровану інформаційно-аналітичну систему (ЄІІАС) органів державної влади та органів місцевого самоврядування, пра­воохоронних органів.

Сьогодні в органах внутрішніх справ України фактично завершено процес інтегрування інформації з окремих обліків (“Розшук”, “Опера­тивна Довідкова Картотека”, “Пізнання”, “Наркобізнес”, “Арсенал”, “Викрадений АМТ”, “Автоматична Інформаційна Система ДАІ” то­що) до єдиного інтегрованого банку даних МВС, який призначений для оперативного забезпечення працівників і підрозділів ОВС ін­формацією для розшукової діяльності, розслідування та запобігання злочинів, а також надання аналітичної, статистичної і контрольної інформації для розробки й прийняття оптимальних рішень на всіх рівнях управління ОВС, проте до створення ЄІІАС ще далеко [7]. Окрім того, з великою ймовірністю можна стверджувати, що в за­значений термін (2010 рік) ЄІІАС взагалі не буде створено. Причин цьому безліч, зокрема брак коштів, суперечливість та недосконалість нормативно-правової бази, що регламентує правовідносини у сфері інформаційної діяльності тощо. Слід також зазначити, що викорис­тання інформаційних технологій у правоохоронній діяльності сут­тєво стримується незадовільним станом матеріального та кадрового забезпечення оперативних підрозділів міськрайлінорганів. Кадрове забезпечення залежить від стану та розвитку наукових досліджень і розробок у сфері інформаційних технологій, а також стану підготовки слухачів та перепідготовки працівників МВС у вищих навчальних за­кладах. Проте зустрічаються випадки, коли навіть провідні ВНЗ МВС України не мають кафедр, що безпосередньо займаються підготовкою фахівців у галузі сучасних інформаційних технологій.

Завдання цієї статті - привернути увагу фахівців та високопоса - довців до деяких напрямів використання сучасних інформаційних технологій в правоохоронних органах розвинених країнах Заходу та США, впровадження яких до роботи підрозділів ОВС України значно підвищило б ефективність службової діяльності.

Використання мережі Інтернет в роботі правоохоронних орга­нів. Відкритість і глобальність мережі Інтернет надають принципово нові можливості в боротьбі з асоціальною поведінкою та злочинніс­тю. Наведемо кілька характерних напрямів використання Інтернет - технологій у правоохоронній діяльності.

В оперативно-розшуковій діяльності вони можуть успішно вико­ристовуватися для розкриття злочинів і припинення злочинної діяль­ності на ранніх стадіях підготовки та здійснення. Для цього праців­ники підрозділів по боротьбі з правопорушеннями у сфері високих технологій проводять постійний моніторинг мережі Інтернет з метою виявлення фактів розміщення інформації екстремістської, терорис­тичної та іншої злочинної спрямованості. Отже, у 2002 році було ви­крито злочинне угрупування, яке підготувало терористичний акт в аеропорту міста Одеса та висловлювало погрози, у разі невиконання його вимог, підірвати у повітрі літак рейсу Одеса - Відень.

У квітні 2004 року в Україні було попереджено вбивство, замов­лене через Інтернет. Громадянка Нідерландів наприкінці 2003 року направила електронною поштою пропозицію громадянинові України, мешканцеві Дніпропетровська, вчинити низку вбивств на території Бельгії та Голландії за 100 тис. євро. З метою з’ясування деталей за­планованого злочину співробітники СБУ провели оперативні заходи, у результаті чого стали відомі жертви майбутнього убивства, їх фото­графії, детальна карта місцевості, де вони мешкають. З’ясувалося, що жінка “замовила” родичів колишнього чоловіка, щоб отримати спа­док. За інформацією про заплановане убивство, наданою СБУ Інтер- полу, жінку було арештовано.

У карному процесі Інтернет-технології ефективно застосовують­ся для проведення допитів, упізнань та інших слідчих дій шляхом відеозв’язку тощо. Так, Конвенція ООН (2000 року) проти трансна­ціональної організованої злочинності передбачає можливість (ст. 18) проведення допиту особи як свідка або експерта, якщо його присут­ність на території держави є неможливою або небажаною. Введення до практики міжнародного співробітництва одержання доказів за до­помогою використання відеотрансляції передбачається й Конвенцією ЄС про надання правової допомоги у кримінальних справах.

