УДК 343.3

Олександр Снігерьов

Доктор юридичних наук, професор, проректор Академії управління МВС

Розглянуто питання запобігання корупції в правоохоронних орга­нах України. Висвітлено чинники, що впливають на її появу, існування, розвиток.

Рассмотрен вопрос предотвращения коррупции в правоохрани­тельных органах Украины. Отражены факторы, которые влияют на ее появление, существование, развитие.

The question of prevention of the corruption in the law enforcement agencies of Ukraine is examined. The reasons that influence its pfenomenonexistance and growing are shown.

Ключові слова: корупція, антикорупційнізаходи, корупційні дії, чинни­ки корупційнихризиків, важелі подолання корупції.

Ключевые слова: коррупция, антикоррупционные мероприятия, коррупционные действия, факторы коррупционных рисков, рычаги преодо­ления коррупции.

Keywords: corruption, anticorruption measuros, the ways of corruption, the pfenomenon of taking corruption risk, key factors of overcoming of corruption.

Очевидно, що прогресивний розвиток України як суверенної держави залежить від здійснення цілеспрямованої політики захис­ту її інтересів. Одним із головних методів досягнення цього є бо­ротьба з корупцією. Основною метою державної політики в галузі боротьби з корупцією є створення дієвої системи попередження ко­рупції, виявлення і подолання її соціальних передумов і наслідків,

© Олександр Снігерьов

Викривання корупційних дій, обов’язкова відповідальність винних у їх здійсненні. Стратегічним напрямом запобігання корупції є по­слідовна демократизація всіх сфер суспільного життя, розвиток ци­вільної свідомості та активності в загальному контексті побудови демократичної держави. Відвертість влади, прозорість і зрозумі­лість для населення державних рішень, діяльності управлінського апарату, розвиток цивільного суспільства - найважливіші важелі подолання корупції.

Аналіз досвіду боротьби з корупцією країн із розвиненою демо­кратією і міжнародних організацій показує, що не існує єдиної так­тики таких заходів. Це зумовлено культурними традиціями та еконо­мічним станом різних країн. Але існує достатньо чітка стратегія, яка властива майже всім програмам по боротьбі з корупцією. В узагаль­неному вигляді вона знайшла своє відображення в низці документів, прийнятих ООН, Радою Європи та іншими міжнародними організа­ціями. Однією з головних рис сучасної стратегії боротьби з корупці­єю є необхідність виявлення причин і умов її виникнення, властивих кожній окремій країні. Такий підхід зумовлено передусім тим, що на стратегічному рівні можна виокремити лише дуже широкі сфери загальнодержавного і відомчого характеру, які є такими джерелами. Найважливішими серед них є:

^ законодавство країни і нормативно-правове регулювання пи­тань протидії корупції;

> політико-економічні та соціальні умови функціонування орга­нів державної влади;

^ особливості внутрішньої діяльності вказаних організацій тощо.

Тому важливим кроком для розробки програми антикорупційних заходів має стати детальний аналіз цих сфер, спрямований на пошук найбільш можливих і поширених джерел корупції, які мають місце саме в цих умовах і характерні для зазначеної окремої організації. Це допоможе значно підвищити ефективність виявлення корупційних проявів і мінімізувати їх наслідки.

Корупція є вкрай небезпечним явищем. її суспільна небезпека по­лягає в тому, що вона:

^ підриває авторитет держави, завдає збитків затвердженню де­мократичних основ управління суспільства, побудови і функ­ціонування державного апарату;

> істотно обмежує конституційні права і свободи людини і гро­мадянина, особливо малозабезпечених громадян, які понад усе страждають від її проявів;

^ порушує принципи права і закону;

^ призводить до гальмування і спотворення соціально - економічних реформ, перешкоджає розвитку ринкових відно­син;

^ грубо порушує встановлений порядок здійснення повноважень посадовими особами органів державної влади, місцевого само­врядування;

^ надає незаконні привілеї корумпованим угрупованням і кла­нам, підпорядковує державну владу їх інтересам;

> сприяє криміналізації та тінізації економічних відносин, лега­лізації доходів, отриманих злочинним шляхом;

> живить організовану злочинність, передусім економічну, стає неодмінною умовою її існування;

^ порушує принцип соціальної справедливості, невідворотності покарання;

> знищує духовні та моральні цінності;

^ ускладнює відносини з іншими державами та міжнародним співтовариством, унеможливлює надання допомоги з боку ін­ших держав.

