joomla
НОВІ ПІДХОДИ В ПСИХОЛОГІЧНОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ОВС УКРАЇНИ
Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ

УДК342.721:681.3.02 Олександр МАЛХАЗОВ

Доктор психологічних наук, головний науковий співробітник лабораторії вікової психофізіології Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України

У статті експериментальнодоведено, що методологічний підхід у трактуванні та здійсненні психологічного забезпечення службової діяльності, запропонований автором, є перспективним та ефектив­ним, а застосування комплексу "ДИК-01.01" суттєво розширює, до­повнює й уточнює діагностичний діапазон дослідника.

В статье экспериментально доказано, что методологический подход в трактовке и осуществлении психологического обеспечения служебной деятельности, предложенный автором, является перс­пективным, а применение комплекса "ДИК-01.01" существенно рас­ширяет, дополняет и уточняет диагностический диапазон исследо­вателя.

It is experimentally proved that the methodological approach, proposed by the author, as to interpreting and psychological supplying of the service activities is promising and effective. The usage of the complex "ДИК-01.01 " enlarges, adds and specifies the researcher's diagnostic range.

Ключові слова: методологія, психологічне забезпечення службо­воїдіяльності, професіограма, психограма, нейродинамічні, хронореф - лексометричні, особистісні характеристики працівника, група ризи­ку, професій на деформація, базова "тестова батарея",спеціальні пси­хофізіологічні дослідження.

Ключевые слова: методология, психологическое обеспечение слу­жебной деятельности, профессиограмма, психограмма, нейродинами - ческие, хронорефлексометрические, личностные характеристики ра­ботника, группа риска, профессиональная деформация, базовая "тес­товая батарея",специальные психофизиологические исследования.

Keywords: methodoiogy, psychoiogicai suppiying oftheserviceactivities, job description, psychogram, neurodynamic, chronoreflexometric, personai characteristicsofaworker, groupofrisks, professionaldeformation, base "test battery", spécial psychophysioiogicai research.

Наявна в OBC України система психологічного забезпечення службової діяльності працівників спонукає дослідників до перегля­ду методологічних, парадигмальних, методичних та організацій­них підходів. Аналіз робіт [1-3; 5; 9; 11-12; 14; 16 та ін.], присвяче­них цій проблемі, дав змогу встановити, що спочатку потрібно вив­чити фізичне середовище, в якому функціонує працівник ОВС, потім психофізіологічне, соціальне і соціально-психологічне. Це вимагає від науковців і практичних працівників суттєвого перегляду поглядів на зміст поняття "психологічне забезпечення службової діяльності".

Із цих позицій пропонується розробити методологію психологі­чного забезпечення службової діяльності працівників ОВС, виок­ремлюючи такі її складники: розроблення методології проведення профорієнтаційної роботи і профвідбору; психологічне су-провод - ження службової діяльності; методи та методики діагностування нейродинамічних, хронорефлексометричних і особистісних харак­теристик працівника, екіпажу, оперативної зміни тощо; виявлення груп ризику, професійної деформації особистості на ранніх стадіях; корекційна та профілактична робота з персоналом.

Ключовими для розв’язання зазначеної проблеми є створення методології психологічного забезпечення службової діяльності пра­цівника ОВС; професіограм, психограм працівника ОВС; правової бази; визначення психологічного та психофізіологічного змісту про­фесійних завдань, що розв'язують працівники ОВС; розроблення сучасних приладів, методів, методик, "тестових батарей" для про­ведення спеціальних психофізіологічних досліджень.

У світовій практиці способи діагностики в системі профвідбору нині не відповідають сучасним вимогам достатності та надійності. Дефіцит часу для прийняття креативних рішень зростає в геомет­ричній прогресії, а методи профвідбору базуються на застарілих методологічних підходах і способах реєстрації психофізіологічних параметрів. Брак сучасної методології, надійної діагностичної апа­ратури не дає змогу забезпечити якісний профвідбір у системі "лю­дина - техніка - соціально-психологічне середовище" (ЛТСПС), "лю­дина - людина - соціально-психологічне середовище" (ЛЛСПС) і здійснювати психологічне забезпечення службової діяльності.

