joomla
КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ ХРИСТИЯНСЬКОГО, МУСУЛЬМАНСЬКОГО ТА ІНДУСЬКОГО ТИПІВ ПРАВОРОЗУМІННЯ
Юриспруденція теорія і практика

Штурмак Н. Л.,

Ад'юнкт ІІІ курсу

Київського національного університету внутрішніх справ, магістр



Аннотация

У статті здійснюється порівняльний аналіз християнського, мусульманського та індуського типів праворозуміння, ви­окремлюються загальні та особливі поло­ження і риси.

Ключові слова: компаративний аналіз, релігійне праворозуміння, мусуль­манське, індуське та християнське трак­тування права.

Предметом даної статті є висвітлення та характеристика компаративного аналі­зу та особливостей християнського, му­сульманського та індуського типів право розуміння.

Актуальність даної теми полягає у виокремленні загальних і окремих рис серед християнського, мусульманського та індуського типів релігійного праворо - зуміння та їх взаємозв'язку з відповід­ними релігіями та релігійними процеса­ми.

Мета статті - охарактеризувати ос­новні положення співвідношення та роз­межування між християнським, мусуль­манським та індуським типами релігійної інтерпретації права, провести компара­тивний аналіз.

Увібравши найбільшу кількість послі­довників християнство, іслам та індуїзм зосередили у своїх країнах поширення особливу типазацію, яка входить до всезагального у державі трактування права або набуває опосередкованих рис та суб'єк­тивного фактору. Нині у світі християн­ства притримуються 2.1 млрд чоловік, ісламу - 1.3 млрд, індуїзму - 900 млн [1]. Релігійне праворозуміння у державах, більшість населення яких сповідує вка­зані релігії, зумовлене такими факторами:

1) географія релігії; 2) особливості внут­рішньодержавного формування релігійно - правових явищ; 3) статус існуючої релігії та роль держави в її підтримці або забезпе­ченні; 4) сфери впливу та регуляційний механізм релігійних основ; 5) суб'єктив­но-ідеологічний; 6) правовий та ін.

Типізація підходів, яка сформувалася навколо релігійної інтерпретації права, використовується як універсальна мо­дель, що має притаманні індивідуальні оз­наки та особливості, які виникають при детальному дослідженні релігійно-право­вих явищ. Схематизацією і викладенням змісту вона зводиться від загального до конкретного, виокремлюючи класи, типи і підтипи релігійного праворозуміння.

Відмінності, які виникають у христи­янській, мусульманський та індуській структуралізації підходів, торкаються змісту кожного з видів. Серед даних трьох типів релігійної інтерпретації права хрис­тиянське з самого початку несе в собі при­таманний їй зміст, направлений на виок­ремлення природного, світського та боже­ственного права. Його першу класифіка­цію, створену теологами, побудовано саме на троїчності християнського розуміння права і в свою чергу вона конкретизує три типи трактування права з самого початку.

Побудована на поняттях науковців мо­дель, що має форму конгломерату, в свою чергу характеризується особливостями, притаманними кожному з релігійних ви­дів. Широкий клас християнського, му­сульманського та індуського трактування права виокремлює спільні та відмінні ри­си: у мусульманському та індуському пра - ворозумінні воно набуває вигляду спе- цифіко-правової релігійної системи, але тим самим останнє, в результаті своєї особливої історичності, веде до появи іншого поняття - конгломерат правових систем та територіальне право, а перше - в розрізі соціально-нормативного комплек­су [2, с. 313-314; 3; 4; 5, с. 464; 6; 7; 8; 9; 7; 10; 11; 12; 13; 14; 15; 16]. Християнська інтерпретація в результаті ненабуття християнським правом статусу правової сім'ї утворила свою специфіку - розгляд християнського праворозуміння навколо понять "канонічного" та "церковного" права [17; 18; 19; 20; 21; 22].

Вузька інтерпретація також характе­ризується своїми особливостями. Тип зв'язку права та релігії, що характери­зується специфічністю кожної з релігій, отримав підвиди: джерело релігійного права (кожен з видів релігійного праворо - зуміння виокремлює низку своїх джерел, які випливають із священних текстів да­них релігій), божественне походження або трактування, суть якого в цілому має то­тожний характер з відмінністю лише в бо­гах (іслам - Аллах, християнство - Бог та Ісус Христос, індуїзм - багатобожжя, але основні Шива, Вішну, Шакті). Особли­вості даного типу полягають у виокрем­ленні специфіки ісламського та індуїстсь­кого, які знаходяться у безпосередньому зв'язку з релігією: мусульманське - розг­ляд права через фікс і шаріат; індуське - через особливі категорії, методи, засоби, релігійно-правові поняття [23; 24, с.71; 25; 26; 27; 28; 14; 29; 30].

