joomla
ВІДМЕЖУВАННЯ РЕКЛАМНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВІД СУМІЖНИХ ПОНЯТЬ: ПРОБЛЕМА ПРАВОВОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ
Юрист України

Ваксман Р. В

стажист-дослідник Національного універ­ситету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»

Присвячено розв’язанню проблем розмежування рекламної діяльності від інших сфер, розмежуванню від суміжних понять, а також недопущенню завуалювати недобросовісну рекламу під інший вид господарської діяльності. Пропонується аналіз визначень та при­таманних рис категорії «реклама», «інформація», «журналістика», «маркетинг», а також відмежування реклами від вказаних суміжних понять. Відтак, обґрунтовується необхідність розробки єдиного підходу до розуміння, що охоплює собою сфера рекламної діяльності, задля запобігання розповсюдження недобросовісної прихованої реклами, а також підви­щення ефективності саме Закону України «Про рекламу», зокрема у частині проголошення підстав для притягнення до відповідальності.

Ключові слова: господарська діяльність, рекламна діяльність, інформація, журналісти­ка, маркетинг, прихована реклама.

Посвящена решению проблем разграничения рекламной деятельности от других сфер, разграничению от смежных понятий, а также недопущению завуалировать недобросовест­ную рекламу под другой вид хозяйственной деятельности. Предлагается анализ определений и характерных черт категории «реклама», «информация», «журналистика», «маркетинг», а также отграничение рекламы от указанных понятий. Следовательно, обосновывается не­обходимость разработки единого подхода к пониманию, что охватывает собой сфера ре­кламной деятельности, для предотвращения распространения недобросовестной скрытой рекламы, а также повышение эффективности именно Закона Украины «О рекламе», в части провозглашения оснований для привлечения к ответственности.

Ключевые слова: хозяйственная деятельность, рекламная деятельность, информация, журналистика, маркетинг, скрытая реклама.

Devoted to solving the problems of separation of advertising from other areas, the delimita­tion from related concepts, as well as prevent unfair advertising to disguise under a different kind of economic activity. Presents an analysis of the definitions and characteristics of the category “Advertising”, “information”, “journalism”, “marketing” and advertising delimitation of these concepts. Hence, the necessity of developing a common approach to the understanding that cov­ers a scope of promotional activities in order to prevent unfair distribution of hidden advertising, as well as the efficiency is the Law of Ukraine “On Advertising” in the proclamation of the grounds for prosecution.

Keywords: economic activity advertising, information, journalism, marketing, hidden ad­vertising.



Постановка проблеми. Ефектив­ність законодавчого регулювання зокре­ма і господарських відносин забезпечу­ється чітким визначенням предмету пра­вового регулювання, що часто є доволі складним завданням. В рекламній діяль­ності, рекламування товарів та послуг потенційним споживачам на практиці дуже важко відмежувати від цілої низки інших заходів маркетингової діяльності. Складність полягає в тому, що маркетин­гова діяльність як така має своїм призна­ченням спільну для усіх їх заходів, при­йомів, тощо включаючи і рекламу, мету - просування товарів та послуг, сприяння швидкій їх реалізації споживачам. Од­ 61


нак, кожен з таких видів, заходів марке­тингової діяльності тим не менш має свої змістовні особливості, що виявляють себе на рівні правовідносин, а тому ма­ють розрізнятися законодавцем як су­купність нетотожних предметів право­вого регулювання. Така диференціація тягне за собою формування окремих, оптимальних для кожного різновиду маркетингу, журналістики правових за­собів регулювання, включаючи також і державне регулювання, визначення осо­бливостей статусу суб’єктів господарю­вання та інші умови здійснення такої діяльності тощо.

Відтак, розмежування рекламної ді­яльності від суміжних видів діяльності (журналістика, маркетинг) та понять (ін­формація) має принципово вплинути на чіткість законодавчого регулювання в сфері реклами.