Зі створенням багатоканального комп'ютерного діагностично­го дослідницького комплексу "ДИК-01.01" за фінансової підтримки та виробництва казенного підприємства "Центральне конструк­торське бюро "Арсенал" (КП "ЦКБ "Арсенал") частково цю про­блему вдалося розв'язати й отримати принципово нові результати, що відкривають широкі перспективи перед фахівцями з проблем психологічного забезпечення діяльності [4; 6-8; 9; 12-13 та ін.].

Мета дослідження - експериментально довести, що запропо­нований методологічний підхід у трактуванні та здійсненні психо­логічного забезпечення службової діяльності є перспективним та ефективним.

Оскільки розроблення професіограм і психограм є одним із клю­чових завдань психологічного забезпечення службової діяльності, розглянемо основні вимоги щодо їх створення. На сучасному етапі розвитку психології праці є багато підходів [1-3; 5; 11-12; 14; 16 та ін.] для розв’язання цієї проблеми. Пропонуємо розробляти про- фесіограми за таким планом.

І. Загальні описові характеристики

1)професії:

- предмет праці (з чого виробляють, над чим і з чим працю­ють); з допомогою яких засобів виконується робота (інструмент, машини, допоміжні засоби, апаратура, засоби управління); назва і зміст роботи (опис характеристик і видових особливостей праці); мета роботи (продукція, послуги, значення, цінність і важливість продукції); яким способом виконується робота (технологічний про­цес, службовий (трудовий) процес, операція, завдання); яка квалі­фікація потрібна для служби (роботи) (рівень освіти, практичний досвід, майстерність, спеціалізація);

2) організація служби (праці):

- організація служби (праці) (організація виробничого процесу, графік роботи та розклад змін, режим праці та відпочинку, баланс робочого часу); на підставі чого здійснюється службова (вироб­нича) робота (документація, креслення, вказівки, детальні техно­логічні інструкції, плани, розрахунки, опосередкована інформація); критерії оцінки результатів служби (праці) (норми, ліміт затрат часу, кваліфікаційні розряди); рівень кооперації служби (праці) (розподіл службових (виробничих) завдань, прав і обов'язків у службовому (трудовому) колективі; встановлена субординація; система керів­ництва й управління первинними службовими (виробничими) ко­лективами (характеристика соціального середовища та мікроклі­мату на службі (виробництві));

3) техніка безпеки:

- умови виконання службових обов'язків (роботи) (службове, виробниче) середовище: умови праці та параметри робочого місця; інтенсивність праці (кількість роботи, її складність, темп, норми часу, тривалість навантажень, варіабельність змісту праці - моно­тонність, систематичність, рівномірність, циклічність, рит-мічність); можливість виникнення ситуації небезпеки й відповідальності на службі (виробництві) (неполадки, матеріальні втрати, штрафи за низьку якість чи порушення термінів поставки продукції; аварії обладнання, травми, професійні захворювання, завдання шкоди державному господарству); характер впливу служби (роботи) на працівників (позитивний і негативний вплив матеріальних, органі­заційних та соціальних чинників на особистість); умови, вимоги й обмеження, характерні для служби (роботи) (адміністративно-пра - вові, політичні, медичні, психологічні, психофізіологічні та інші де­термінанти).

4) мотивація:

- яку користь приносить служба (робота) працівнику (заробіт­на плата, премія, натуральні видачі, різноманітні пільги, моральне задоволення від служби (роботи), її суспільне значення тощо); ос­новними структурними компонентами службової (трудової) діяль­ності є мета як ідеальне уявлення результату; спосіб та засоби її досягнення; певні особистісно-смислові утворення.

