Штурмак Н. Л.,
Ад'юнкт ІІІ курсу
Київського національного університету внутрішніх справ, магістр
Аннотация
У статті здійснюється порівняльний аналіз християнського, мусульманського та індуського типів праворозуміння, виокремлюються загальні та особливі положення і риси.
Ключові слова: компаративний аналіз, релігійне праворозуміння, мусульманське, індуське та християнське трактування права.
Предметом даної статті є висвітлення та характеристика компаративного аналізу та особливостей християнського, мусульманського та індуського типів право розуміння.
Актуальність даної теми полягає у виокремленні загальних і окремих рис серед християнського, мусульманського та індуського типів релігійного праворо - зуміння та їх взаємозв'язку з відповідними релігіями та релігійними процесами.
Мета статті - охарактеризувати основні положення співвідношення та розмежування між християнським, мусульманським та індуським типами релігійної інтерпретації права, провести компаративний аналіз.
Увібравши найбільшу кількість послідовників християнство, іслам та індуїзм зосередили у своїх країнах поширення особливу типазацію, яка входить до всезагального у державі трактування права або набуває опосередкованих рис та суб'єктивного фактору. Нині у світі християнства притримуються 2.1 млрд чоловік, ісламу - 1.3 млрд, індуїзму - 900 млн [1]. Релігійне праворозуміння у державах, більшість населення яких сповідує вказані релігії, зумовлене такими факторами:
1) географія релігії; 2) особливості внутрішньодержавного формування релігійно - правових явищ; 3) статус існуючої релігії та роль держави в її підтримці або забезпеченні; 4) сфери впливу та регуляційний механізм релігійних основ; 5) суб'єктивно-ідеологічний; 6) правовий та ін.
Типізація підходів, яка сформувалася навколо релігійної інтерпретації права, використовується як універсальна модель, що має притаманні індивідуальні ознаки та особливості, які виникають при детальному дослідженні релігійно-правових явищ. Схематизацією і викладенням змісту вона зводиться від загального до конкретного, виокремлюючи класи, типи і підтипи релігійного праворозуміння.
Відмінності, які виникають у християнській, мусульманський та індуській структуралізації підходів, торкаються змісту кожного з видів. Серед даних трьох типів релігійної інтерпретації права християнське з самого початку несе в собі притаманний їй зміст, направлений на виокремлення природного, світського та божественного права. Його першу класифікацію, створену теологами, побудовано саме на троїчності християнського розуміння права і в свою чергу вона конкретизує три типи трактування права з самого початку.
Побудована на поняттях науковців модель, що має форму конгломерату, в свою чергу характеризується особливостями, притаманними кожному з релігійних видів. Широкий клас християнського, мусульманського та індуського трактування права виокремлює спільні та відмінні риси: у мусульманському та індуському пра - ворозумінні воно набуває вигляду спе- цифіко-правової релігійної системи, але тим самим останнє, в результаті своєї особливої історичності, веде до появи іншого поняття - конгломерат правових систем та територіальне право, а перше - в розрізі соціально-нормативного комплексу [2, с. 313-314; 3; 4; 5, с. 464; 6; 7; 8; 9; 7; 10; 11; 12; 13; 14; 15; 16]. Християнська інтерпретація в результаті ненабуття християнським правом статусу правової сім'ї утворила свою специфіку - розгляд християнського праворозуміння навколо понять "канонічного" та "церковного" права [17; 18; 19; 20; 21; 22].
Вузька інтерпретація також характеризується своїми особливостями. Тип зв'язку права та релігії, що характеризується специфічністю кожної з релігій, отримав підвиди: джерело релігійного права (кожен з видів релігійного праворо - зуміння виокремлює низку своїх джерел, які випливають із священних текстів даних релігій), божественне походження або трактування, суть якого в цілому має тотожний характер з відмінністю лише в богах (іслам - Аллах, християнство - Бог та Ісус Христос, індуїзм - багатобожжя, але основні Шива, Вішну, Шакті). Особливості даного типу полягають у виокремленні специфіки ісламського та індуїстського, які знаходяться у безпосередньому зв'язку з релігією: мусульманське - розгляд права через фікс і шаріат; індуське - через особливі категорії, методи, засоби, релігійно-правові поняття [23; 24, с.71; 25; 26; 27; 28; 14; 29; 30].