подпись: ін/лаї'ііжіПозитивістсько-нормативістський тип праворозуміння, який розглядається з по­зицій сукупності релігійно-правових норм та регулятора суспільних відносин, в біль­шості випадків релігійних, особистого статусу та шлюбно-сімейних відносин. Особливість даного виду праворозуміння полягатиме у специфічності релігійного характеру та ролі держави у визнанні або ігноруванні даного суспільного явища. У зв'язку з підтримкою в країнах мусуль­манської або індуської направленості па­нуючої національної релігії їхня сфера "релігійних відносин", яку відносно чітко регламентовано і закріплено релігійно - традиційним фактором, має сталий, обґрунтований механізмом регулювання і впливу характер. Християнство, яке секу­ляризаційно існує окремо від держави, на відміну від ісламу і індуїзму, має опосе­редкований характер свого регулювання суспільних відносин і тому сфера його впливу обмежена виключно релігійними внутрішньо - та зовнішньоцерковними пи­таннями [31; 32; 33; 20; 34, с. 145-147; 35,
с. 346, 366-367; 36; 2, с. 297, 317-319; 37, с. 334; 6; 38].

Розгляд права з позиції традиційного і сучасного права має місце лише серед му­сульманського та індуського праворо - зуміння (християнське втратило своє зна­чення в результаті секуляризації). Даний вид виражено зіставленням двох понять традиційного (історично-релігійного) та сучасного (модернізованого) права і зво­диться до тотожного викладення змісту: імплементації релігійного права у сучасне право країн з даної релігійної направле­ності та запозичення елементів романо - германської та англо-саксонської право­вих сімей. Мусульманське і індуське пра - ворозуміння зводять свій зміст до фор­мального основного сучасного джерела права чи регулятора суспільних відносин або ж до субсидіарного їх використання [29, с. 265-266; 39, с. 11; 40; 41; 16].

Ще одним типом релігійного праворо - зуміння, яке характеризує особливості кожної релігійної спрямованості, є його консидерація з позиції соціуму, що визна­чається общинно-церковною і суб'єктив­но-ідеологічною характеристиками. Да­ний тип має дію екстериторіальності, яка виявляється в безлімітній дії в країнах, населення яких сповідує відповідну релі­гію (на прикладі християнства, ісламу, індуїзму). Загальне за общинно-церков­ною характеристикою між трьома релігій­ними видами полягає у тлумаченні права як права соціальної організації: общини - мусульманське та індуське трактування права, Церкви - з позиції християнської інтерпретації. Суб'єктивно-ідеологічна - класифікація та особливості інтерпретації кожного виду суб'єктів релігійного право - розуміння: мусульманське і християнське розкривається через ознаку рівності всіх суб'єктів, де у першого вирізняють - "прості" правовірні, богослови-правоз - навці, вчені-науковці; друге має подібну структуру - миряни, богослови, науковці; індуське набуло специфічність через саме поняття "індус", що має широке і вузьке поняття, останнє з яких розкривається в колі нерівної кастової ієрархії: шудри, вайшьї, брахмани, кшатрії [2, с. 312-313; 6; 42; 43; 44, с. 26-36; 4; 35, с. 303; 45, с. 142; 15, с. 49-52].

Спеціальне релігійне праворозуміння виходить з існуючих в тій чи іншій релі­гіях класифікації течій. У своїй суті його зміст в більшості випадків не набуває суттєвих розрізнених рис і зводиться до розмежування положень безпосередньо у релігійній сфері і в кінцевому підсумку набуває вигляду одного з вищевикладених типів праворозуміння. Так, наприклад, християнська інтерпретація, яка має ос­новні течії - православ'я, католицизм і протестантизм, - зводиться до розмежу­вання в джерелах і релігійних положен­нях, тим самим залишаючи без зміни ос­новні положення праворозуміння [46; 47]. Мусульманське, основні групи якого поді­ляються на сунітське і шиїтське, розпа­дається ще на ряд підвидів: ханіфітський, малікітський, шафіїтський, ханбалітсь - кий; шиїтський, вахабітський, зейдутсь - кий, абадитський, джафаритський, ісмаї- літський тощо [35, с. 310; 29, с. 110-111]. Індуський - вайшнавізм (вішнуїзм), ши - ваїзм, шактизм [48; 49; 50; 51]

Серед даного компаративного аналізу релігійного праворозуміння можна виок­ремити такі ознаки: 1) неповторність та специфічність кожного типу; 2) екстери­торіальність; 3) географічна розгалуже­ність; 4) релігійна особливість, породжена ґенезою його явищ та суспільно-історич­ними процесами; 5) впливовість релігій­ного фактору (стосується в більшості випадків мусульманського та індуського праворозуміння); 6) імплементація з су­часним правом країн даної релігійної нап­равленості; 7) витоки релігійного права і праворозуміння в релігійні системи дер­жав, населення яких сповідує християн­ство, іслам і індуїзм та ін.