П. Рівень пристосування психофізіологічних функцій до видів служби (праці)

- важка фізична праця з великими м'язовими зусиллями та знач­ними енергозатратами (вимагає високого рівня саморегуляції об­мінних процесів); служба (праця) помірної тяжкості з виконанням простих одноманітних рухів (вимагає вироблення на різних рівнях організації, побудови й управління в центральній нервовій системі рухових координацій); служба (робота) підвищеної точності, пов'я­зана з контрольно-вимірювальними операціями (розвинений корти­кальний цикл саморегуляції аналізаторів); розумова праця (корти­кальні цикли управління розумовими діями).

Відповідно до кожної з указаних вище груп потрібно формулю­вати ключові психофізіологічні та соціально-психологічні функції, що становлять основу забезпечення якості виконання службових обов'язків. Визначивши ці функції, потрібно з допомогою відповід­них статистичних процедур відібрати "тестові батареї" і довести їх валідність, надійність і репрезентативність. Для визначення тільки однієї валідності необхідно розраховувати валідність поточну; кри - теріальну, конструктивну, інкременанту, за віковою диференціацією, очевидну, прогностичну, змістовну, емпіричну та критерій валіди - зації.

Для розрахунків репрезентативності тестових норм необхідно розраховувати нормалізацію шкал, виконати процедуру стандарти­зації шкал, перевірити стійкість розподілу. У випадку негативних результатів - відсутності стійких норм для шкал із заданим чис­лом градацій - прорахувати кількість вибірки, яка забезпечила б вихід на генеральну сукупність, добрати потрібну кількість рес­пондентів і всі розрахунки починати знову. Для перевірки запропо­нованих тестів на надійність, принаймні, слід розрахувати коефіцієнт а-Кронбаха.

Ш. Загальні вимоги до змісту й описання методик, що входять до складу базової тестової "батареї"

Зміст і опис вимірювальних методик повинні відповідати таким вимогам: цілі, предмет і сфера використання методики мають бути чітко сформульовані; процедура проведення задається у ви-гляді однозначного алгоритму, придатного для особи, яка не має спец­іальних психологічних знань; процедура оброблення має включати статистично обґрунтовані методи розрахунків і стандартизації те­стових балів; тестові шкали мають перевірятися на репрезента­тивність, надійність і валідність у заданій сфері використання; про­цедури, в основі яких лежать самозвіти, повинні мати додаткові засоби контролю достовірності, з допомогою яких автоматично відсіюються недостовірні протоколи; інструкції до проведення те­стових випробувань мають бути перевірені на однозначність їх ви­конання експертами щодо певного еталонного набору даних.

Будь-яка методика, що не відповідає переліченим вище вимо­гам, не може вважатися професійною психодіагностичною мето­дикою.

IV. Психологічний зміст професійних завдань, що вирішує прац­івник ОВС

У діяльності працівників ОВС можна виокремити такі етапи:

1) підготовка до чергування; 2) прийом чергування на робочо­му місці; 3) контроль за дотриманням правопорядку; 4) врегулю­вання конфліктних ситуацій.

Завдання, що виконуються на кожному етапі, умовно можна роз­ділити на пов'язані з: 1) сприйманням та обробленням інформації;

2) процесом зберігання та відтворення інформації; 3) переданням переробленої інформації; 4) побудовою, організацією й управлінням руховою та службовою діяльністю.

Усі вимоги та з'ясування психологічного змісту професійних завдань, що виконує працівник ОВС, можна вирішити тільки комп­лексно, застосовуючи розглянуті підходи до психологічного забез­печення службової діяльності працівників ОВС України.