Позитивістсько-нормативістський тип праворозуміння, який розглядається з позицій сукупності релігійно-правових норм та регулятора суспільних відносин, в більшості випадків релігійних, особистого статусу та шлюбно-сімейних відносин. Особливість даного виду праворозуміння полягатиме у специфічності релігійного характеру та ролі держави у визнанні або ігноруванні даного суспільного явища. У зв'язку з підтримкою в країнах мусульманської або індуської направленості пануючої національної релігії їхня сфера "релігійних відносин", яку відносно чітко регламентовано і закріплено релігійно - традиційним фактором, має сталий, обґрунтований механізмом регулювання і впливу характер. Християнство, яке секуляризаційно існує окремо від держави, на відміну від ісламу і індуїзму, має опосередкований характер свого регулювання суспільних відносин і тому сфера його впливу обмежена виключно релігійними внутрішньо - та зовнішньоцерковними питаннями [31; 32; 33; 20; 34, с. 145-147; 35,
с. 346, 366-367; 36; 2, с. 297, 317-319; 37, с. 334; 6; 38].
Розгляд права з позиції традиційного і сучасного права має місце лише серед мусульманського та індуського праворо - зуміння (християнське втратило своє значення в результаті секуляризації). Даний вид виражено зіставленням двох понять традиційного (історично-релігійного) та сучасного (модернізованого) права і зводиться до тотожного викладення змісту: імплементації релігійного права у сучасне право країн з даної релігійної направленості та запозичення елементів романо - германської та англо-саксонської правових сімей. Мусульманське і індуське пра - ворозуміння зводять свій зміст до формального основного сучасного джерела права чи регулятора суспільних відносин або ж до субсидіарного їх використання [29, с. 265-266; 39, с. 11; 40; 41; 16].
Ще одним типом релігійного праворо - зуміння, яке характеризує особливості кожної релігійної спрямованості, є його консидерація з позиції соціуму, що визначається общинно-церковною і суб'єктивно-ідеологічною характеристиками. Даний тип має дію екстериторіальності, яка виявляється в безлімітній дії в країнах, населення яких сповідує відповідну релігію (на прикладі християнства, ісламу, індуїзму). Загальне за общинно-церковною характеристикою між трьома релігійними видами полягає у тлумаченні права як права соціальної організації: общини - мусульманське та індуське трактування права, Церкви - з позиції християнської інтерпретації. Суб'єктивно-ідеологічна - класифікація та особливості інтерпретації кожного виду суб'єктів релігійного право - розуміння: мусульманське і християнське розкривається через ознаку рівності всіх суб'єктів, де у першого вирізняють - "прості" правовірні, богослови-правоз - навці, вчені-науковці; друге має подібну структуру - миряни, богослови, науковці; індуське набуло специфічність через саме поняття "індус", що має широке і вузьке поняття, останнє з яких розкривається в колі нерівної кастової ієрархії: шудри, вайшьї, брахмани, кшатрії [2, с. 312-313; 6; 42; 43; 44, с. 26-36; 4; 35, с. 303; 45, с. 142; 15, с. 49-52].
Спеціальне релігійне праворозуміння виходить з існуючих в тій чи іншій релігіях класифікації течій. У своїй суті його зміст в більшості випадків не набуває суттєвих розрізнених рис і зводиться до розмежування положень безпосередньо у релігійній сфері і в кінцевому підсумку набуває вигляду одного з вищевикладених типів праворозуміння. Так, наприклад, християнська інтерпретація, яка має основні течії - православ'я, католицизм і протестантизм, - зводиться до розмежування в джерелах і релігійних положеннях, тим самим залишаючи без зміни основні положення праворозуміння [46; 47]. Мусульманське, основні групи якого поділяються на сунітське і шиїтське, розпадається ще на ряд підвидів: ханіфітський, малікітський, шафіїтський, ханбалітсь - кий; шиїтський, вахабітський, зейдутсь - кий, абадитський, джафаритський, ісмаї- літський тощо [35, с. 310; 29, с. 110-111]. Індуський - вайшнавізм (вішнуїзм), ши - ваїзм, шактизм [48; 49; 50; 51]
Серед даного компаративного аналізу релігійного праворозуміння можна виокремити такі ознаки: 1) неповторність та специфічність кожного типу; 2) екстериторіальність; 3) географічна розгалуженість; 4) релігійна особливість, породжена ґенезою його явищ та суспільно-історичними процесами; 5) впливовість релігійного фактору (стосується в більшості випадків мусульманського та індуського праворозуміння); 6) імплементація з сучасним правом країн даної релігійної направленості; 7) витоки релігійного права і праворозуміння в релігійні системи держав, населення яких сповідує християнство, іслам і індуїзм та ін.