Отже, така множина підходів до релі­гійної інтерпретації права, широке поши­рення цих трьох релігій та зосередження у своїх лавах найбільшої кількості послі­довників спричиняє виникнення певного релігійно-правового інституту, породже­ного необхідністю поєднання релігійного праворозуміння з існуючими правовими системами світу, а саме романо-германсь- кої і англо-саксонської, поширених в біль­шості випадків серед християнських країн; змішаних з елементами вищепере - рахованих правових систем та країн му­сульманського права.

В результаті виникає трибазова побу­дова типізації релігійного праворозумін - ня, на базисі трьох найбільших за кіль­кістю віруючих релігій, що займають до­мінуюче релігійне положення: християн­ство - більше ніж у 94 країнах, іслам - по­над 46 держав, індуїзм - приблизно в 3 країнах, але має переважну більшість се­ред великої кількості держав. В першому випадку релігійно-правова ситуація в роз­різі правових систем має вигляд: 62% - романо-германської, 5% - англосак­сонської, 33% - змішаного типу; друго­му - 15% романо-германської, 76% - змішаної, 9% - релігійної (мусульмансь­кої); третьому - 100% - змішаних право­вих сімей, впливаючи тим самим на хід правових процесів у світі та міжнародні правовідносини.

Annotation

In this article are described comparative analysis of Christian Muslim and Hindu types of law understanding, there are dif­fered general and particular points and traits of mentioned religion understanding of law.



Список використаних джерел:

1. Религии мира // Http://www. worldreligion. ru; Major Religions of the World Ranked by Number of Adherents // Http://www. adherents. com/Religions_By_Adherents. html

2. Саидов А. Х. Сравнительное правоведение (основные правовые системы современности): Учеб­ник / Под ред. В. А. Туманова. - М.: Юристь, 2004. - 448 с.

3. Authors web-site of Sergey N. Molchanov. 2008. Индусское право // http://kulturnoe- prawo. narod. ru/hinduist_law. htm#_ftn1

4. Луць ЛА Сучасні правові системи світу. - Львів, 2003; Загальна характеристика індуського права: доктрина, зовнішні форми права та особливості юридичної діяльності і професії // Http://pravoznavec. com. ua/books/256/19089/17

5. Цвайгернт К, Кётц Х. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права: В 2 т. Т.1: Основы / Пер. с нем. - М.: Международные отношения, 2000. - 480 с.

6. Мелехин А. В. Теория государства и права: Учебник. - М.: Маркет ДС корпорейшн, 2007. - 633 с.

7. Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник: Республика Индия // Http://kommentarii. org/strani_mira_eciklopediy/indiy. html

8. Крашенникова НА. Право и религиозно-общинные отношения в Индии// Вестник МГУ: Се­рия "Право". - 1986. - №2.

9. Ковлер А. И. Антропология права: Учебник для вузов. - М.: НОРМА (Издательская группа НОРМА-ИНФРА o М), Москва, 2002. - 480 с. / Http://www. echrbase. ru/ Publications/kovler_book/chapter5.pdf

10. Республика Индия // Http://travelandlaw. ru/articles/item/7

11. Автономов А. С. Международно-правовые факторы развития конституционного строя. Глоба­лизация и развитие права//Конституционный вестник. - 2008. - №1 (19). Http://www. rfcr. ru/downloads/303_309.pdf

12. Липов В. В. Незавершенные модернизации России и цивилизационные особенности станов­ления институциональных основ социально-экономических моделей стран мира //Http://www. ecsocman. edu. ru/images/pubs/2008/08/25/0000323882/journal5.2-8.pdf

13. Автономов СА. Глобализация и развитие права//Конституционный вестник. 2008.- №1(19) Http://www. rfcr. ru/downloads/303_309.pdf

14. Лубський В. І., Лубська М. В. Мусульманське право в ісламській традиції (історико - релігієзнавчий аналіз): Монографія. - Черкаси: Брама, вид. Вовчок, 2004. - 208 с.

15. Голяк Л. В. Порівняльне правознавство: Курс лекцій. - К.: МАУП. 2004. - 200 с.

16. Сюкияйнен Л. Р. О правовой природе шариата и его взаимодействие с европейским правом// Http://www. gumer. info/bogoslov_Buks/Islam/syk/prav_prir. php

17. Цыпин В. Церковное право. 2006. - 17 ноября Http://www. sedmitza. ru/text/432344.html

18. Суворов Н. С. Учебник церковного права. - М., 1908. - 531с.