Для експериментального обґрунтування перспектив та ефек­тивності запропонованого методологічного підходу в трактуванні та здійсненні психологічного забезпечення службової діяльності використовувався багатоканальний комп'ютерний комплекс "ДИК - 01.01" та розроблена й обґрунтована автором [4; 6-13] базова "те­стова батарея", до складу якої ввійшли:

І - показники хронорефлексометрії: латентний час простої зо - рово-моторної реакції згиначів (напруження) та розгиначів (роз-слаб - лення); латентний час складної зорово-моторної реакції вибору та перероблення знаку; точність відтворення 10 с інтервалу часу; точність реакції на об'єкт, що рухається в трьох режимах (І - стрілка хронометра рухається в звичайному режимі, П - стрілка хронометра рухається в 10 разів швидше за звичайний режим, Ш - стрілка хронометра рухається в 50 разів швидше за звичай­ний режим. Усі методики - модифікації автора;

П - показники критичної частоти миготінь у двох режимах (І - частота миготінь зростає, П - частота миготінь поступово зменшується);

Ш - нейродинамічні показники сили, лабільності, рухливості, врівноваженості психічних процесів за теппінг-тестом (модифікації автора);

IV - особистісні показники за Айзенком - екстраверсія-інтро - версія, нейротизм, шкала неправди; Леонгардом - демонстра­тивність, педантичність, застрягання, збудливість, гіпертимність, дистимічність, тривожність, циклотимність, екзальтованість, емо­тивність; Терстоуном - активність, фізична активність, імпуль­сивність, лідерство, врівноваженість, комунікабельність, рефлек­тивність; Стреляу - сила процесів збудження, гальмування, рух­ливість нервових процесів, баланс нервових процесів за силою збуд­ження. Для підвищення надійності відповідей респондентів синх­ронно (з допомогою датчиків шкіро-гальванічної реакції та моду­ляцій голосу) реєструвалися показники їх емоційного напруження.

Застосувавши новий підхід щодо психологічного забезпечення службової діяльності працівників ОВС України, ми отримали нові відомості та можливості.

1. Методологічний підхід з використанням комплексу "ДИК - 01.01", застосований в експерименті, суттєво розширює, доповнює й уточнює діагностичний діапазон дослідника, що дозволило виок­ремити такі показники: кількість помилок під час виконання тесту, латентний час простої зорово-моторної реакції згиначів (ЛЧПЗМРЗ); кількість помилок під час виконання тесту, латент­ний час простої зорово-моторної реакції розгиначів (ЛЧПЗМРР); інтегральної оцінки критичної частоти миготінь (КЧМ); коефіцієнт точності реакції на об'єкт, що рухається (POP), - друга серія - стрілка секундоміра рухається в 10 разів швидше за першу серію (ціна поділки 0,1 с); POP - третя серія - стрілка секундоміра ру­хається в 50 разів швидше за першу серію (ціна поділки 0,05 с); внутрішньоритмова структура ударних рухів; ступінь емоційного напруження у відповідях на запитання та смислові блоки.

2. Метод хронорефлексометрії можна використовувати як по­казник надійності людського чинника під час профвідбору; об'єктивний показник індивідуальної психофізіологічної ціни роботи та визначення ступеня оптимального навантаження на індивіда; інтегральний показник рівня сформованості складних психологіч­них і психофізіологічних процесів, індивідуального сенсомоторнош поля та сенсомоторної координації (рухова обдарованість); показ­ник емоційної збудливості; показник ступеня та якості сформова­ності образу виконання руху, дії, діяльності. Латентний час простої зорово-моторної реакції згиначів і розгиначів дає можливість вияв­ляти ступінь психічної "свіжості", дисбалансу між м'язовими ан­самблями згиначів і розгиначів. Показники латентного часу склад­ної зорово-моторної реакції вибору та перероблення знаку, РОР у трьох режимах, точності сприймання 10 с інтервалу разом із кількістю помилок свідчать про максимальний дефіцит часу, в яш­му респондент ще може працювати, не припускаючи фатальних помилок.

3. У теппінг-тест [4; 8; 9-11; 13] внесено відмінності, за якими він суттєво різниться від типової процедури його проведення (за О. В. Родіоновим) [16]. Замість 18 клітин фіксація кількості ударів здійснюється в кожному п'ятисекундному відрізку вказівним паль­цем ведучої руки впродовж дев'яноста секунд виконання тестово­го завдання на одній спеціальній платформі. У розробленому нами теппінг-тесті реєструємо не тільки кількість ударів, а й інтервали часу руху вказівного пальця у секундах: ^ - час початку руху паль­ця; і2 ~ час руху пальця від початку до досягнення опори на без - люфтовій кнопці; ї3 - час перебування пальця на опорі; и ~ час початку відриву пальця від опори, що дає можливість фіксувати відмінності між респондентами щодо початку дії втоми та пошуку ними компенсаторних можливостей протидії втомі.