Нині використання відеотрансляцій у ході слідчих дій визнається прийнятним методом одержання доказів усе більшою кількістю кра­їн. Дистанційні, насамперед, відео-показання ефективно вирішують проблеми захисту свідків від тиску та залякування. Відеозв’язок та­кож усе більше застосовується під час одержання показань від свідків, які мешкають за кордоном і з якихось причин ухиляються від явки до суду за місцем проживання.

Застосування Інтернет-технологій має значні перспективи також у правоосвітній, правовиховній діяльності та профілактиці злочинів. Цікаве починання в означеному напрямі продемонструвала Феде­ральна служба Російської Федерації з контролю за обігом наркотиків, яка 18 грудня 2004 року спільно з Сучасним гуманітарним універси­тетом провела перший телеміст “Скажи наркотикам - ні!” у вигляді Інтернет-конференції. Така відкритість і можливість залучення бага­тьох людей до процесу усвідомлення надзвичайно складної соціаль­ної проблеми є суттєвим стимулом для активізації пошуку шляхів її вирішення.

Інтернет-технології особливо ефективно можуть використовува­тися у боротьбі з корупцією, тому що одним із основних її джерел є закритість, непрозорість процесу прийняття рішень владними струк­турами. І тільки забезпечення прозорості, гласності в цьому питанні, зокрема, за допомогою Інтернет, дозволить ефективно протидіяти ко­рупції. У зарубіжній пресі можна знайти багато прикладів успішного застосування Інтернет у боротьбі з цим явищем. Так, Індійський уря­довий департамент “Центральна Спостережна Комісія”, до обов’язків якої входить перевірка скарг, пов’язаних з корупцією, опублікував на своєму сайті список корумпованих чиновників і поліцейських. Ре­зультатом стало одне звільнення та численні прохання від людей, що увійшли до списку, зняти їхні прізвища та обіцянки виправитися. У Мексиці для боротьби з корупцією опозиційні партії навіть залучили хакерів, щоб вони “зламали” файли із засекреченими списками осіб, які після національних валютних криз 90-х років отримали сумнівні банківські позички на загальну суму в 100 млрд. дол. Напередодні загальних виборів лідери опозиції зажадали відкритої публікації цих списків, оскільки, за їхніми словами, вони наочно продемонструють народу країни темні справи провідних бізнесменів та державних чи­новників.

Фахівців особливо повинен зацікавити досвід застосування Ін­тернет у боротьбі з корупцією у Південній Кореї (Сеул). Запущена у 1999 році програма “OPEN” дозволила громадянам через Інтернет контролювати процес розгляду своїх звернень до чиновників. Про­грама організована досить просто. Як тільки громадянин подає за­яву, наприклад, щодо одержання дозволу на будівництво, працівники відповідного відділу адміністрації розміщують інформацію на сайті “OPEN”. Через Інтернет громадяни можуть довідатися в режимі ре­ального часу чи зареєстрована належним чином заява, хто конкретно опікується цим питанням, коли можна чекати дозволу, а якщо прохан­ня не задоволене, то з яких причин.

На сьогодні програмою чітко визначено 54 сфери життєдіяльності, у яких найчастіше відбуваються корупційні правопорушення під час розгляду заяв, ті, що особливо незручні для громадян через складну процедуру оформлення документів, а також ті, для яких відкрита пу­блікація всіх етапів розгляду проекту, дозволить громадянам не про­сити чиновників прискорити проходження документів.

Слід відмітити, що в результаті реалізації цієї програми коруп­ція серед чиновників у столиці Південної Кореї зменшилася в шість разів.

Інтернет може допомогти вирішити безліч проблем у питаннях ан - тикорупційної профілактики, що довгі роки не вирішувалися у зв’язку з відсутністю можливості розміщення в засобах масової інформації великих обсягів інформації, пов’язаної з бюджетними процесами, як на загальнодержавному, так і на місцевих рівнях.