Отже, така множина підходів до релігійної інтерпретації права, широке поширення цих трьох релігій та зосередження у своїх лавах найбільшої кількості послідовників спричиняє виникнення певного релігійно-правового інституту, породженого необхідністю поєднання релігійного праворозуміння з існуючими правовими системами світу, а саме романо-германсь- кої і англо-саксонської, поширених в більшості випадків серед християнських країн; змішаних з елементами вищепере - рахованих правових систем та країн мусульманського права.
В результаті виникає трибазова побудова типізації релігійного праворозумін - ня, на базисі трьох найбільших за кількістю віруючих релігій, що займають домінуюче релігійне положення: християнство - більше ніж у 94 країнах, іслам - понад 46 держав, індуїзм - приблизно в 3 країнах, але має переважну більшість серед великої кількості держав. В першому випадку релігійно-правова ситуація в розрізі правових систем має вигляд: 62% - романо-германської, 5% - англосаксонської, 33% - змішаного типу; другому - 15% романо-германської, 76% - змішаної, 9% - релігійної (мусульманської); третьому - 100% - змішаних правових сімей, впливаючи тим самим на хід правових процесів у світі та міжнародні правовідносини.
Annotation
In this article are described comparative analysis of Christian Muslim and Hindu types of law understanding, there are differed general and particular points and traits of mentioned religion understanding of law.
Список використаних джерел:
1. Религии мира // Http://www. worldreligion. ru; Major Religions of the World Ranked by Number of Adherents // Http://www. adherents. com/Religions_By_Adherents. html
2. Саидов А. Х. Сравнительное правоведение (основные правовые системы современности): Учебник / Под ред. В. А. Туманова. - М.: Юристь, 2004. - 448 с.
3. Authors web-site of Sergey N. Molchanov. 2008. Индусское право // http://kulturnoe- prawo. narod. ru/hinduist_law. htm#_ftn1
4. Луць ЛА Сучасні правові системи світу. - Львів, 2003; Загальна характеристика індуського права: доктрина, зовнішні форми права та особливості юридичної діяльності і професії // Http://pravoznavec. com. ua/books/256/19089/17
5. Цвайгернт К, Кётц Х. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права: В 2 т. Т.1: Основы / Пер. с нем. - М.: Международные отношения, 2000. - 480 с.
6. Мелехин А. В. Теория государства и права: Учебник. - М.: Маркет ДС корпорейшн, 2007. - 633 с.
7. Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник: Республика Индия // Http://kommentarii. org/strani_mira_eciklopediy/indiy. html
8. Крашенникова НА. Право и религиозно-общинные отношения в Индии// Вестник МГУ: Серия "Право". - 1986. - №2.
9. Ковлер А. И. Антропология права: Учебник для вузов. - М.: НОРМА (Издательская группа НОРМА-ИНФРА o М), Москва, 2002. - 480 с. / Http://www. echrbase. ru/ Publications/kovler_book/chapter5.pdf
10. Республика Индия // Http://travelandlaw. ru/articles/item/7
11. Автономов А. С. Международно-правовые факторы развития конституционного строя. Глобализация и развитие права//Конституционный вестник. - 2008. - №1 (19). Http://www. rfcr. ru/downloads/303_309.pdf
12. Липов В. В. Незавершенные модернизации России и цивилизационные особенности становления институциональных основ социально-экономических моделей стран мира //Http://www. ecsocman. edu. ru/images/pubs/2008/08/25/0000323882/journal5.2-8.pdf
13. Автономов СА. Глобализация и развитие права//Конституционный вестник. 2008.- №1(19) Http://www. rfcr. ru/downloads/303_309.pdf
14. Лубський В. І., Лубська М. В. Мусульманське право в ісламській традиції (історико - релігієзнавчий аналіз): Монографія. - Черкаси: Брама, вид. Вовчок, 2004. - 208 с.
15. Голяк Л. В. Порівняльне правознавство: Курс лекцій. - К.: МАУП. 2004. - 200 с.
16. Сюкияйнен Л. Р. О правовой природе шариата и его взаимодействие с европейским правом// Http://www. gumer. info/bogoslov_Buks/Islam/syk/prav_prir. php
17. Цыпин В. Церковное право. 2006. - 17 ноября Http://www. sedmitza. ru/text/432344.html
18. Суворов Н. С. Учебник церковного права. - М., 1908. - 531с.
19. Грацианский П. С. Церковное право// Http://www. cultinfo. ru/fulltext/1/001/008/120/751.htm
20. Муравьев А Церковное право// Http://magazines. russ. ru/oz/2003/2/murav. html
21. Муравьев Алексей // Http://www. strana-oz. ru/?numid=11&article=473
22. Томсинов ВА. Николай Семенович Суворов: Биографический очерк // Http://www. garant. ru/student/p1714.htm
23. Место канонического права в правовой системе секулярного общества// Http://www. hist. msu. ru/Departaments/church/Course/law. pdf
24. Джероза Л. Каноническое право в католической церкви / Пер. с ит. Вдовина; Науч. ред. Е. Гейнрихс. - М.: Христианская Россия, 1999. - 379 с.