У правовому відношенні корупція - сукупність різних за харак­тером і ступенем суспільної небезпеки, але єдиних за своєю сут­ністю корупційних дій (кримінальних, адміністративних, цивільно - правових, дисциплінарних), а також порушень етики поведінки державних службовців.

З огляду на те, що корупція - це явище багатогранне, слід приді­лити увагу причинам, що впливають на її появу, існування, розвиток. На нашу думку, до них належать: політичні, соціально-економічні, правові, організаційно-управлінські та соціально-психологічні чин­ники. Розглянемо їх детальніше.

Політичний аспект корупції виявляється у її взаємозв’язку з по­літикою. Вона безпосередньо пов’язана із здійсненням публічної влади в усіх сферах соціального життя, впливаючи таким чином на підготовку і реалізацію політичних рішень. Водночас політика, яку проводить держава як у сфері протидії корупції, так і в інших сферах, впливає на її стан, структуру і динаміку. Корупція як явище не може існувати за межами влади. Початковим моментом корумпованих від­носин є наявність у суб’єкта корупції владних повноважень. Усі полі­тичні чинники, що впливають на появу і розвиток корупції в державі, ми пропонуємо згрупувати таким чином:

^ надлишок командно-правових функцій (такий чинник проявля­ється у тому, що працівники правоохоронних органів, на думку громадян, мають дуже широкі повноваження);

^ лобіювання (складовими цього чинника є прогалини законо­давства, які, на думку більшості громадян, створюються спеці­ально, щоб певні комерційні організації за допомогою певних політичних сил уникали сплати податків, приховували прибут­ки);

^ корумпованість вищих ешелонів влади і керівництва право­охоронних органів (тут корупція передбачає використання пу­блічної влади в приватних інтересах. Об’єм отриманої таким чином влади залежить від значущості й рівня посади, яку ця особа займає. Загалом це можна сформулювати у вигляді фра­зи: “Риба гниє з голови”);

^ відсутність системи формування патріотичного духу у праців­ників правоохоронних органів і правової свідомості у грома­дян.

Організаційно-управлінські чинники

Організаційно-управлінський аспект корупції в правоохоронних органах стосується переважно внутрішньої структури служби, регла­ментації діяльності службовців, кадрової політики та основ взаємодії між структурними елементами як по горизонталі, так і по вертикалі.

Ці елементи ми згрупували таким чином:

> система відбору і підготовки кадрів (хиби в такій роботі, як правило, призводять до появи фактів корупційних дій. Навіть щонайменші прогалини щодо цього можуть у майбутньому ви­кликати непередбачувані наслідки);

^ протекціонізм у кадровій політиці, коли висувалися на поса­ду або приймалися на роботу люди не на підставі ділових і етично-психологічних якостей, а завдяки особистим і спорід­неним зв’язкам;

^ соціально-побутові умови проходження служби, що є найваж­ливішим чинником, який впливає на ефективність роботи;

^ свідоме приховування випадків корупційних дій (жоден керів­ник не бажає, щоб у його підрозділі мали місце прояви коруп­ції, адже це кидає тінь на його якості керівника. Така зацікав­леність призводить до свідомого приховування керівниками правоохоронних органів корупційних дій своїх підлеглих. Над­звичайно поширеним є бажання розібратися з порушниками законодавства “своїми силами”, не повідомляючи про це у від­повідні підрозділи.

Соціально-психологічні чинники

Корупція - не просто соціальне, але і психологічне явище. Адже вона не існує поза поведінкою людей, їх діяльністю. Корупція - це спосіб мислення, спосіб життя людини. На нашу думку, можна ви­окремити такі групи чинників, що впливають на прояви корупції:

^ соціально-психологічний клімат у колективі (відомо, що не­сприятливий психологічний клімат викликає розчарування, призводить до психологічного виснаження, що, зрештою, під­вищує вірогідність порушень законодавства з боку працівників правоохоронних органів);

> наявність стресових ситуацій (робота працівників правоохо­ронних органів має свою специфіку, яку часто не розуміють громадяни, тому взаємодія з соціумом не завжди має позитив­ний характер. Крім того, в процесі роботи виникають “гарячі періоди”, коли працівники вимушені знаходитися на робочому місці наднормово. Ці моменти стають причиною виникнення конфліктів і, як наслідок, стресових ситуацій. Таким чином, стрес - надзвичайно серйозний чинник виникнення порушень законодавства).