Так, досить просте рішення з декларуванням доходів чиновників було знайдено в Естонії. З 1 квітня 2001 року у мережі Інтернет мож­на знайти дані про заробітну плату всіх державних чиновників цієї країни. У США нормативні стандарти поведінки державних служ­бовців проводяться у життя адміністративно тією установою, у якій працює службовець. У випадку ж залучення чиновників до кримі­нальної відповідальності інформація щодо цього обов’язково стає ві­домою широкому загалу. Щороку Управління урядової етики на сво­єму сайті публікує для загального доступу огляд усіх судових справ та світових угод.

У митній діяльності існують свої потенційно корупційні сфери, то­му Інтернет-технології також можуть сприяти зменшенню злочинів. Під час оформлення різних митних документів існує досить високий рівень суб’єктивності між митниками та декларантами, що є жи­вильним середовищем для корупції. З метою мінімізувати цей рівень митниця Франції у липні 2001 року відкрила Web-сайт, що дозволяє підприємствам торгівлі декларувати обсяги своїх угод в рамках Євро­пейського Союзу. Щомісяця у відповідній декларації позначається за­гальний обсяг продажів та закупівель, що дозволяє митникам контро­лювати зовнішню торгівлю та стежити за дотриманням податкового законодавства.

Важливим та порівняно мало освоєним практикою напрямом ді­яльності є створення в мережі Інтернет веб-сайтів, за допомогою яких зацікавлені особи та організації можуть отримувати об’єктивну інформацію щодо результатів і проблем боротьби зі злочинністю в країні, а також інші сторони діяльності правоохоронних органів, зна­йомитися з чинними нормативно-правовими актами тощо. Ця тема нещодавно стала предметом обговорення в українських засобах ма­сової інформації.

Уявляється доцільним, щоб правоохоронні органи широко ви­світлювали свою діяльність не тільки в ЗМІ, але й в мережі Інтер - нет. Поряд із традиційними “телефонами довіри” повинні, нарешті, з’ явитися і “сайти довіри”.

За прогнозами фахівців, до 2010 року до глобальної мережі Ін - тернет буде підключено більше 2 млрд. комп ’ютерів. Уже сьогодні в Інтернет розміщено кілька мільярдів сайтів. У зв’язку з цим назріла необхідність спеціального масового створення та підтримки антикри - мінальних, антитерористичних, антикорупційних та їм подібних сай­тів. Значимість цієї форми діяльності важко переоцінити. Глобальніть, оперативність, інтерактивність, легкодоступність, відкритість - неза­перечні переваги Інтернет взагалі та веб-сайтів зокрема.

Застосування комп ’ютерних технологій для вирішення задач дис­петчеризації. Ефективність оперативно-розшукової діяльності під­розділів міліції можна суттєво підвищити через впровадження на рівні міста, району, області тощо так званих систем комп ’ютерної диспетчеризації (СКД). На рис. 1 подано основний операційний сце­нарій функціонування СКД у територіальному управлінні ОВС.


Інформація про інцидент

 

Реєстратор повідомлень

 
image019
image020image021



Потерпілий (свідок, заявник) (далі - Повідомлювач) повідомляє по телефону або електронною поштою оператора Центру управління (Реєстратора) про подію, що сталась (Інцидент).

Реєстратор з’ясовує детальну інформацію щодо Інциденту та По­відомлювача, формулює Задачу для відпрацювання Інциденту, розмі­щуючи її у Списку задач системи як Нову задачу.

Диспетчер Центру переглядає Список нових задач, аналізує ситуа­цію, оглядаючи Карту території (місце, масштаб події тощо), визначає необхідні Ресурси (наприклад, чергову машину, найближчу до місця події), передає Завдання стосовно рішення Задачі, помічає цю задачу в Списку задач як розподілену задачу.

Зв’язок з Ресурсами під час виконання Завдань здійснює Мене­джер задач, на монітор комп’ютера якого поступає інформація від Диспетчера про розподілену Нову задачу.