У запропонованому теппінг-тесті показники врівноваженості, роз­раховані за 17 та 15 сумами, корелюють між собою на рівні (Р<0,01), що свідчить про ідентичність даних, отриманих з допомогою двох різних видів розрахунків. При цьому слід зазначити, що розрахунко­вий коефіцієнт показника врівноваженості психічних процесів слід застосовувати, шли розбіжність між кількісними показниками ударів за максимальним і зручним темпом невелика.

Виявлено, що лабільність є опосередкованим показником сили або слабкості психічних процесів. Лабільність - це незалежний інтег­ральний показник, що характеризує кількість проходження сприй­нятої та переробленої психікою інформації за певний час через всі інтегративно діючі частки ієрархічно побудованої, цик-лічної, двок - ільцевої, матричної, багаторівневої системи організації, побудови та управління руховою діяльністю, задіяних для усвідомлення смис­лової структури, і завдання дії відповідно до ситуації, що виникла, та можливостей індивіда на цей час.

Встановлено, що рухливість - це швидкість розгортання і зга­сання психічних процесів, інтегральний показник, що характеризує швидкість розгортання і, за потреби, згортання готовності психіки до сприйняття, аналізу й синтезу інформації через усі інтегративно діючі частки ієрархічно побудованої, циклічної, двокільцевої, мат­ричної, багаторівневої системи організації, побудови та управління руховою діяльністю, задіяних для усвідомлення смислової струк­тури і завдання відповідно до ситуації, що виникла, і можливостей індивіда на цей час.

Дослідження психофізіологічних (психічних) властивостей інди­віда з допомогою розробленого теппінг-тесту дає відповідь на пи­тання про ступінь його готовності до професійної діяльності й доз­воляє діагностувати якість інтегративної діяльності психіки.

4. Швидкість сприйняття, перероблення та формування адек­ватного завдання дії відповіді, виходячи з можливостей індивіда на час виконання руху, дії, діяльності, тобто знаходження способу ви­конання руху, дії, діяльності за відсутності втоми для вказівного пальця ведучої руки ti (час початку руху пальця) дорівнює 0,122138 ± 0,006811 с. Отже, це час, витрачений психікою індивіда на пошук відповідних енграм і матриць на різних рівнях орга-нізації, побудо­ви та управління руховою діяльністю, а також формування нових або знаходження в арсеналі респондента вже наявних образів ви­конання руху, дії, діяльності.

5. Як свідчать отримані результати, в умовах повної орієнтов­ної основи дій під час формування сенсомоторної координації прин­ципового значення набувають вихідні умови, а саме: переваги в сприйманні точності відтворення 10 с інтервалу часу в часі POP та порогу розрізнення зорових відчуттів, що підтверджується дос­товірними розбіжностями на рівні (Р<0,05). На якість формування сенсомоторної координації суттєво впливає також здатність до зменшення часу "центральної затримки" в складній реакції вибору й реагування без помилок у складній реакції перероблення знаку. На якість формування сенсомоторної координації і, як наслідок, сенсомоторного поля впливає внутрішньоритмова структура вико­нання рухів. Нами виявлено константи просторово-часових харак­теристик системи рухів юнаків та юніорів-спринтерів у спринтерсь­кому бігу та під час виконання теппінг-тесту (модифікації О. Р. Малхазова) між внутрішньоритмовою структурою та швидкістю бігу, темпом кроків, довжиною кроків, а в теппінг-тесті - часом руху пальця від початку руху до досягнення опори та часом пере­бування на опорі, часом перебування пальця на опорі та часом знят­тя пальця з опори (коефіцієнти відповідно 1 та 0,91). Отже, управ­ління ударними рухами здійснюється з допомогою єдиного механ­ізму, а успішне оволодіння індивідом сенсомоторним полем і, як наслідок, якісне формування образу виконання рухової діяльності залежать від рівня розвитку виявлених нами параметрів, що ха­рактеризують здатність індивіда до сенсомоторної координації.