Аналіз останніх досліджень та пу­блікацій: Слід вказати, що досліджен - нюспіввідношення реклами з маркетин­гом, журналістикою та інформацією при­ділялося недостатньо уваги. У цьому контексті необхідно говорити про аналіз літератури по кожному з вказаних по­нять окремо. Але, слід відзначити роботу Цвіка В. Л., який займався дослідженням журналістики як виду реклами, Бутенко

Н. В. у підручнику «Основи маркетингу», Сэндидж Ч., Фрайбургер В., Ротцолл К. Реклама: теорія и практика, Клауса Мо­зера та інших.

Формулювання цілей. Метою цієї статті є відмежування рекламної діяль­ності від суміжних понять та видів ді­яльності, що націлені на досягнення ана­логічного результату - інформування про товари та послуги та їх просування. Відтак проблема чіткої кваліфікації саме рекламної діяльності дозволяє по-перше здійснювати її в режимі законності, а по­друге ставить питання про необхідність правової врегульованості суміжних з ре­кламою видів діяльності та понять.

Виклад основного матеріалу. Як ві­домо, рекламу недоцільно ототожнювати з діями, які пов’язані з оптимальним ці­ноутворенням, виготовленням, пересу­ванням та розміщенням товарів, які складають маркетингову діяльність. В цьому сенсі слід зазначити, що реклама - це відплатне розповсюдження визначеної інформації в інтересах конкретного суб’єкта господарювання, направлена на індивідуально невизначене коло потен­ційних споживачів товарів та послуг та­кого суб’єкта. Мета реклами може бути різноманітна, але умовно складається з декількох складових, зокрема проінфор­мувати, схилити, пробудити та інше. Маркетинг - це управління (вплив) на весь ланцюжок пересування товару від конвеєра до споживання (створення, просування, продаж, після продажу об­слуговування). Маркетинг займається вивченням ринку з метою адаптації про­дукту у його сучасних умовах та підви­щенням попиту на товар, створюючи сприятливу атмосферу, яка стимулює споживчу спроможність. Інша важлива думка, яку можна почерпнути з визна­чення, це те, що цикл маркетингу почи­нається з виявлення потреби, а закінчу­ється тільки тоді, коли потреба повністю задоволена. Маркетинг - набагато шир­ше поняття, маркетинг - це процес, у той час як реклама - тільки дія в рамках цьо­го процесу.

Реклама - це є дія, спрямована на по­відомлення потенційним покупцям про конкретний товар або послугу. Завдання реклами - пояснити споживачам, чому той чи інший продукт їм необхідний, в чому його переваги і як його отримати. Реклама кожного продукту або послуги унікальна і безпосередньо випливає з їх особливостей. Маркетинг є процес, спря­мований на досягнення максимальної відповідності між потребами споживача та характеристиками продукту. Це від­повідність досягається як через вивчення аудиторії і розуміння її запитів, так і че­рез інформування і переконання потен­ційних покупців у перевагах продукту. Реклама - лише один з аспектів марке­тингу. Маркетинг включає в себе наступ­ні компоненти: дослідження аудиторії;

рекламу; продаж; паблікрилейшз; клієнт­ське обслуговування та зворотній зв’язок зі споживачем. Як можна бачити, марке­тинг - набагато більш широке і важливе поняття, ніж реклама, оскільки він охо­плює всі етапи життя продукту.

Оскільки у коло нашого дослідження входить недобросовісна реклама, як складова маркетингової діяльності, слід розглянути способи маніпулятивного психологічного впливу, які використовує маркетинг задля просування товару. Ці способи психологічного впливу на спо­живача реклами в наслідок чого у остан­нього викривлюється споживчій вибір, або взагалі з’являється «штучна» потре­ба придбання продукту реклами.

Розміщення на полицях(«золота по­лиця») - на рівні ока виставляються більш дорожчі товари, також для необхідності продажу товарів, які не користуються по­питом використовують ярлики «кращаці - на» з ніби то достатньо низькою ціною та гарними характеристиками якостями продукту, тим самим привертаючи увагу та викликаючи штучне бажання придба­ти. При цьому, якщо товар бездоганно виставлений на полицях, то це негативно впливає на продаж товарів, оскільки коли полиця заповнена під «зав’язку» людині психологічно важко зруйнувати рівний ряд. Слід відмітити, якщо відсутня на міс­ці одиниця товару, то це викликає у спо­живача враження, що цей товар більш користується попитом. Спеціалісти на­зивають це «ефектом карієсу».