Менеджер задач контролює виконання Завдання до його завершен­ня Ресурсами, здійснюючи двосторонній зв’язок. Після закінчення виконання Завдання, задача позначається в Списку задач як вирішена і виключається із списку контрольованих задач.

Залежно від масштабів вирішуваних задач, обсягів людських і тех­нічних ресурсів, рівня інформатизації підрозділів ОВС тощо, може бути кілька варіантів реалізації СКД - від “ручного” (без комп’ютерів, через телефонний зв’язок між Реєстратором (він же Диспетчер) з Ре­сурсами), до повністю автоматизованого, що використовує Інтернет і підтримує поданий вище основний сценарій. Можливі також і про­міжні варіанти реалізації СКД, що пов’язано з трьома аспектами:

Варіанти, обумовлені функціональною специфікою вирішення диспетчерських задач у домені.

Випадок 1. Поєднання ролей Реєстратора та Диспетчера. У цьому випадку Реєстратор (він же Диспетчер) вимушений сам формулювати Завдання, контролювати зайнятість Ресурсів і спостерігати за вирі­шенням Задач.

Випадок 2. Необхідність повторної перевірки (підтвердження) формулювання Задачі (інформації про Інцидент та Повідомлюва­ча). Інформація може взагалі не перевірятися; перевірятися тільки повнота інформації; рівень необхідної конфіденційності інформації (наприклад, у зв’язку з “елітністю” місця інциденту та/або задіяних осіб) тощо.

Випадок 3. Діючий алгоритм диспетчерування Ресурсів, напри­клад, пошук найкоротшого шляху Ресурсу до місця Інциденту; лока­лізація місця за кодом.

Варіанти, обумовлені проектними рішеннями щодо СКД.

Випадок 1. База даних СКД може бути централізованою (на одно­му сервері) або розподіленою (на кількох серверах комп’ютерної ме­режі).

Випадок 2. Інформація може забезпечуватися криптографічним за­хистом під час переміщення у мережі або відправлятися відкрито.

Варіанти, обумовлені можливостями реалізації СКД у домені, на­приклад, рівнем телекомунікації охоплюваної території (супутнико- вий зв’язок, Інтернет, технічні засоби захисту інформації), наявністю готових (придбаних) програмних засобів або розроблених на замов­лення.

Одним із найбільш важливих компонентів СКД є автоматизована система спостереження за мобільними об’єктами, зокрема автотран­спортом. Така система тим або іншим способом визначає та повідом­ляє диспетчеру дані стосовно положення підопічних об’єктів. Форма представлення цих даних може бути досить різноманітною - від ряд­ка з координатами транспортного засобу на терміналі диспетчера до відображення позиції автомобіля на електронній карті.

Світові лідери у розробці автоматизованих систем спостереження та апаратури для Глобальної системи місцезнаходження (ГСМ) про­понують комплексні рішення практично для будь-яких завдань спо­стереження і диспетчеризації.

Нині СКД використовуються у МНС Російської Федерації, а також у МВС Казахстану.

Отже, ми розглянули актуальні напрями використання Інтернет - технологій в правоохоронній діяльності різних країн і обґрунтували доцільність і напрями використання в Україні такого передового до­свіду.

Список використаних джерел

1. Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 року № 2657-ХІІ.

2. Про науково-технічну інформацію: Закон України від 25 червня 1993 року № 3322-ХІІ.

3. Про захист інформації в автоматизованих системах: Закон Укра­їни від 5 липня 1994 року № 80/94-ВР.

4. Про Концепцію Національної програми інформатизації: Закон України від 4 лютого 1998 року № 75/98-ВР.

5. Про Національну програму інформатизації: Закон України від

6. лютого 1998 року № 74/98-ВР.

7. Про першочергові завдання щодо впровадження інформацій­них технологій: Указ Президента України від 20 жовтня 2005 року № 1497/2005.

8. Система інформаційного забезпечення ОВС України / За ред. Л. В. Бородича. - К., 2000.

9. Голубев С., Качалин М. ВТ/6 - станция генерации дифференциальных поправок GPS // Современные технологии авто­матизации. - 1996. - № 1.

Стаття надійшла до друку 03.08.2007.