25. Варьяс М. Ю. Церковное право как корпоративная правовая система: опыт теоретико-правового исследования//Церковное право. - 1995. - №6.
26. Цыпин ВА. Церковное право. - 2-е изд. - М.: Изд-во МФТИ, 1996. - 426 с.; Религиозно-традиционная правовая семья // Http://russiapravo. ru/28-religioznotradicionnaja-pravovaja- semja. html
27. Ливанцев К. Е. История средневекового государства и права. Основные черты права. Источники индусского права // Http://society. polbu. ru/livancev_gosprav/ch26_i. html
28. Калинин ЮА, Лубский В. И. Ислам: Спецкурс. - К.: КГУ, 1992. - 204 с.
29. Хашматулла Бехруз. Ісламські традиції права: Монографія. - Одеса: Юридична література, 2006. - 296с.
30. Сюкияйнен Леонид. Шариат: религия или право? // Http://www. analitika. org/article. php? story=20051103220911488
31. Вишневский А., Тимашов О. С. Каноническое право // Http://www. catholic. ru/modules. php? name=Encyclopedia&op=content&tid=197
32. Каноническое право в странах Западной Европы в эпоху феодализма // http://ukr. au - topager. in. ua/index. php? option=com_content&task=view&id=22&Itemid=34
33. Католическая энциклопедия // Http://www. ecat. francis. ru/KZKanonik_pravo. html
34. Черноков А. Э. Введение в сравнительное правоведение: Учебное пособие. - СПб: ИВЭСЭП: Знание, 2004. - 207 с.
35. Скакун О. Ф. Общее сравнительное правоведение: Основные типы (семьи) правовых систем мира: Учебник для студ. вузов. - К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2008. - 464 с.
36. Крашенникова Н. А. Брачно-семейное право Индии: Современный и традиционный аспекты// Вестник Моск. гос. ун-та. - Серия 11: Право. - 2000. - №4. - С. 64-78.
37. Давид Р., Жоффре-Спинози К. Основные правовые системы современности / Пер. с фр. В. А. Туманова. - М.: Междунар. отношения, 1999. - 316 с.
38. Правовая система Индии // Http://www. kursovik. info/rabota08-8.phpКрашенникова Н. А. Индусское право и его модернизация в республике Индия: Автореферат.
- М., 1982. - 31 с.
39. Правовая система Индии // Http://www. webknow. ru/pravo_02329_7.html
40. Сухарев АЯ. Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. Правовая система. Общая характеристика // Http://www. pravoteka. ru/lib/mezhdunarodnoe-pravo/0006
41. Тихомиров ЮА. Курс сравнительного правоведения. - М., 1996 // Http://in1.com. ua/book/8840/2609/
42. Денисов В. Н. Системы права развивающихся стран. - К., 1978. - С. 122-256; Религиознотрадиционная правовая семья // Http://russiapravo. ru/28-religioznotradicionnaja-pravovaja-sem-
Ja. html
43. Принципи морального життя. - Львів: Монастир Монахів Студійського Уставу. Видавничий дім "Світчадо", 1996. - 136 с.
44. Ислам / Сост. В. В. Юрчук. - Минск: Современное слово, 2004. - 288 с.
45. Янг Дж. Християнство / Пер. с англ. К. Савельева. - М.: ФАИР-ПРЕСС, 2003. - 384 с.
46. Філоненко Ю. М. Географія релігій. - Ніжин: Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2006. - 256 с.
47. Иваненко С. И. Проблема оценки авторитетности Международного общества сознания Кришны с точки зрения религиоведения // Http://portal-credo. ru/site/index. php? act=lib&id=1622
48. Тамамян Н. В. Шри Чайтанья и реформация индуизма: Гаудия - Вайшнавизм // Http://www. nbuv. gov. ua/Articles/KultNar/knp39/knp39_222-225.pdf
49. Малышев Б. Индуизм // Http://www. religio. ru/lecsicon/09/232.html
50. Иваненко С. И. Проблемы обеспечения свободы совести в современной России для религиозных меньшин и духовных движений, имеющих индусские корни: Доклад на II Международном научно-практическом семинаре, г. Санкт-Петербург. 26-29 апреля 2006 года // http://www. ru- soir. ru/news/19-05-2006-5.html
|