19. Грацианский П. С. Церковное право// Http://www. cultinfo. ru/fulltext/1/001/008/120/751.htm

20. Муравьев А Церковное право// Http://magazines. russ. ru/oz/2003/2/murav. html

21. Муравьев Алексей // Http://www. strana-oz. ru/?numid=11&article=473

22. Томсинов ВА. Николай Семенович Суворов: Биографический очерк // Http://www. garant. ru/student/p1714.htm

23. Место канонического права в правовой системе секулярного общества// Http://www. hist. msu. ru/Departaments/church/Course/law. pdf

24. Джероза Л. Каноническое право в католической церкви / Пер. с ит. Вдовина; Науч. ред. Е. Гейнрихс. - М.: Христианская Россия, 1999. - 379 с.

25. Варьяс М. Ю. Церковное право как корпоративная правовая система: опыт теоретико-право­вого исследования//Церковное право. - 1995. - №6.

26. Цыпин ВА. Церковное право. - 2-е изд. - М.: Изд-во МФТИ, 1996. - 426 с.; Религиозно-тра­диционная правовая семья // Http://russiapravo. ru/28-religioznotradicionnaja-pravovaja- semja. html

27. Ливанцев К. Е. История средневекового государства и права. Основные черты права. Источ­ники индусского права // Http://society. polbu. ru/livancev_gosprav/ch26_i. html

28. Калинин ЮА, Лубский В. И. Ислам: Спецкурс. - К.: КГУ, 1992. - 204 с.

29. Хашматулла Бехруз. Ісламські традиції права: Монографія. - Одеса: Юридична література, 2006. - 296с.

30. Сюкияйнен Леонид. Шариат: религия или право? // Http://www. analitika. org/article. php? story=20051103220911488

31. Вишневский А., Тимашов О. С. Каноническое право // Http://www. catholic. ru/modules. php? name=Encyclopedia&op=content&tid=197

32. Каноническое право в странах Западной Европы в эпоху феодализма // http://ukr. au - topager. in. ua/index. php? option=com_content&task=view&id=22&Itemid=34

33. Католическая энциклопедия // Http://www. ecat. francis. ru/KZKanonik_pravo. html

34. Черноков А. Э. Введение в сравнительное правоведение: Учебное пособие. - СПб: ИВЭСЭП: Знание, 2004. - 207 с.

35. Скакун О. Ф. Общее сравнительное правоведение: Основные типы (семьи) правовых систем мира: Учебник для студ. вузов. - К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2008. - 464 с.

36. Крашенникова Н. А. Брачно-семейное право Индии: Современный и традиционный аспек­ты// Вестник Моск. гос. ун-та. - Серия 11: Право. - 2000. - №4. - С. 64-78.

37. Давид Р., Жоффре-Спинози К. Основные правовые системы современности / Пер. с фр. В. А. Туманова. - М.: Междунар. отношения, 1999. - 316 с.

38. Правовая система Индии // Http://www. kursovik. info/rabota08-8.phpКрашенникова Н. А. Индусское право и его модернизация в республике Индия: Автореферат.

- М., 1982. - 31 с.

39. Правовая система Индии // Http://www. webknow. ru/pravo_02329_7.html

40. Сухарев АЯ. Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. Правовая сис­тема. Общая характеристика // Http://www. pravoteka. ru/lib/mezhdunarodnoe-pravo/0006

41. Тихомиров ЮА. Курс сравнительного правоведения. - М., 1996 // Http://in1.com. ua/book/8840/2609/

42. Денисов В. Н. Системы права развивающихся стран. - К., 1978. - С. 122-256; Религиозно­традиционная правовая семья // Http://russiapravo. ru/28-religioznotradicionnaja-pravovaja-sem-

Ja. html

43. Принципи морального життя. - Львів: Монастир Монахів Студійського Уставу. Видавничий дім "Світчадо", 1996. - 136 с.

44. Ислам / Сост. В. В. Юрчук. - Минск: Современное слово, 2004. - 288 с.

45. Янг Дж. Християнство / Пер. с англ. К. Савельева. - М.: ФАИР-ПРЕСС, 2003. - 384 с.

46. Філоненко Ю. М. Географія релігій. - Ніжин: Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2006. - 256 с.

47. Иваненко С. И. Проблема оценки авторитетности Международного общества сознания Криш­ны с точки зрения религиоведения // Http://portal-credo. ru/site/index. php? act=lib&id=1622

48. Тамамян Н. В. Шри Чайтанья и реформация индуизма: Гаудия - Вайшнавизм // Http://www. nbuv. gov. ua/Articles/KultNar/knp39/knp39_222-225.pdf

49. Малышев Б. Индуизм // Http://www. religio. ru/lecsicon/09/232.html

50. Иваненко С. И. Проблемы обеспечения свободы совести в современной России для религиоз­ных меньшин и духовных движений, имеющих индусские корни: Доклад на II Международном научно-практическом семинаре, г. Санкт-Петербург. 26-29 апреля 2006 года // http://www. ru- soir. ru/news/19-05-2006-5.html