Правові чинники

Правові заходи передбачають не тільки покарання на підставі норм чинного законодавства, але і створення нових, досконаліших нормативно-правових актів, регулюючих соціальні відносини. Все різноманіття правових чинників ми згрупували так:

^ законодавство про систему оподаткування є найголовнішим чинником, що створює ґрунт для корупційної діяльності. Рес­понденти, опитані нами, це підтвердили. Учасники фокус-груп і респонденти, з якими проводилися поглиблені інтерв’ю, під­креслювали труднощі, що виникають при нарахуванні та спла­ті податків, що вочевидь, сприяло виникненню корупції. Крім того, чинником ризику названі постійні зміни податкового за­конодавства і високі податкові ставки. Щоб розв’язати зазна­чену проблему, пропонувалося перейняти передовий досвід інших країн, зокрема Російської Федерації;

^ законодавство про функціонування правоохоронних органів (хиби законодавства зумовлюють певний ризик виникнення корупційних дій, наприклад, перевищення владних повнова­жень).

Соціально-економічні чинники

Соціально-економічні умови виникнення корупції розподілимо на низку складових, кожна з яких може бути чинником корупційних ризиків. Серед основних хочемо відзначити наявність (відсутність) матеріальних і фінансових благ:

> економічна ситуація в країні (перехід від планової економіки до ринкових відносин супроводжується загостренням сус­пільних суперечностей. Складна економічна ситуація під­штовхує працівників правоохоронних органів і державних чиновників до використання владних повноважень у корис­ливих цілях);

^ соціальний захист працівників правоохоронних органів (необ­хідність розв’язання цієї проблеми підтверджується тим, що

Переважна більшість опитаних респондентів вважає підвищен­ня рівня соціальної захищеності запорукою успішного запобі­гання проявам корупції);

> матеріальна забезпеченість працівників правоохоронних орга­нів (працівник, не задоволений своїм матеріальним станови­щем, зосереджений не на виконанні службових обов’язків, а на пошуку додаткових джерел доходів, часто незаконних).

Підсумовуючи вищевикладене, пропонуємо певні рекомендації щодо запобігання ризикам корупції в правоохоронних органах:

^ удосконалення податкового законодавства з метою запобігання багатозначному трактуванню правових норм;

> поліпшення матеріально-технічного забезпечення правоохо­ронних органів;

> підвищення рівня морального і матеріального стимулювання працівників правоохоронних органів;

> поліпшення системи соціального захисту працівників право­охоронних органів, зокрема, забезпечення житлом і медичним обслуговуванням;

^ формування позитивного іміджу працівників правоохоронних органів серед населення;

> поліпшення взаємодії із засобами масової інформації в питан­нях боротьби правоохоронних органів із корупційними проява­ми;

^ удосконалення методів професійного відбору і управління персоналом правоохоронних органів. Проведення соціологіч­них досліджень, спрямованих на визначення мотивації всту­пу на службу в ці органи, а також можливих вад підготовки кадрів.

Список використаних джерел

1. Корнієнко М. В. Проблеми боротьби з корупцією і шляхи її по­долання // Наук. вісник Нац. акад. внутр. справ України. - Ч. 2. - К.: НАВСУ, 2003.

2. Джонстон М. Что может быть предпринято по отношению к укоренившейся коррупции: Пер. доклада на ежегодной конференции

Мирового банка по проблемам развития экономики. - Вашингтон, 1997.

3. Про боротьбу з корупцією: Закон України від 05.10.1995 // ВВР України. - 1995. - № 34.

4. Криминология: Учеб. для юрид. вузов / Под ред. А. И. Долго­вой. - М.: Изд. гр. “ИНФРА”, 1997.

Стаття надійшла 03.07.2008.