Координація в нашому дослідженні розглядається як реакція відстеження, узгодження моторних складників (рухів, дії, діяльності) з динамікою змін сенсорного об'єкта реагування за умов, шли інди­відом сприймається вся динаміка змін від вхідного до вихідного сигналу, комплексної реакції відстеження, коли один і той самий результат досягається через сприйняття тільки різниці між цими сигналами.

6. У кожному конкретному випадку образ руху, в основі побудо­ви якого лежать, у тому числі, й внутрішньоритмові шнстанти, має свою координатну систему (просторово-часову, представлену в нейронних полях), рухове завдання побудови дії, що спирається на його смислову структуру і здійснюється з допомогою відповідних м'язових синергій. При цьому рух хоча і здійснюється в зов-нішньо- му геометричному просторі, він має власний простір (моторне поле) і представлений мотонейронами в нейронних полях, у яких тополо­гія переважає над метрикою. Слід зазначити, що моторне поле, як ми його розуміємо, будується з допомогою пошукових спонукаль­них рухів, що зондують простір в усіх напрямах, набираючи сирий сенсорний матеріал, який актуалізує енграми й об'єднує чуттєвий початок (моторна активність) і чуттєве враження (образ) у мотор­них і сенсорних полях, утворених мото - і сенсонейронами, створю­ючи умови для формування найпростіших сенсорних комплексів, сенсорних синтезів, образів руху, дії, діяльності.

7. Структуру моторного образу утворюють моторне поле, гео­метричний образ із його топологією та метрикою, просторово-ча - сова організація. До складу образів виконання (руху, дії та діяль­ності) входить структура моторного образу. За рахунок сформова­ного індивідуального моторного поля та за умов сприйняття змін, що відбуваються в навколишньому середовищі, в індивіда фор­мується відповідне сенсорне поле. Отже, образ виконання руху, дії, діяльності забезпечує відповідність рухової дії, руху, діяльності смисловій структурі та завданням дії в конкретній ситуації, що ви­никла, і являє собою завершену структуру.

8. Сенсомоторне поле індивіда формується за такими механіз­мами: опанування зовнішнього геометричного простору; однора­зових сенсомоторних реакцій; реакції вибору та відстежування, в яких моторне поле, підключаючись до сенсомоторної координації через кінестетичні відчуття, само по собі може стати сенсорним полем; реакції на об'єкт, що рухається (POP); внутрішньоритмова структура руху, дії діяльності; кількість помилок і часу "централь­ної затримки". Найбільше навантаження серед складників сенсо - моторого поля індивіда припадає на кількість помилок під час ви­конання складної зорово-моторної реакції перероблення знаку; на другому місці - кількість помилок під час виконання простої зоро- во-моторної реакції розгиначів вказівного пальця та латентний час складної зорово-моторної реакції перероблення знаку; на третьо­му - вік, кількість помилок під час виконання простої зорово-мо - торної реакції згиначів вказівного пальця і час "центральної зат­римки" під час виконання складної зорово-моторної реакції пере­роблення знаку. Найменше навантаження має коефіцієнт точності реакції на об'єкт, що рухається (стрілка секундоміра рухається в звичайному режимі).

9. Середньостатистичний показник критичної частоти миготінь у двох режимах свідчить про те, що це - незалежний інтегральний показник функціонування зорово-моторної системи, який характе­ризує всі інтегративно діючі частки ієрархічно побудованої, цикліч­ної, двокільцевої, матричної, багаторівневої системи організації, побудови та управління руховою діяльністю, задіяні для усвідом­лення смислової структури і завдання дії відповідно до ситуації, що виникла, та можливостей індивіда на цей час.

