joomla
ОСОБЛИВОСТІ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ
Юрист України

Леонідова О. О.,

кандидат юридичних наук, завідувач кафе­дри гуманітарних та правових дисциплін Кіровоградського інституту регіонального управління та економіки

У статті проаналізоване провадження у справах про адміністративні правопорушення у сфері телекомунікацій та визначено його особливості.

Ключові слова: провадження, правопорушення, перевірка, обставини.

В статье автором проанализировано производство по делах об административных правонарушениях в сфере телекоммуникаций и определено его особенности.

Ключевые слова: производство, правонарушение, проверка, обстоятельства.

In this article the author analyzed manufacture on Affairs about administrative offences in the sphere of telecommunications and defined its features.

Key words: production, offence, checking, the circumstances.



Дослідження понять, ознак і стадій провадження в справах про адміністра­тивні правопорушення на загальному рівні зроблено в працях О. М. Бандурки, Д. М. Бахраха, Л. Р. Білої, А. С. Васильєва,

І. А. Галагана, І. П. Голосніченка, О. К. За - строжної, В. К. Колпакова, І. В. Мартья­нова, Д. М. Овсянко, І. В. Панової, С. В. Ти­хомирова, О. В. Кузьменко, С. Г. Стеценко, Д. М. Павлова та багатьох інших. Проте особливості провадження у справах про адміністративні правопорушення саме у сфері телекомунікацій спробуємо ви­значити сьогодні вперше.

Слід зазначити, що справи про пра­вопорушення у телекомунікаційній сфе­рі розглядаються і розв’язуються в межах провадження у справах про адміністра­тивні правопорушення. Воно визнача­ється як низка послідовних дій уповно­важених органів (посадових осіб), а у деяких випадках - інших суб’єктів, які, згідно з нормами адміністративного за­конодавства, здійснюють заходи, спря­мовані на притягнення правопорушників до відповідальності та забезпечення ви­конання винесеної постанови [2, с. 198­199]. Провадження у справах про адміністративні правопорушення містить: адміністративне розслідування (пору­шення справи, встановлення фактичних обставин, процесуальне оформлення на­слідків розслідування, направлення ма­теріалів для розгляду підвідомчим орга­ном); розгляд справи (підготовка до роз­гляду, аналіз зібраних матеріалів і об­ставин, прийняття постанови, доведення постанови до відома зацікавлених осіб); перегляд постанови (оскарження або опротестування постанови, перевірка законності постанови, винесення рішен­ня, виконання рішення та постанови: звернення постанови до виконання, без­посереднє виконання).

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністра­тивні правопорушення, зокрема, у сфері телекомунікацій, є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, розв’язання її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, виявлен­ня причин та умов, що сприяють вчинен­ню адміністративних правопорушень, виховання громадян у дусі дотримання законів, зміцнення законності [3, с. 543].


Справи про адміністративні правопо­рушення у сфері телекомунікацій розгля­даються і вирішуються в межах загальної процедури, передбаченої КУпАП. Особли­вості провадження у справах про пору­шення законодавства у сфері телекомуні - кацій стосуються тільки органів розгляду справ про адміністративні правопорушен­ня; процедури виявлення правопорушен­ня; предмета доведення; посадових осіб, які складають протоколи, та різноманіт­ності адміністративних стягнень, які за­стосовуються до правопорушників.

Передусім варто звернути увагу на ор­гани, які розглядають справи про адміні­стративні правопорушення, пов’язані з по­рушенням законодавства у сфері телеко - мунікацій та поштового зв’язку. Це органи Національної комісії з питань регулювання зв’язку, органи Державної інспекції зв’язку НКРЗ та органи Українського державного центру радіочастот Адміністрації зв’язку та радіочастот України.

Відповідно до ст. 255 КУпАП посадо­ві особи органів внутрішніх справ (мілі­ції) мають право складати протоколи тільки за ст. 148.

Провадження у справах про адміні­стративні правопорушення у сфері теле­комунікацій та інших сферах розпочина­ється зазвичай із виявлення порушення, збирання, оцінки, закріплення доказів. Усе це здійснюється через проведення планових та позапланових перевірок та комплексу відповідних заходів, зокрема з вимірювання параметрів телекомуніка­ційних мереж. Такі заходи спрямовані на виявлення та усунення порушень та не­доліків суб’єктами ринку телекомуніка - цій. Видом позапланових перевірок є ці­льові перевірки, що здійснюються сто­совно операторів, провайдерів телекому - нікацій, споживачів телекомунікаційних послуг, виробників та постачальників технічних засобів телекомунікацій, їх фі­лій, інших відокремлених структурних підрозділів для перевірки дотримання конкретних вимог законодавства, зокре­ма ліцензійних умов, стандартів, інших нормативних актів у сфері телекомуніка­цій та особливих умов ліцензій.

