joomla
ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРАЦІ ПЕРСОНАЛУ ОХОРОННИХ АГЕНТСТВ
Юрист України

Д. С. Бойчук

студент ІІІ курсу Інституту підготовки ка­дрів для органів прокуратури України На­ціонального університету «Юридична ака­демія України імені Ярослава Мудрого»

Присвячено з’ясуванню напрямів подальшого вдосконалення трудового законодавства України що регулює відносини, пов’язані з наданням охоронних послуг. Пропонується здійснити деталізацію нормативного матеріалу, що міститься в Законі України «Про охо­ронну діяльність» шляхом закріплення норм конкретизуючого характеру в підзаконних актах. Зокрема внести відповідні доповнення до наказу МВС України від 21 серпня 1998 року № 622, наказу Міністерства праці та соціальної політики від 29.12.2004 року N 336. Відтак обґрунтовується необхідність подальшого вдосконалення чинного законодавства України про працю за низкою виділених напрямів з урахуванням специфіки прав, наданих персона­лу суб’єктів охоронної діяльності.

Ключові слова: охоронна діяльність, законодавство про працю, законодавство про охоронну діяльність, інструктаж, єдність та диференціація законодавчого регулювання трудових відносин.

Посвящено выяснению направлений дальнейшего совершенствования трудового за­конодательства Украины, которое регулирует отношения, связанные с оказанием охранных услуг. Предлагается провести детализацию нормативного материала, существующего в За­коне Украины «Об охранной деятельности» путём закрепления норм конкретизирующего характера в подзаконных актах. В частности, внести соответствующие дополнения к при­казу МВД Украины от 21 августа 1998 года №622,приказу Министерства труда и социальной политики от 29.12.2004 года №336. Следовательно, объясняется необходимость дальнейше­го улучшения чинного законодательства Украины о труде по выделенным направлениям с учётом специфики прав персонала субъектов охранной деятельности.

Ключевые слова: охранная деятельность, законодательство о труде, законодательство об охранной деятельности, инструктаж, единство и дифференциация законодательного регулирования трудовых правоотношений.

Dedicated to finding out directions for further improvement of labor legislation of Ukraine which regulates the relations connected with the provision of security services. It is proposed to detail the regulatory material contained in the Law of Ukraine “On the security services” by par­ticularization. In particular by making the relevant addition to the order of Ministry of Interior of Ukraine on August 21, 1998 № 622, to the Ministry of Labor and Social Politic of 29.12.2004, № 336. Therefore explains the need for further improvement of labor legislation of Ukraine on se­lected ways connected with specific rights of subjects providing security services.

Keywords: security services, labor law, legislation on security services, instruction, unity and differentiation of legal regulation of labor relations.



Постановка проблеми. Галузі трудо­вого права притаманна ознака єдності та диференціації законодавчого регулюван­ня відносин, що існують сьогодні в сус­пільстві. Така ознака, фактично, полягає у наявності спеціалізованих кодифікова­них законів (Кодекс законів про працю України), що встановлюють загальні ви­© Бойчук Д. С., 2012


моги та мають всеохоплюючий характер для цієї галузі, та у наявності законів та інших підзаконних актів, що регламен­тують трудові відносини, одночасно встановлюючи законодавче визначення відносин, що належать до інших галузей.

Слід зазначити, що питання належ­ності суб’єктів охоронної діяльності в контексті трудового права може існувати у двох різних розуміннях правовідносин. По-перше, як суб’єкт, що здійснює охо­ронну діяльність на іншому підприємстві (установі, організації), і тому безпосеред­ньо відіграє певну роль в трудових пра­вовідносинах, що існують на іншому суб’єкті (наприклад, відповідає за про­пускний режим, внутрішній розпорядок, забезпечення охорони праці).

По-друге, слід розуміти виключно як трудові правовідносини, що складаються безпосередньо всередині суб’єкту охо­ронної діяльності.

Аналіз останніх досліджень та пу­блікацій. Цією проблемою на науково - дослідницькому рівні займалось достат­ньо широке коло фахівців: Шульженко І. В., [8]; Проскуряков П. Д. [6], [7] та інші. Але, так чи інакше, певні специфічні пра­вовідносини можуть залишатися поза увагою, особливо такі, що нещодавно встановлені законодавством.

Виклад основного матеріалу. 22 бе­резня 2012 року був прийнятий Закон України «Про охоронну діяльність» [5] (далі - ЗУ «ПОД»), який, відповідно до його тексту, «визначає організаційно - правові принципи здійснення господар­ської діяльності у сфері надання послуг з охорони власності та громадян». Цей закон набрав чинності 18 жовтня 2012 року і фактично одразу став достатньо дискусійною темою для обговорення - як в колах науковців-правників, так і серед поточних громадян, що не мають безпо­середнього відношення до законодавчо­го чи правозастосовчого процесу.