Музика - за допомогою музики мож­ливо регулювати потік покупців: швидка музика допомагає збільшити пропускну спроможність та притупити(подавити) критичність вибору споживача, повіль­на - змушує покупців довше знаходити­ся у магазині, що забезпечує більш висо­кий рівень продаж. Також фонова музи­ка, яка використовується у рекламному роліку виступає каталізатором певних позитивних емоцій та асоціацій для ма­ніпулювання спокоєм та рівновагою.

Запах - за допомогою досягнень аро - макологічної науки можливо впливати на психофізіологічний стан людини за­для стимулювання та зростання кількос­ті продаж. Зазначають, що голодна лю­дина придбає більше продуктів, ніж сита. У зв’язку з цим більшість супермаркетів мають свою міні-пекарню, де запах сві - жовипеченого хлібу пробуджує апетит, а разом із цим покупну спроможність. Іс­нує ще багато методів «аромоприманки», зокрема використання ароматів, які ма­ють властивість спонукати до певних дій (квіткові аромати збільшують вірогід­ність покупки). Запах смаженого мигда­лю створює можливість продати недо­статньо свіжий товар, оскільки арома­тичні рецептори притупляють мозок і таким чином споживач робить неусві - домлений вибір. Слід відмітити, що аро­мат базиліку збільшує кількість продаж приблизно на 15 %.

Кольори - звертаються не до логічно­го мислення людини, а до її почуттів. Використання певного кольору (кольо­рової гами) виробником реклами викли­кає у споживача відповідні психічні ре­акції на підсвідомому рівні. В цьому ас­пекті також не останнє місце має поєднання кольорів задля ефективності привертання уваги та психологічного впливу.

«Ліквідація» є стратегією продаж та полягає у тому, що споживачеві пропо­нується товар зі знижками, який не ко­ристується попитом чи втратив актуаль­ність під лозунгом «масовий розпродаж».

Ефект «прожектора» - з’ясовано, що товар на який направлений більш по­тужний промінь світла, здатний привер­тати більшу увагу споживача, тобто то­вар набуває більшого попиту.

Буденні або вихідні вітрини. У робочі дні манекенів одягають у діловий або буденний одяг, де в свою чергу у вихідні - образи манекенів мають святковий, лег­кий та яскравий вигляд з натяком на при­ємний відпочинок. Це зумовлено тим, що у робочі дні споживач зорієнтований на роботу та налаштований на діловий лад, у той час к у вихідні дні навпаки - на від­починок.

Маркетинг використовує певні спо­соби просування продукту, які за своєю природою є спорідненими з рекламою, наприклад розіграш, дегустації, ярмарок, виставки та безоплатні роздачі продук­ції. Слід акцентувати увагу, що ці право­відносини мають конкретних спожива­чів, де в свою чергу рекламні заходи спрямовані на невизначене коло осіб (споживачів). Такий спосіб просування товарів на ринок як дегустація та роздача продуктів - являє собою рекламний за­хід. Серед «мультімаркетингових» захо­дів просування товарів та послуг доціль­но виділити:

Дегустація та безоплатна роздача продукції і товарів приємна реклама для споживачів з усіх поглядів. Цей захід дає змогу споживачу безкоштовно випро­бувати уу використанні новий товар, а виробнику по-перше звернути до себе увагу та впевнити споживача у якості своєї продукції та відкритості намірів, тобто «спробуй - потім купуй».

Ярмарок та виставка(виставка - продаж) - створює можливість для де­монстрації виробів, що рекламуються та встановлення прямих контактів зі спо­живачем. Мова йде про стимулювання збуту серед торгівельних посередників та споживачів.