Такі планові перевірки здійснюються не частіше одного разу на рік згідно з річ­ними планами перевірок суб’єктів ринку телекомунікацій, які розробляються Дер­жавною інспекцією зв’язку та затверджу­ються НКРЗ. Позапланові (зокрема, цільо­ві) перевірки операторів, провайдерів теле - комунікацій, споживачів телекомунікацій­них послуг, виробників та постачальників технічних засобів телекомунікацій, їхніх філій, інших відокремлених структурних підрозділів здійснюються на підставі рі­шення НКРЗ або начальника ДІЗ (його за­ступника), прийнятого внаслідок надхо­дження до НКРЗ або ДІЗ у письмовій фор­мі обґрунтованої заяви (повідомлення) про порушення законодавства про телекому­нікації, ліцензійних умов, особливих умов ліцензій або для перевірки виконання роз­поряджень НКРЗ чи приписів ДІЗ про усу­нення виявлених порушень.

У разі виявлення порушення у теле­комунікаційній сфері з’ясовуються об­ставини та суть скоєного правопорушен­ня; встановлюється особа, яка здійснила адміністративне правопорушення; з’ясовуються, чи є в діях чи бездіяльнос­ті особи, яка вчинила проступок у сфері телекомунікацій, ознаки адміністратив­ного правопорушення та за якою статтею вона понесе відповідальність.

При складанні протоколів про адмі­ністративні правопорушення уповнова­жена особа обов’язково дотримується вимог, які передбачені ст. 256 КУпАП [3, с. 551]. У разі складання адміністратив­ного протоколу за правопорушення у сфері телекомунікацій важливо в про­токолі зазначити й, наприклад, наявність документів (ліцензії, дозволів), які за­свідчують право власності чи право ко­ристування телекомунікаційними мере­жами; шкоду (у разі її наявності), яка заподіяна лініям та спорудам зв’язку че­рез порушення Правил їх охорони, міс­цевість та розташування охоронних зон згідно з Правилами охорони ліній та спо­руд зв’язку; розміщення (адресу) таксо­фонів у разі їх пошкодження тощо.

Визначальним етапом провадження у справах про адміністративні правопо­рушення у сфері телекомунікацій є роз­гляд справи. Це зазначено в КУпАП (гла­ви 22 та 23). Справи про адміністративні правопорушення у сфері телекомуніка - цій (статті 144, 145, 146, 147, 148, 148-1, 148-2, 148-3, 148-4, 148-5 КУпАП) розгля­даються в 15-денний термін з дня одер­жання органом (посадовою особою), пра­вомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення, окрім ст. 146 КУпАП, справа за якою роз­глядається у 3-денний строк [3].

Під час розгляду справ про адміні­стративні проступки у сфері телекомуні - кацій предметами доказування є: факт обладнання та експлуатації установок проводового мовлення без належної ре­єстрації або дозволу; факт порушення умов і правил, що регламентують діяль­ність у сфері телекомунікацій, поштово­го зв’язку та користування радіочастот­ним ресурсом України, передбачену лі­цензіями, дозволами; факт порушення правил реалізації, експлуатації радіо­електронних засобів та випромінюваль­них пристроїв, а також користування радіочастотним ресурсом України; факт порушення правил охорони ліній і спо­руд зв’язку; факт пошкодження таксофо­нів; факт порушення Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг; факт порушення порядку та умов надан­ня послуг зв’язку в мережах загального користування; факт використання засо­бів зв’язку з метою, що суперечить інте­ресам держави, для порушення громад­ського порядку та посягання на честь і гідність громадян; факт використання технічних засобів та обладнання, що за­стосовувалися в мережах зв’язку загаль­ного користування, без документа про підтвердження відповідності; факт по­рушення правил про взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж загального користування. Ці фактичні дані встанов­люються протоколом про адміністратив­не правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної від­повідальності, свідків, висновком екс­перта, а також іншими документами. Особливістю доказів є те, що вони повин­ні бути отримані у порядку, встановле­ному законом. Це свідчить, що існує пе­редбачений порядок провадження у справі про адміністративне правопору­шення, який закріплений у КУпАП, і від­хилення від нього не допускається.