ЗУ «ПОД» також встановлені певні визначення і норми, що відсутні в інших актах законодавства(що регулюють, в тому числі, відносини трудового харак­теру), але необхідність їх наявності дик­тується еволюціонуючими суспільними відносинами.

Так цим законом встановлено визна­чення посади «фахівець з організації за­ходів охорони», як керівник суб’єкта охоронної діяльності або його заступник, начальник філії, іншого відокремленого структурного підрозділу або його за­ступник, до посадових обов’язків якого належать організація та проведення за­ходів охорони, контроль за виконанням персоналом охорони покладених на ньо­го обов’язків. Слід зазначити, що на да­ний момент така професія у «Довіднику кваліфікаційних характеристик профе­сій працівників» [11] відсутня, як і від­сутня посадова інструкція для таких співробітників.

Окремим питанням слід розглянути специфіку роботи на такому суб’єкті. Відповідно до п.1.7 наказу Державного комітету України з нагляду за охороною праці №15 від 26.01.2005 [10], роботою з підвищеною небезпекою - є робота в умовах впливу шкідливих та небезпеч­них виробничих чинників або така, де є потреба в професійному доборі, чи пов’язана з обслуговуванням, управлін­ням, застосуванням технічних засобів праці або технологічних процесів, що характеризуються підвищеним ступенем ризику виникнення аварій, пожеж, за­грози життю, заподіяння шкоди здоров’ю, майну, довкіллю. Така норма законодав­ства, у поєднанні з вимогами до грома­дян, що планують працювати в таких суб’єктах, передбачених ст.11 ЗУ «ПОД» (наявність відповідного навчання або професійної підготовки, укладення тру­дового договору, відсутність судимостей, обмежень за станом здоров’я для вико­нання обов’язків, не перебування на об­ліку в органах охорони здоров’я з при­воду психічної хвороби алкоголізму чи наркоманії тощо) свідчить про можли­вість визнання такої роботи роботою з підвищеною небезпекою (за ознакою по­треби в професійному доборі). Слід за­значити, що у Переліку робіт з підвище­ною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005. №15 [10], пряма вказівка на таку роботу від­сутня. Таке питання, на мій погляд, та­кож підлягає врегулюванню.

Крім того, в контексті ЗУ «ПОД» важ­ливим є також факт врегулювання їм питання працевлаштування інвалідів на таких суб’єктах, що здійснюють охорон­ну діяльність. Відповідно до цього зако­ну, а саме п.6 ст.11, працевлаштування таких осіб в таких підприємствах здій­снюється з урахуванням специфіки по­слуг, що вони надають - тобто, виходячи з кількості штатних працівників, не заді- яних безпосередньо у виконанні заходів охорони.

Щодо питання можливої відповідаль­ності співробітників суб’єкту охоронної діяльності, у ст.15 цього закону вказано, що персонал охорони за невиконання або неналежне виконання покладених на ньо­го обов’язків несе дисциплінарну, цивіль­но-правову, адміністративну або кримі­нальну відповідальність. Фактично, така норма дублює вимоги інших актів зако­нодавства, але таке повторне закріплення у законі спеціального типу є доречним, на мою думку.

Одним з головних дискутивних пи­тань, що виникають при характеристиці цього закону є питання регулювання від­носин, пов’язаних зі специфічними пра­вами суб’єкту охоронної діяльності. Так, наприклад, відповідно до ст.9 цього за­кону, суб’єкт охоронної діяльності має право для забезпечення охоронної ді­яльності придбавати, зберігати та вико­ристовувати в установленому законодав­ством порядку спеціальні засоби, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

На прикладі спеціальних засобів - а саме пристроїв вітчизняного виробни­цтва для відстрілу патронів, спорядже­них гумовими або аналогічними за свої­ми властивостями метальними снаряда­ми несмертельної дії або, спрощено кажучи, травматичної зброї, одразу по­стає певне коло закономірних питань. Який буде порядок видачі таких при­строїв працівникам? Який характер буде мати дозвіл, що видається працівнику (оскільки, відповідно до вимог чинного законодавства, носіння такої зброї без дозволу не допускається)? Чи буде нести відповідальність суб’єкт охоронної ді­яльності (наприклад, у виді позбавлення права на придбання та зберігання таких пристроїв) у випадку порушення правил поводження зі зброєю окремих праців­ників? Звичайно, такий перелік питань не є вичерпним, оскільки коло прав, на­даних персоналу охорони є достатньо широким.

Важливим є той факт, що діяльність таких суб’єктів існує, у тому числі, з ме­тою створення небезпечних умов праці на підприємствах, установах, організаці­ях. Вимоги розділу «Охорона праці» Ко­дексу законів про працю України та За­кону України «Про охорону праці» дета­лізуються також у нормах ЗУ «ПОД». Наприклад, статтею другою встановлено, що метою цього закону є захист майна, забезпечення прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та фізичних осіб, забезпечення державного контролю за здійсненням заходів з охорони майна, тощо. Крім того, забезпечення належних умов праці, відповідно до ст.18 цього за­кону може здійснюватися також шляхом взаємодії з правоохоронними органами в різний спосіб за умови, що не порушу­ються права та обов’язки суб’єктів гос­подарювання і здійснення таких заходів належить до компетенції відповідного правоохоронного органу.