Розіграш - пробуджує азарт у спо­живача та сприймається ним, як додат­ковий бонус, а також надія на можливість виграшу.

У цьому сенсі слід зазначити, що Пра­вила торгівлі певними товарами регла­ментують порядок та умови продажу, зберігання та в окремих випадах вказують на умови експлуатації вказаних товарів по окремих їх категоріях(групах). Відтак пи­тання створення відповідної атмосфери за допомогою певних технологій(способів) психологічного впливу на пунктах про­дажу товарів не врегульовано на рівні під - законних актів, зокрема таких як: Прави­ла роздрібної торгівлі продовольчими товарами, Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами та Правила продажу товарів магазинами безмитної торгівля погоджені з Податковим кодек­сом України. Таким чином, вважаємо за необхідне прийняти відповідними орга­нами спеціалізований документ який би регламентував Правила торгівлі безпо­середньо у супермаркетах та через мережу інтернет. Оскільки їх наявна велика кіль­кість, зокрема не тільки у містах, а й сели­ща міського типу. Ця необхідність обґрун­товується тим, що використовується «ви- сокотехнологічний» обман та шахрайство та психологічний вплив на споживачів, які на сучасному етапі розвитку бізнесу мають не останнє місце. Отже ми можемо спостерігати обмеження вільного спожив­чого вибору громадян, здійснення психо­логічного впливу за допомогою певних методів та прийомів на особу, яка купує, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для осо­бистих потреб, а також вчинення непра­вомірних дій по відношенню до спожива­чів товарів, які юридично можна кваліфі­кувати як правопорушення.

Таким чином, способи впливу на спо­живача, які сприяють створенню ілюзії потреби, бажання та прийняття рішення про придбання на практиці не урегульо­вані, але безпосередньо застосовуються як елементи маркетингової діяльності. В свою чергу Правила торгівлі ніяким чи­ном не вказують на можливість впливу та створення сприяючої атмосфери для більшого продажу товарів, тобто мова йде про прогалину в правовому регулю­ванні торгівельної діяльності. Таким чи­ном пропонуємо доповнити Правила торгівлі шляхом викладення в них спо­собів, які створюють ілюзію прийняття рішення самостійно. Але, в цьому сенсі необхідно встановити чи здійснюється вплив на споживача за допомогою ре­кламних агентств або роздрібних торгі - вельних мереж. Отже, якщо рекламні агентства задля просування товарів та послуг використовують маркетингові способи(заходи), то доповненню підля­гає Закон України «Про рекламу», якщо в межах торгівельних мереж (магазини, супермаркети та ін.), то вдосконаленню підлягають Правила торгівлі. Доречним в цьому контексті є ідентичне врегулю­вання цих прогалин в Законі України «Про рекламу» та в Правилах торгівлі. При цьому, питання встановлення від­повідальності повинні бути диференці­йовані в залежності від суб’єкта (реклам­не агентство, торгівельної мережі).

Хоча деякі зі способів мають прихо­ваний характер встановити причинно - наслідковий зв’язок між впливом та ви­бором споживача є достатньо складним та дискусійним завданням. Отже вини­кає питання - які критерії необхідно встановити задля правової оцінки вка­заного впливу на свободу вибору спо­живача реклами?

Наступною проблемою є відмежуван­ня категорії «реклама» від категорії «ін- формація».Слушно згадати положення Закону України «Про рекламу» та Закону України «Про захист прав споживачів». У ч.7 ст.8 Закону України «Про рекламу» передбачено, що розміщення інформації про виробника товару та/або товар у міс­цях, де цей товар реалізується чи надаєть­ся споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважаєть­ся рекламою. Так, у ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів» зазначено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та сво­єчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і ком­петентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (по­слуги). Інформація про продукцію не вва­жається рекламою [6;7].

В цьому сенсі слід виходити з поло­жень нормативно-правових актів, які закріплюють дані категорії. Так, в Законі України «Про інформацію» в ст.1 зазна­чено, інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, ст.1 Закону України «Про рекламу» передбачає, що реклама - інформація про особу чи то­вар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-якій спосіб і призначена сформу­вати або підтримати обізнаність спожи­вачів реклами та їх інтерес щодо таких товарів чи осіб [6;8].