Важливим етапом провадження мож­на також зазначити винесення постанови про накладення адміністративного стяг­нення, яке визначається як матеріалізо­ване виявлення адміністративної відпо­відальності, негативний правовий на­слідок неправомірної поведінки особи, яка вчинила адміністративний просту­пок і повинна відповісти за свої проти­правні дії та бути відповідно покараною через певні несприятливі моральні, ма­теріальні та фізичні заходи [4, с. 79].

КУпАП визначає види адміністратив­них стягнень, які мають свої особливос­ті та характеристики. По-перше, за вчи­нений проступок накладається стягнен­ня тільки того виду, який встановлено в санкції відповідної статті КУпАП. На­приклад, не можна застосовувати адмі­ністративний арешт за порушення Пра­вил надання та отримання телекомуні­каційних послуг, тому що це стягнення санкцією ст. 148-1 КУпАП не передбаче­но. По-друге, накладання стягнення має точно визначені законодавством межі. Це означає, що існує заборона до засто­сування стягнення менше нижчої межі, передбаченої санкцією відповідної стат­ті, або, навпаки, перевищення максималь­ної межі. Якщо має місце порушення порядку та умов надання послуг зв’язку в мережах загального користування (ст. 148-2 КУпАП) і за це передбачено адміністративне стягнення - штраф роз­міром від 50 до 100 неоподаткованих мі­німумів доходів громадян, то саме в цих межах його і потрібно застосовувати. По - третє, додаткові стягнення накладаються лише у разі передбачення їх законом (за адміністративні правопорушення у сфері телекомунікацій передбачено одне додат­кове стягнення, що міститься в ст. 146 КУпАП). По-четверте, при накладенні ад­міністративного стягнення повинні бути дотримані вимоги щодо підвідомчості справ, термінів давності, наявності складу проступку тощо.

Одними з найбільш розповсюджених заходів адміністративного впливу у сфе­рі телекомунікацій є застосування до особи штрафу та (або) конфіскації пред­мета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністратив­ного правопорушення.

За окремі проступки штраф застосо­вується в розмірі до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (ст. 148-4 КУпАП - використання технічних засобів та обладнання, що застосовуються в ме­режах зв’язку загального користування, без документа про підтвердження відпо­відності). Мінімальний розмір таких стяг­нень указується в санкціях норм, які пе­редбачають адміністративну відповідаль­ність, зокрема в ч. 2 ст. 144 - обладнання та експлуатація радіотрансляційної точки проводового мовлення без належної реє­страції або дозволу, отримання якого пе­редбачено законодавством, незалежно від відомчої приналежності радіотрансляцій­ної мережі, від якої цю точку встановлено. У цій частині статті штраф становить до одного неоподаткованого мінімуму до­ходів громадян.

Слово «штраф» походить від німець­кого «Strafe» і означає пеню, кару. У наш час розміри штрафів залежать від офіцій­но встановленого неоподаткованого міні­муму доходів громадян. Адміністратив­ному штрафу притаманна така специфіка: 1) за всі види проступків рішення про на­кладення штрафу переважно приймаєть­ся одноосібно посадовою особою органів внутрішніх справ; 2) таке рішення вино­ситься в найкоротші терміни і підлягає негайному виконанню. М. Я. Саввін за­значає, що адміністративний штраф пе­редбачає настання позитивних змін у по­ведінці правопорушника [5, с. 10].

Конфіскація предмета, який став зна­ряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопору­шення, зі свого боку, застосовується як стягнення за правопорушення, що вчинені з використанням цих предметів або пов’язані з ними. Численні норми закону встановлюють певні особливості застосу­вання такого адміністративного стягнення, як конфіскація. Основною особливістю цього стягнення можна вважати те, що конфіскується не все майно і не будь-які предмети, а тільки речі, які безпосередньо пов’язані із правопорушенням чи ті, що прямо вказані в правовій нормі. Конфіска­цію відрізняють від вилучення предметів, тому що останнє є заходом для припинен­ня правопорушення, пов’язане із відшко­дуванням його вартості колишньому влас­нику, а конфіскація здійснюється повер­ненням предмета у власність держави.

Конфіскація як адміністративне стяг­нення відрізняється також і від реквізиції, тому що перша застосовується після рі­шення суду за вчинення адміністративно­го правопорушення у разі, якщо санкція норми це передбачає, а реквізиція майна проводиться тільки у надзвичайних ви­падках за рішенням органів державної влади та із виплатою власникові вартості майна. Частиною 8 ст. 41 Конституції України встановлено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом [1, с. 12].