10. Щодо коефіцієнта точності сприймання 10 с інтервалу часу виявлено, що чим цей показник кращий (його абсолютна величина менша), тим менше помилок і часу витрачається на виконання сенсомоторних завдань.

11.Такі показники, як коефіцієнт точності реакції на об'єкт, що рухається (POP) (стрілка секундоміра рухається в звичайному ре­жимі); коефіцієнт точності POP (стрілка секундоміра рухається в 10 разів швидше за звичайний режим); коефіцієнт точності POP (стрілка секундоміра рухається в 50 разів швидше за звичайний режим), є абсолютно автономними і в структурі складників сенсо- моторнош поля мають різне значення, тому під час інтерпретації та дослідженнях їх треба розглядати як окремі складники струк­тури.

12. У виявленій нами шестифакторній моделі методу діагнос­тики міокінетичних здібностей індивіда загальний внесок у струк­туру сенсомоторного поля індивіда є таким: фактора (Fi) - швидкісні показники зорово-моторних реакцій розгиначів дорів­нює 18,8 %, (F2) - час "центральної затримки" під час виконання складної зорово-моторної реакції вибору - 17,7 %, (F3) - кількісні показники помилок при виконанні простих і складних зорово-мо - торних реакцій - 17,3 %, (F4) - точнісні показники роботи зорово - моторної системи респондента - 16,6 %, (F5) - точність реакцій стеження в ускладнених умовах -15,1%, (F6) - точність реакцій стеження в звичайних умовах та вікові особливості - 14,6 %.

13. Проведений факторний і кластерний аналіз результатів діаг­ностики нейродинамічних, індивідуально-типологічних, хронореф - лексометричних та особистісних характеристик студентів І-П курсів ВНЗ, юнаків і дівчат 11 класів показав, що факторна структура досліджуваних показників відрізняється за змістовним наповненням кожного з виокремлених факторів, часткою впливу кожного з них на кінцевий результат діагностування.

Для студентів І-П курсів ВНЗ факторна структура має такий виг­ляд: Бі (нейротизм) дає в запропоновану "тестову батарею" ваговий внесок у розмірі 15 %;¥2- екстраверсія-інтроверсія - 13,4 %; Б3 - сила процесів збудження - 12,6 %; ¥4 - інтегральний показник моти­вації до навчання -11,9%;¥5- баланс нервових процесів за силою збудження - 11,2 %; ваговий внесок нейродинамічних та хронореф- лексометричних показників дорівнює 25,7 %.

Для юнаків 11 класу - Бі - інтегральний показник мотивації до навчання з ваговим внеском - 13,6%; ¥2- мотивація соціального престижу обраної професії - 12,6 %; Б3 - баланс нервових процесів за силою збудження -11,5 %;¥4- практичні та професійно значущі мотиви - 10,6 %; - мотиви самовиховання - 9,8 %; ваговий внесок нейродинамічних та хронорефлексометричних показників дорівнює 33 %.

Для учениць 11 класу - Бі - екзальтовано-дистимічно-емоцій - но-збудливий - 15,7 %; Б2 - циклотимічно-тривожно-застрягаючо - педантичний - 14,3 %; Б3 - залежність від зовнішнього оточення - 13,2%;¥4- екстравертовано-гіпертимічний - 12,1 %;¥5- якість виконання завдань та сила психічних процесів - 11,0 %; ваговий внесок нейродинамічних і хронорефлексометричних показників дорівнює 44,7 %.

14. Вивчення закономірностей та умов розвитку сенсомотор - ного поля, його ролі та місця в діагностиці міокінетичних здібнос­тей індивіда дає змогу з'ясувати й уточнити його індивідуальні особ­ливості та потенційні можливості в прояві сенсомоторної обдаро­ваності і, як наслідок, зменшити кількість помилок під час вико­нання діяльності загалом і службової зокрема.

Список використаних джерел

1. КокунО. М. Оптимізація адаптаційних можливостей людини: психо­фізіологічний аспект забезпечення діяльності : монографія /КокунО. М. - К.: Міленіум, 2004. - 265 с.