Відтак, інформація є основною скла­довою рекламного повідомлення. Але поняття «інформація» та «реклама» не є тотожними. Інформація - це відомості про все навколо, вона містить у собі дані про всі сфери життєдіяльності і застосо­вується, зокрема у науковій, технічні, комп’ютерній, управлінській, політичній та інших. В свою чергу реклама застосо­вується виключно в економічній сфері на комерційних засадах. Тому можна зроби­ти висновок, що інформація, яка вико­ристовується в рекламі є тільки певним видом інформації, а скоріше включає в себе інформацію про товар чи послугу.

Основною кінцевою метою реклами є не тільки інформування, а підвищення попиту на товари, що рекламуються, де інформація є засобом досягнення цієї мети. Слід зазначити, інформація за кри­терієм істинності класифікується на іс­тину та хибну. Відповідно реклама може бути добросовісною чи недобросовісною в залежності від інформації, яку вона в собі містить, а також від засобів, які за­стосовуються при її розповсюдженні. За критерієм призначення інформацію ви­діляють масову, спеціальну, секретну, особисту (приватну). При цьому, реклам­на інформація по призначенню є ви­ключно масовою, містить тривіальні ві­домості та оперує набором понять, які зрозумілі більшій частині соціуму, тобто має публічний характер.

Передусім, інформаційна база даних формується з урахуванням рівних мож­ливостей інформування про всіх вироб­ників того або іншого роду товарів або послуг та не пов’язано з просуванням товарів та услуг кого-то з них. Пов’язана з повнотою інформації, складає об’єктивне враження по критеріям, ха­рактеристикам. Реклама не дає об’єктивну картину в принципі.

У цьому зв’язку доцільно говорити про формування вимоги про обов’язко­вий мінімальний стандарт інформації змісту рекламного продукту. Ці вимоги доречно сформулювати у розділі III За­кону України «Про рекламу», де містить­ся заборони, вимоги, принципи та умови рекламування певних видів товарів та послуг. Це обумовлено тим, що реклама про конкретні товари та послуги повинна мати особистий (власний) стандарт ін­формації, яка має міститися у рекламного повідомлені. Це забезпечить підвищену об’єктивну обізнаність щодо товарів та послуг та зведе до мінімуму емоційну за­барвленість, використання психологічних маніпуляцій, тим самим захистить спо­живача від небезпечного впливу та ви­тіснить рекламу, яка вводить в оману.

Для більш глибоко розуміння такого виду діяльності як рекламна її слід роз­межувати зі спорідненою діяльністю - журналістикою. Процес становлення ре­клами як рідного журналістиці виду твор­чої діяльності відбувався навіть не паралельно, а зі значним випередженням, що переконливо пояснюється утилітар­ним та прагматичним характером реклам­ної діяльності. З’ясуємо відмінності та схожості між журналістською та реклам­ною діяльністю. Під журналістикою слід розуміти вид суспільної діяльності спря­мований на накопичення та періодичне розповсюдження актуальної інформації через канали масової комунікації.

Виробляти та розповсюджувати ідеї, погляди та враження, впливати на свідо­мість - ці задачі, які стоять перед рекла­мою практично тотожні з задачами, які стоять перед журналістикою, з однієї лише відмінністю, що у останній об’єктом діяльності є будь-які явища суспільного життя, а не конкретні «встановленні» рекламодавцем товари. В цьому і пояс­нюється той історичний факт, що перши­ми робітниками рекламних агентств були саме журналісти, оскільки їх про­фесіональна підготовка найбільш повно відповідала потребам цього нового виду діяльності [5].