Стаття 146 КУпАП «Порушення правил реалізації, експлуатації радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, а також користування радіочастотним ре­сурсом України.» за вчинення даного пра­вопорушення встановлює до осіб штраф, а у разі повторного вчинення - і конфіскацію технічних засобів та пристроїв. Ними в та­кому разі є радіоелектронні засоби та радіо - передавальні пристрої.

Отже, накладення адміністративного стягнення у телекомунікаційній сфері є дуже важливою та відповідальною про­цедурою, яка потребує від органів (по­садових осіб) Національної комісії з пи­тань регулювання зв’язку врахування таких потрібних фактів, як встановлення особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, а також особливостей правопорушення для правильного за­стосування до кожної конкретної винної особи відповідного та належного заходу адміністративного примусу.

Адміністративні стягнення застосову­ються в процесі спеціальної адміні - стративно-юрисдикційної діяльності ор­ганів. А. І. Ахмедов визначає адміністра­тивну юрисдикцію як один із видів право­охоронної діяльності органів державного управління та інших компетентних орга­нів (зокрема, органів внутрішніх справ), що представляє собою розгляд справ про адміністративні правопорушення та прий­няття стосовно них рішень у встановле­них законом формах і порядку [6, с. 23].

Відповідно до КУпАП (ст. 252) одер­жання та оцінка всіх потрібних доказів здійснюються компетентним органом або посадовою особою, правомочними розв’я­зувати питання у справі про адміністра­тивні правопорушення.

Таким чином, проаналізувавши основні риси провадження у справах про адміністративні правопорушення у сфе­рі телекомунікацій, слід виділити його основні особливості:

- специфічність органів розгляду ад­міністративних правопорушень у сфері телекомунікацій;

- сама процедура, окрім КУпАП, ре­гулюється підзаконними нормативно - правовими актами суб’єктів застосуван­ня адміністративних стягнень;

- особливості процедури виявлення правопорушення, що полягають у надан­ні права здійснювати спеціальні пере­вірки уповноваженими на те органами;

- предмет доведення (факт обладнан­ня та експлуатації установок проводового мовлення без належної реєстрації або до­зволу; факт порушення умов і правил, що регламентують діяльність у сфері телеко - мунікацій, поштового зв’язку та користу­вання радіочастотним ресурсом України, передбачену ліцензіями, дозволами; факт порушення правил реалізації, експлуатації радіоелектронних засобів та випроміню­вальних пристроїв, а також користування радіочастотним ресурсом України; факт порушення правил охорони ліній і споруд зв’язку; факт пошкодження таксофонів; факт порушення Правил надання та отри­мання телекомунікаційних послуг; факт порушення порядку та умов надання по­слуг зв’язку в мережах загального корис­тування; факт використання засобів зв’язку з метою, що суперечить інтересам держави, для порушення громадського по­рядку та посягання на честь і гідність гро­мадян; факт використання технічних засо­бів та обладнання, що застосовувалися в мережах зв’язку загального користуван­ня, без документа про підтвердження від­повідності; факт порушення правил про взаємоз’єднання телекомунікаційних ме­реж загального користування);

- особливості посадових осіб, які ма­ють складати протоколи. Hими виступа­ють державні інспектори.

Визначені особливості провадження у справах про адміністративні правопо­рушення у сфері телекомунікацій у разі їх застосування будуть сприяти розвитку відносин, що виникають у цій сфері, та полегшать роботу суб’єктів, яким надано право розслідувати дані справи.



1. Конституція України : станом на 27 верес. 2008 р. // Відом. Верхов. Ради України. - 1996. - № 39. - Ст. 41.

2. Александров Ю. В. Уголовное право УССР: общая часть : учебник / Ю. В. Александров, А. Ш. Якупов, М. И. Бажанов и др. ; [под ред. В. В. Сташиса и А. Ш. Якупова]. - К. : Вища шк., 1984. - 384 с.

3. Кодекс України про адміністративні правопорушення: науково-практичний коментар / Р А. Ка­люжний, А. Т. Комзюк, О. О. Погрібний та ін. - [2-ге вид.]. - К. : Всеукр. асоц. видавців «Правова єдність», 2008. - 655 с.

4. Мосьондз С. О. Адміністративне право України у схемах і визначеннях : навч. посіб. / С. О. Мо - сьондз. - К. : Прецедент, 2006. - 176 с.

5. Саввин М. Я. Административный штраф / М. Я. Саввин. - М. : Юрид. лит., 1984. - 112 с.

6. Ахмедов А. И. Административные взыскания, применяемые ОВД : учеб. пособие / А. И. Ахмедов. - Ташкент : ТВШ МВД СССР, 1988. - 68 с.