2. КрушельницькаЯ. В. Фізіологія і психологія праці : підруч. / Кру - шельницькаЯ. В. - К. : КНЕУ, 2003. - 367 с.

3. Макаренко П. В. Теоретические основы и методики профессио­нального психофизиологического отбора военных специалистов / Мака­ренко Н. В. - К. : НИИ проблем военной медицины Украинской военно­медицинской академии, 1996. - 336 с.

4. Малхазов О. Р. Психологія та психофізіологія управління руховою діяльністю : монографія/Малхазов О. Р. - К. : Євролінія, 2002. - 320 с.

5. Малхазов О. Р. Професійний відбір та впровадження новітніх техніч­них засобів у роботі з персоналом / О. Р. Малхазов, О. М. Кокун // Соціальна психологія. - 2005. -№ 4 (12). - С. 84 -90.

6. Малхазов О. Р. Хронорефлексометрія як метод діагностики на­дійності приймання та переробки інформації людиною / О. Р. Малхазов // Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потреба­ми : зб. наук, праць. - 2007. - № 3 (5). - С. 26-36.

7. Малхазов О. Р. Теппінг-тестяк показник психофізіологічної готов­ності індивіда до професійної діяльності / О. Р. Малхазов // Актуальні про­блеми психології. Том. V : Психофізіологія. Психологія праці. Експеримен­тальна психологія. Вип. 7 /за ред. Максименка С. Д. - К. : ДП "Інформаційно-аналітичне агентство", 2007. - С. 185-202.

8. Багатоканальний комп'ютерний комплекс для проведення спеціаль­них психофізіологічних досліджень : навч. посіб. / зазаг ред. О. Р. Малхазо­ва. - К. : Леся, НАУ, МОН України, Академії управлінняМВС України, 2007. -172 с.

9. Malkhazov A. R. New solutions to the problem of the psychological support of an operator's safety / A. R. Malkhazov// Proceedings of the Second World Congress "Aviation in the XXI - st century" "Safety in aviation and space technology". - Vol. 2. - Kyiv, Ukrein, NAU. -2008. - P. 6.28-6.32.

10. Малхазов О. P. Внутрішньоритмова структура як показник рівня сформованості сенсомоторного поля індивіда // Психолого-педагогічні засади розвитку особистості в освітньому просторі: матеріали методолог­ічного семінаруАПНУкраїни 19берез. 2008 р. -К.,2008. - С. 352-359.

11. Малхазов О. Р. Професійний відбір кадрів в системі ОВС України : використання діагностичного дослідницького комплексу / Малхазов О. Р. // Актуальні проблеми управління та службово-оперативної діяльності органів внутрішніх справ у сучасний період розвитку державності Украї­ни : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. - К. : МП "Леся", 2008. - С. 19- 21.

12. Малхазов О. Р. Диагностический исследовательский комплекс для поведения профессионального отбора кадров ДИК 01.0. / О. Р. Малхазов,

В. П. Харченко // Винахідник і раціоналізатор. - 2008. - № 5 (78). - С. 6-11.

13. Малхазов О. Р. Інформаційна готовність. Психофізіологічне забез­печення готовності студентів до педагогічної діяльності: монографія/ О. Р. Малхазов; зазаг ред. О. М. Кокуна. - К. : Педагогічна думка, 2008. - Розд.

1. 5.9.-С. 59-75.

14. Пряжников Н. С. Психология труда и человеческою достоинства / ПряжниковН. С., Пряжников а Е. Ю. - М.: Изд-во "Институт практической психологии"; Воронеж : НПО "МОДЭК", 2001. - 352 с.

15. РодионовА В. Психодиагностика спортивных способностей / Ро­дионов А В. -М.: ФиС, 1973. - 21 б с.

16. Толочек В. А Современная психология труда : учеб. пособ. - СПб. :■ Питер, 2005. - 479 с.

Стаття надійшла 19.11.2009.