Журналістична інформація повинна бути корисною, реклама в свою чергу якщо не шкідлива, то скоріше доречна, ніж корисна. Предметом журналістики є реальна дійсність у всій багатоманіт­ності, суспільно важлива інформація. Предметом реклами є конкретний то­вар, послуга або бренд, що рекламуєть­ся. Журналістичній інформації прита­манна новизна, сенсаційність, аналіз та критичність, де характерною ознакою рекламної інформації є повтореність (персеверація), при цьому не вказують­ся недоліки предмету реклами. Слід вка­зати, метою журналістики є відобра­ження подій світу, об’єктивний аналіз суспільних проблем з метою їх розв’язання. Реклама має на меті ство­рення комерційних брендів та управлін­ня ними, стимулювання збуту товарів та послуг. Насамперед, журналістика і реклама спільну комунікативну функ­цію, але реалізується ця функція нео­днаково. Реклама діяльність провадить­ся у напрямках орієнтації, стимуляції, ре креативності, а журналістика - ін­формаційному, ціннісно-орієнтованому, соціально-організаторському. Метода­ми журналістики є аналіз, синтез та пе­реконання. Реклама досягає своєї мети шляхом використання методу сугестії, переконання, формування у свідомості аудиторії позитивних образів товарів та послуг [12;13].

В той же час спостерігається тенден­ція використання журналістики як ре­кламного засобу. Принциповою новин­кою вітчизняної журналістики останніх років в області політичної реклами стали замовні пропагандистські кампанії. Та­ким чином, недобросовісна реклама, яка створюється шляхом використання жур­налістики надає їй недобросовісного(не достовірного) забарвлення. У цьому ви­падку ми стикаємося з проблемою, так званої «жовтої преси», недостовірних репортажів та інше. Отже, мова йде про журналістику як засіб розповсюдження реклами, шляхом замовлення продукту журналістичної праці. Відносини між журналістикою та рекламою у вищезаз­наченому випадку здійснюються на ко­мерційних засадах, не дивлячись на те, що журналістична на відміну від реклам­ної - не є господарською діяльністю, а заснована на трудових, договірних від­носинах. Як наслідок має місце спільний продукт реклами та журналістики. Хоча у випадку, коли ці види діяльності не співпрацюють у подібному разі продукти реклами та журналістики мають різну мету. Слід підсумувати, що реклама шля­хом вторгнення у журналістичну діяль­ність спотворює її основні функції та принципи на яких вона заснована.

Слід звернути увагу, що журналіст при виконані своїх професійних обов’язків повинен дотримуватися пев­них етичних норм(моральних норм та принципів), які в свою чергу і складають Кодекс професійної етики українського журналіста, який прийнятий на Vз’їзді Національного союзу журналістів Укра­їни у 2002 році. Цей Кодекс керується Загальною декларацією прав людини, Всесвітньою Хартією свободи преси ООН, Декларацією принципів поведінки журналіста Міжнародної федерації жур­налістів (МФЖ), Конституцією та чин­ним законодавством України. Отже, цей Кодекс не містить положень щодо регу­лювання реклами у журналістичній ді­яльності. Пропонуємо чітко розмежува­ти, де має місце повідомлення у реклам­них цілях та внести доповнення в «журналістичне» законодавство України про необхідність інформування спожи­вача про рекламний характер журналіс - тичної праці. Адже, мова йде про обов’язкову вміщену позначку (рубрику) у рекламній діяльності «реклама» або «на правах реклами» у відповідності до ч. Зст. 9 Закону України «Про рекламу».

Висновки.

В наш час у свідомості суспільства по­няття «реклама» тісно пов’язано з такими поняттями як «журналістика», «інформа­ція» та «маркетинг». Саме це нас спонука­ло до детального аналізу, пошуку розмеж­увань та точок перетинання цих понять.