Враховуючи факт наділення суб’єкта охоронної діяльності значно розширени­ми правами, актуальним стає також і питання навчання з питань охорони пра­ці. На мою думку, в цій ситуації є вирі­шальним факт кваліфікації такої роботи як роботи з підвищеною небезпекою. Така робота повинна бути закріплена на законодавчому рівні (у Переліку робіт з підвищеною небезпекою) не тільки за ознакою використання зброї, наприклад, а й з причин саме специфіки роботи (ве­ликої вірогідності безпосереднього кон­такту з маргінально налаштованими осо­бами). Щодо питання навчання з питань охорони праці, то у випадку закріплення такої роботи, як роботи з підвищеною небезпекою, повторний інструктаж на цьому суб’єкті повинен проводитися не рідше одного разу на три місяці, що, на мою думку, є доречним і відповідає спе­цифіці такої праці.

Підбиваючи підсумки, слід зауважи­ти, що такий аналіз Закону України

«Про охоронну діяльність» не тільки робить певні висновки, а відкриває про­стір для подальшої праці (як законодав­чої, так і науково-дослідницької) в цьо­му напрямі.

А саме, щодо вдосконалення прове­дення цільових інструктажів, наприклад, при видачі співробітникам спеціальних засобів на підставі відповідного допуску чи іншого документа, посвідчуючого право конкретного співробітника в кон­кретний час виконувати обов’язки, пов’язані з поводженням зі зброєю.



Література ____________________________________________________________

1. Інструкція „Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та викорис­тання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для від­стрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів”. Затверджена наказом МВС України від 21 серпня 1998 року № 622 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 1998 року № 637/3077)// д 58 : довідник працівника міліції : у 2-х книгах, - Книга 2: Законодавчі та інші нормативно-правові акти з питань діяльності органів внутрішніх справ /[ ред. М. В. Білоконь]; упоряд. С. М. Гусаров, В. Г. Слободянюк, С. М. Калюк. - К. :Видавнича компанія „Воля”, 2004. - С. 521-622. - (Довід. видання).

2. Фролов О. С. Особливості визначення поняття „зброя” в різних галузях права // Форум вчених - адміністративістів Південно-східних регіонів України : тези доповідей, м. Запоріжжя, 26 - 27 жовтня 2006 р. / [за заг. ред. Т. О. Коломоєць]. - Запоріжжя : 2006. - С. 141-145.

3. Положення „Про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних за­собів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії”. Затверджено постано­вою Кабінету Міністрів України від 7 вересня1993 року № 706. // д 58 : довідник працівника міліції : у 2-х книгах. - Книга 1 : Законодавчі та інші нормативно-правові акти з питань діяльності органів внутрішніх справ / [відп. ред. М. В. Білоконь]; упоряд. С. М. Гусаров, В. Г. Слободянюк, С. М. Ка­люк. - К. : Видавнича компанія „Воля”:, 2003. - С. 371-377. - (Довід. видання).

4. Про право власності на окремі види майна : постанова Верховної Ради України : від 17 червня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992.-№ 35. - С. 517.

5. Закон України «Про охоронну діяльність» від 22 березня 2012р. //Голос України від 18.04.2012 № 70

6. Проскуряков П. Д. Деякі питання вдосконалення змісту сучасних принципів галузі трудового пра­ва України // Становление современной науки - ‘2006: Мат. I межд. научн.-практ. конф., г. Днепро­петровск, 16-30 октября 2006 г. - Днепропетровск: Наука и образование, 2006. - Том 5.

7. Проскуряков П. Д. Деякі методологічні питання систематизації спеціального трудового законодав­ства // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. - 2006. - №2.

8. Шулженко І. В. Проблеми єдності і диференціації правового регулювання праці жінок-працівників органів внутрішніх справ України // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності - №1, 2010 - с. 226-231

9. Лавріненко О. В. Принципи поєднання єдності й диференціації правового регулювання та соці­альної справедливості: їхня роль і значення в регулюванні соціально-трудових відносин / О. В. Лавріненко // Розвиток наукових досліджень ‘2009 : мат-ли V Міжн. наук.-практ. конф., (м. Полта­ва, 23-25 листопада 2009 р.). - Полтава : ІнтерГрафіка,2009. - Т. 4. - С. 54-58.

10. Наказ Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15 //Офіційний вісник України від 11.03.20052005 р., № 8, стор. 209, стаття 455, код акту 31717/2005

11. Наказ Міністерства праці та соціальної політики від 29.12.2004 року N 336// «Баланс-Бюджет», 2006,

7, 17, N 14.