Щодо маркетингу, який є комплек­сною системою дій, які спрямовані на гармонічне існування продукту в сучас­них умовах ринку від його виготовлення до задоволення потреб споживачів на етапі продажу цього продукту. Реклама є інструментом маркетингу на етапі про­сування товарів, отже ці дві діяльності є спорідненими, де реклама працює на маркетинг, оскільки має на меті цікаві задачі для останнього. На думку автора доцільно доповнити Правила торгівлі положеннями щодо способів просування (продажу) товарів та послуг, які мають характер маніпулятивного психологічно­го впливу. В цьому сенсі необхідно вста­новити чи здійснюється цей вплив на споживача за допомогою рекламних агентств або роздрібних мереж. Якщо рекламні агентства використовують мар­кетингові способи(заходи) у рекламі, то доповненню підлягає Закон України «Про рекламу», у разі застосування цих засобів впливу у роздрібних мережах, то відповідних поправок потребують Пра­вила торгівлі. Виникає питання, а мож­ливо необхідно ідентично врегулювати цю прогалину та доповнити обидва ці акти. При цьому, питання порядку та відповідальності повинні бути диферен­ційовані в залежності від суб’єкта, який використовує (рекламне агентство, тор - гівельна мережа).

Інформація, як сукупність відомос­тей, фактів та понять про все навколо використовується рекламою задля під­вищення обізнаності споживачів, щодо товару чи послуги, що рекламуються. Вона необхідна для створення будь-якого рекламного повідомлення. Отже інфор­мація є складовою реклами і при цьому такою не вважається, оскільки реклама будується не тільки на інформації про товар, а залучає безліч засобів для про­сування товарів та послуг.

Реклама бере свій початок з основ журналістичної діяльності. Тому вони можуть тісно співпрацювати, а скоріше журналістика працює на рекламу на ко­мерційних засадах, тим самим спотво­рюючи свою істинну мету на користь рекламним цілям. Отже, автор вважає за доцільне внести доповнення в Закон України «Про ЗМІ» та Кодекс професій­ної журналістичної етики щодо необхід­ності інформування споживача про ре­кламний характер журналістичної пра­ці та обов’язкового вміщення позначки (рубрики) «реклама» або «на правах реклами».



Література ____________________________________________________________

1. Реклама: 1001 совет / Л. Дюпон; пер. с англ. И. В. Гродель. - Минск: «Попурри», 2008. - 288 с.: ил.

2. Product Placement. Технологии скрытой рекламы, - СПб.: Питер, 2009: ил. - Серия «Маркетинг для профессионалов» - 208 с.

4. Саниахметова Н., Черемнова А. Законодательство Украины о коммерческой рекламе.-Х.: «Одиссей», 1999- 256 с.

5. Сэндидж Ч., Фрайбургер В., Ротцолл К. Реклама: теорія и практика [Текст]/ Ч. Сэндидж, В. Фрай - бургер, К. Ротцолл; пер. С англ./общ. ред. И вступ. Ст. Е. М. Пенькова. - М.: 1989- 630 с.:ил.

6. «Про рекламу» [Текст]: Закон України від 03.07.1996//Відомості Верховної Ради України-1996 - N 39- ст. 181

7. «Про захист прав споживачів» [Текст]: Закон України від 12.05.1991// Відомості Верховної Ради України - 1991, № 30 - ст. 379.

8. «Про інформацію» [Текст]: Закон України від 02.10.1992 // Відомості Верховної Ради України -1992, N 48, ст.650 .

9. Д. Табачник, Л. Школьник, О. Соколова, О. Кобельков та ін. [Електронний ресурс] Коментар до За­кону України «Про рекламу» - Режим доступу: http://www. adcoalition. org. ua/upload/koment. pdf. - Загл. з екрану.

10. Лебедев-Любимов А. Н. Психология рекламы. 2-е изд.- СПб.: Питер, 2008- 384с.

11. Клаус Мозер. Психология маркетинга и рекламы //Пер. с нем. - X.: Изд-во Гуманитарный Центр, 2004,- 380 с

12. Цвик В. Л. Реклама как вид журналистики: учебное пособие М. - 2001г.

13. Реклама и журналистика [Электронный ресурс] Режим доступу: http://www. patlah. ru/biznes/biz-02/ rek-vidi-reklam/rek-pressa/rek-pressa-04.htm

14. Бутенко Н. В. Основи маркетингу [Електронний ресурс] підручник - Режим доступу: http://books. efaculty. kiev. ua/mrk/3/ - Загл. з екрану.